Дискусії щодо росту оподаткування вийшли за межі законопроекту: бізнес хоче нового суспільного договору - Гетманцев

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що дискусії стали ширшими за межі обговорення лише оподаткування і набули характеру обговорення нового суспільного договору.

"Дискусії важкі і виходять за межі оподаткування. Нагадують більше розмову про новий, як це модно казати, суспільний договір. І для цього є підстави. Адже в обмін на податки суспільство має право вимагати від держави зустрічного задоволення його потреб у справедливому, чесному, ефективному врядуванні", - зазначив він.

За його словами, основні вимоги бізнесу, озвучені під час обговорень, стосуються ефективного управління державою:

1. Скорочення державних видатків. Бізнес вимагає більш ефективного використання державних коштів, особливо під час війни. Приватний сектор обурює неефективне витрачання коштів, яке вони вважають неприпустимим.
2. Детінізація економіки. Підприємці вважають, що податки повинні бути справедливими і однаковими для всіх. Тіньова економіка створює нерівні умови, ускладнюючи роботу добросовісних платників податків.
3. Ефективне використання державного майна. Учасники консультацій підкреслюють необхідність або ефективного використання державного майна, або його продажу. Вони висловили занепокоєння щодо непрозорого управління великими земельними ділянками та відсутності прогресу в продажу російських активів і непрофільного державного майна.
4. Реформування правоохоронних і фіскальних органів. Учасники дискусії наполягають на швидкому проведенні реформ цих структур, особливо в умовах війни.

"Так, це не стосується змісту законопроекту, про який напишу окремо, але ці концептуальні речі навіть важливіші за те аби знайти гроші сьогодні. Це про зміст нашої держави і її ціль. Це врешті про нашу долю. Вважаю, що нам всі саме зараз треба дати на них відповіді", - додав він.

Гетманцев наголосив, що ці питання мають фундаментальне значення для держави і потребують термінового вирішення. Він висловив подяку Раді з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України, Американській торговельній палаті, Всеукраїнській аграрній раді, Українському клубові аграрного бізнесу і Українській Раді Бізнесу за конструктивну розмову. 

Більшість бізнесів планують підвищити ціни у відповідь на можливе збільшення податків

За результатами дослідження, проведеного компанією Advanter Group, 72,2% українських бізнесів готові підвищити ціни на продукцію або послуги в разі збільшення податків.

Це є найбільш поширеною очікуваною реакцією серед опитаних 282 власників та топ-менеджерів бізнесу.

Інші заходи, які бізнеси планують вжити у відповідь на підвищення податків, включають:

• Оптимізація сплати податків (47,7%)
• Оптимізація витрат (45,0%)
• Пошук нових ринків збуту (21,9%)
• Скорочення персоналу (21,9%)
• Призупинка діяльності в Україні (17,9%)
• Впровадження нових технологій для підвищення ефективності (11,3%)
• Зменшення рівня виробництва або продажів (10,6%)

Лише 2% респондентів зазначили, що не планують оптимізувати сплату податків у разі їх підвищення.

Влада та бізнес не дійшли згоди щодо підвищення податків

Нагадаємо, 31 липня відбулася зустріч Ради підприємців з представниками уряду, де обговорювали законопроєкт №11416, який передбачає підвищення податків. Проте, підприємці висловили занепокоєння з приводу можливих наслідків і не погоджуються з рішенням уряду. 

Бізнес не підтримує рішення влади підвищити податки і вважає, що є багато інших способів наповнення бюджету – до прикладу, влада повинна сконцентруватися на детінізації економіки

Як пише ЕП, підприємці не надали розрахунків потенційного впливу на бюджет у разі застосування таких обмежень, але запропонували відмовитися від програми "українського кешбеку", що має принести бюджету України додаткові 1-3 мільярди на рік.