- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Дискусії щодо росту оподаткування вийшли за межі законопроекту: бізнес хоче нового суспільного договору - Гетманцев
Уже третій день тривають консультації з провідними бізнес-асоціаціями та експертами щодо законопроекту №11416, який передбачає підвищення податків на потреби армії.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що дискусії стали ширшими за межі обговорення лише оподаткування і набули характеру обговорення нового суспільного договору.
"Дискусії важкі і виходять за межі оподаткування. Нагадують більше розмову про новий, як це модно казати, суспільний договір. І для цього є підстави. Адже в обмін на податки суспільство має право вимагати від держави зустрічного задоволення його потреб у справедливому, чесному, ефективному врядуванні", - зазначив він.
За його словами, основні вимоги бізнесу, озвучені під час обговорень, стосуються ефективного управління державою:
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua- Скорочення державних видатків. Бізнес вимагає більш ефективного використання державних коштів, особливо під час війни. Приватний сектор обурює неефективне витрачання коштів, яке вони вважають неприпустимим.
- Детінізація економіки. Підприємці вважають, що податки повинні бути справедливими і однаковими для всіх. Тіньова економіка створює нерівні умови, ускладнюючи роботу добросовісних платників податків.
- Ефективне використання державного майна. Учасники консультацій підкреслюють необхідність або ефективного використання державного майна, або його продажу. Вони висловили занепокоєння щодо непрозорого управління великими земельними ділянками та відсутності прогресу в продажу російських активів і непрофільного державного майна.
- Реформування правоохоронних і фіскальних органів. Учасники дискусії наполягають на швидкому проведенні реформ цих структур, особливо в умовах війни.
"Так, це не стосується змісту законопроекту, про який напишу окремо, але ці концептуальні речі навіть важливіші за те аби знайти гроші сьогодні. Це про зміст нашої держави і її ціль. Це врешті про нашу долю. Вважаю, що нам всі саме зараз треба дати на них відповіді", - додав він.
Гетманцев наголосив, що ці питання мають фундаментальне значення для держави і потребують термінового вирішення. Він висловив подяку Раді з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України, Американській торговельній палаті, Всеукраїнській аграрній раді, Українському клубові аграрного бізнесу і Українській Раді Бізнесу за конструктивну розмову.
Більшість бізнесів планують підвищити ціни у відповідь на можливе збільшення податків
За результатами дослідження, проведеного компанією Advanter Group, 72,2% українських бізнесів готові підвищити ціни на продукцію або послуги в разі збільшення податків.
Це є найбільш поширеною очікуваною реакцією серед опитаних 282 власників та топ-менеджерів бізнесу.
Інші заходи, які бізнеси планують вжити у відповідь на підвищення податків, включають:
- Оптимізація сплати податків (47,7%)
- Оптимізація витрат (45,0%)
- Пошук нових ринків збуту (21,9%)
- Скорочення персоналу (21,9%)
- Призупинка діяльності в Україні (17,9%)
- Впровадження нових технологій для підвищення ефективності (11,3%)
- Зменшення рівня виробництва або продажів (10,6%)
Лише 2% респондентів зазначили, що не планують оптимізувати сплату податків у разі їх підвищення.
Влада та бізнес не дійшли згоди щодо підвищення податків
Нагадаємо, 31 липня відбулася зустріч Ради підприємців з представниками уряду, де обговорювали законопроєкт №11416, який передбачає підвищення податків. Проте, підприємці висловили занепокоєння з приводу можливих наслідків і не погоджуються з рішенням уряду.
Бізнес не підтримує рішення влади підвищити податки і вважає, що є багато інших способів наповнення бюджету – до прикладу, влада повинна сконцентруватися на детінізації економіки
Як пише ЕП, підприємці не надали розрахунків потенційного впливу на бюджет у разі застосування таких обмежень, але запропонували відмовитися від програми "українського кешбеку", що має принести бюджету України додаткові 1-3 мільярди на рік.