КСУ дав Раді строк на заміну неконституційної норми про 100% штрафу за приховування товарів від митників

Фото: Держприкордонслужба
Фото: Держприкордонслужба

Конституційний суд відтермінував на шість місяців утрату чинності норми Митного кодексу, яка встановлює відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, установивши Верховній Раді привести цю норму у відповідність із Конституцією.

Прокачайте маркетинг-стратегію свого бізнесу та знайдіть нові канали взаємодії з аудиторією на MRKTNG марафоні від MMR та Ekonomika+
25 червня топменеджери Ощадбанку, Укрзалізниці, NOVA (Нової пошти), Kernel, Ковальська та ще 25+ великих компаній розкажуть, які стратегії та канали просування підійдуть саме вашому бізнесу.
Забронювати участь

Про це йдеться в опублікованому КС у четвер резюме відповідного рішення, ухваленого 5 липня. З нього також випливає, що неконституційною було визнано лише саму норму, що встановлює обсяг покарання, а не необхідність покарання як такого.

Більш того, зазначається, що неконституційним було визнано тільки покарання, встановлене частиною 1 статті 483 Митного кодексу. Воно передбачає штраф у 100% вартості знайденого товару разом з його конфіскацією та конфіскацією транспорту, де виявили відповідне сховище.

Таким чином, чинна редакція частини 2 цієї статті, що стосується повторного впродовж року вчинення такого правопорушення (із штрафом у 200% вартості знайдених товарів), автоматично залишиться без змін і після відведеного шестимісячного терміну (якщо її не змінять разом з частиною 1).

КС нагадує, що автори скарг на припис частини 1 статті 483 просили визнати його неконституційним, оскільки, на їх переконання, він унеможливлює реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил.

На запит суду Верховна Рада письмово висловила позицію стосовно предмета скарг, зазначивши, що порушення цього питання дійсно є правомірними, бо існує необхідність встановити однозначне праворозуміння обґрунтованої доцільності безальтернативного накладення штрафу в 100% вартості прихованих на кордоні товарів. У відповіді також зазначено, що остаточне розв’язання порушених питань має бути здійснено через подальше законодавче врегулювання.

Оцінюючи оспорюваний припис на предмет дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, КС вважає, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію, однак відповідну індивідуалізації відповідальності забезпечити не може з огляду на відсутність у статті інших видів стягнень та неможливість зміни розміру відсотків від вартості товарів для визначення штрафу і обов’язковість їхньої конфіскації.

КС вказує, що можливість вибору обсягу стягнення має існувати, аби вразувати характер вчиненого протиправного діяння, форму вини, характеристики особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, а також наявність обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Натомість процесуальних механізмів, які надали б судові можливість пом’якшити відповідальність або дозволили б її не призначати, в Митному кодексі не передбачено.

Таким чином, КС визнав, що абзац 2 частини 1 статті 483 цього кодексу суперечить приписам частини 1 статті 8, частин 1 та 4 статті 41, частини 2 статті 61, частини 1 статті 64 Конституції і "суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді)".