Рекордно низька інфляція: як це впливає на економіку і що дорожчатиме до кінця року

Динаміка Індексу споживчих цін у річному вимірі сповільнилася до 3,2% після 4,3% у лютому. Це мінімальний рівень інфляції за останні роки, меншою вона була лише у 2020 році під час карантину та пандемії COVID-19. Про це свідчать дані Державної служби статистики. 

Водночас зростання споживчих цін у березні 2024 прискорилось і становило 0,5%, тоді як у лютому воно було 0,3%.

Ціни на продукти та безалкогольні напої на споживчому ринку у березні знизилися на 0,2%. Найбільше  – на 16,4% – подешевшали яйця. На 2,5–0,3% знизилися ціни на цукор, сало, свинину, соняшникову олію, продукти переробки зернових, овочі, молоко. Втім, ціни на пальне перейшли до зростання на 11% у річному вимірі.

Нагадаємо, що у січневому прогнозу Нацбанк України очікував інфляцію 5% на березень. 25 квітня НБУ покращив свої очікування, щодо індексу споживчих цін у 2024 році з 8,6% до 8,2%. 

"Враховуючи кращу фактичну інфляційну динаміку та поліпшення інфляційних очікувань, прогноз інфляції на кінець цього року знижено з 8,6% до 8,2%", – розповів глава НБУ Андрій Пишний на брифінгу щодо рішення Правління з монетарної політики.

Очікується, що за підсумками 2026 року інфляція ще більше сповільниться – до 5%.

Олеся Верченко, докторка філософії з економіки, доцентка Київської школи економіки, пояснює, що показник 3,2% — це інфляція за період з квітня 2023 по березень 2024, і це дійсно нижче, ніж таргетований НБУ рівень у 5%. Проте ці 5% — це середньострокова ціль, тобто середній показник за 3-5 років, а не за кожен 12-місячний період, тому відхилення від нього є цілком очікуваними навіть у мирний час. 

"Якщо взяти середньорічну інфляцію за останні три роки (з квітня 2021 по березень 2024), то цей показник складе 12,5%. Тобто, рівень інфляції може досить сильно змінюватися з року в рік (чи навіть з місяця в місяць), і тому потрібно обережно ставитися до таких статистичних показників", – говорить Верченко. 

Чому знизилася інфляція

Олександр Хмелевський, незалежний експерт, кандидат економічних наук, говорить, що до стабілізації цін призвели труднощі з експортом сільськогосподарської продукції. Аграрії змушені продавати продукцію в Україні, яку планували продавати за кордоном. Оскільки внутрішній попит залишається недостатнім, аграрії змушені знижувати ціни. 

Ярослав Жаліло керівник центру економічних та соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, розповідає, що зараз українська економіка достатньо адаптувалася до ризиків повномасштабної війни, працює бізнес, виробники, які не були зруйновані й не знаходяться на окупованих територіях. Водночас попит на споживчому ринку суттєво ослаблений, тому що купівельна спроможність населення є невисокою.

Велика маса людей не має роботи, багато хто виїхав за кордон. Причина такої інфляції – це співвідношення попиту та пропозиції, причому з більшою пропозицією та меншим попитом. 

"У нас тримається відносно стійкий курс гривні, фактично, від початку повномасштабної війни динаміка інфляції синхронізована  з динамікою курсу гривні. Тобто в реальному вимірі у нас гривня не девальвувала, а це означає, що можна ефективно закривати частину внутрішнього ринку за рахунок імпортних товарів. І ми спостерігаємо, що і на продовольчому ринку збільшилася частка імпортованих товарів, і не тому, що в нас їх немає, а тому, що так склалася логістика і вигідніше та зручніше завозити ці товари з-за кордону", – коментує Жаліло.  

Як низька інфляція вплине на економіку 

На думку Олесі Верченко низький рівень інфляції, навіть якщо він тимчасовий, допоможе знизити інфляційні очікування населення, що важливо для більш довгострокової стабілізації цін. Як наслідок, НБУ матиме можливість знизити облікову ставку, що у свою чергу спонукатиме комерційні банки зменшити свої кредитні ставки. Принаймні в теорії це має призвести до пожвавлення кредитування, а зрештою до економічного зростання. Втім, експерти визнають, що низька інфляція може мати й негативні наслідки за певних умов.

Чи зростатимуть ціни - прогноз

Олександр Хмелевський вважає, що зараз є висока ймовірність підвищення цін на електроенергію. В липні очікується зростання акцизів на пальне та тютюнові вироби. Оскільки витрати на пальне становлять вагому частку витрат у багатьох підприємств, то підвищення акцизу призведе до зростання цін не лише на пальне, але й на низку споживчих  товарів. 

"Також восени можуть зрости тарифи на газ, опалення тощо. В осінньо-зимовий період очікуються перебої з постачанням електроенергії, що скоротить виробництво та підвищить собівартість продукції. Також в другій половині поточного року може прискоритися девальвація гривні. Тому річний прогноз інфляції переглядати зарано. Швидше за все вона буде становити близько 9% ", – прогнозує експерт. 

Олеся Верченко зазначає, що попри низький показник інфляції у березні, інфляційний прогноз НБУ на 2024 рік все ще складає 8,2%. Це означає, що до кінця року найімовірніше ціни зростатимуть значно вищими темпами, ніж за останні 12 місяців.  У 2024 році очікується пожвавлення внутрішнього попиту на товари та послуги, зокрема через накопичений відкладений попит, а також через додаткові надходження міжнародної допомоги.

Ярослав Жаліло додає, що прискорення інфляції можливе за декількох чинників. В разі, коли погіршиться ситуація з пропозицією, ускладниться можливість виробництва вітчизняної продукції, або, якщо будуть суттєві зміни у фінансовій сфері, тобто чомусь суттєво збільшиться попит. 

"Я не думаю, що цього року це відбудеться, бо бюджет вже визначений, видатки менші, ніж минулого року. Тому не думаю, що з цього боку можливий стимулятор для інфляції. З іншого боку зберігаються підстави для невисокого темпу інфляції. Бо попит слабкий, виробництво нормальне, НБУ зберігає жорстку монетарну політику, не допускає вкидання грошей в економіку. До осені я жодних ризиків не бачу", – каже експерт.