Стрибок над борговою ямою. Як Україна намагається уникнути дефолту

Рейтингове агентство Fitch 25 липня оновило рейтинг України, знизивши його з рівня ССС до рівня С, що відповідає переддефолтному стану. Однією з головних причин перегляду рейтингу стало звернення Кабінету Міністрів до власників українських єврооблігацій з проханням про відстрочення їх погашення на 2 роки до літа 2024 року (див. постанови №№ 805 та 806 від 19 липня 2022 року).

Також Кабмін просить тримачів державних деривативів (ВВП-варрантів, які прив'язані до темпів економічного зростання України) перенести черговий платіж на рік (до 1 серпня 2024 року). При цьому термін обігу варантів зміститься на один рік до 2039 року, а фінальна дата погашення – на 2041 рік.

На думку Fitch, запущений процес реструктуризації подібний до дефолту. І хоча український уряд заявляє про домовленості з міжнародними партнерами про нові порції фінансової допомоги, проблеми з погашенням боргів набувають загрозливого характеру.

Кому і скільки ми винні

Заборгованість України зростає, як на дріжджах. У законі про державний бюджет на 2022 рік йдеться, що граничний розмір державного боргу на 31 грудня 2022 року не повинен перевищувати 3,36 трлн грн. За даними Мінфіну, вже за підсумками 5 місяців загальна сума державного та гарантованого державою боргу досягла 2,97 трлн грн. (близько 101 млрд дол.). Причому більше половини цього обсягу – зовнішні зобов'язання.

Державний та гарантований державою борг України, млрд. грн.

Більше того, боргами держави все не обмежується. Є ще держкорпорації, приватні компанії, частина яких теж заявила про неможливість розплатитися з кредиторами. "За поточним курсом розмір зовнішнього боргу майже відповідає ВВП України за 2021 рік. На початок другого кварталу 2022 року зовнішній борг України перевищив 127 млрд дол.", – каже Віктор Шулік, директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating.

Зрозуміло, що план залучення запозичень із наступним графіком їх погашення уряд вибудовував ще тоді, коли в Україні не велися бойові дії. І ситуація із наповненням бюджету була більш-менш стабільною. Тепер же, коли за словами економічного радника президента України Олега Устенка, щомісячний дефіцит державної скарбниці досяг 9 млрд. дол. (раніше звучала цифра в 5 млрд. дол.), розплачуватися з кредиторами все важче.

До того ж, пікове навантаження зовнішніх виплат Україна ще не пройшла. Найважчими місяцями мають стати вересень (тут і далі – дані Ukraine Economic Outlook), протягом якого ми маємо повернути понад 2,2 млрд. дол., та грудень з обсягом виплат більш ніж 1,2 трлн. дол. Зауважимо, що виплати в серпні, з приводу яких і звернувся до кредиторів Кабмін, одні з найскромніших за весь 2022 рік, лише 510 млн. дол. Отже, за відстрочкою уряду, мабуть, доведеться звертатися ще не раз. Про це, хай і не відкритим текстом, каже міністр фінансів Сергій Марченко.

Зайняти б ще. Але де?

Оскільки наповнення бюджету буксує, Україні залишається лише два шляхи: перекривати "старі" борги за допомогою нових або ж домовлятися з кредиторами про масштабну реструктуризацію. Є ще один варіант, провести секвестр бюджету (урізання видатків). Але Рада всерйоз скорочувати витрати не поспішає.

Із залученням нових запозичень ситуація не дуже радісна. Зовнішні ринки капіталу для України із зрозумілих причин закриті. Ну не ризикнуть інвестори вливати кошти у країну, що воює. Це об'єктивна реальність. Тому Мінфін намагається шукати гроші на внутрішньому ринку.

Мова, звичайно, про військові облігації. Аукціони щодо їх розміщення Мінфін проводить щотижня. У період з 24 лютого по 26 липня міністерство за допомогою облігацій залучило до держбюджету 88 млрд грн., 0,86 млрд дол. та 0,28 млрд євро. Щоправда, за цей же період обсяг виплат за ОВДП становив 106 млрд грн., 1,5 млрд дол. та 0,17 млрд євро. Тобто ринок внутрішніх запозичень зіграв навіть не в "нуль", а в "мінус". До того ж більшу частину військових облігацій викуповує Нацбанк, що рівноцінно емісії.  

"НБУ доводиться вдаватися до друку гривні – емісійного покриття дефіциту. Це погано відбивається на інфляції та курсовій стабільності", – пояснює Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії.

Допомагати хочуть, але не поспішають

Кабмін покладає великі надії на міжнародних партнерів, котрі ще з початку війни готові "заливати" Україну грошима. Але й тут не все гладко. За даними Growford Institute, з 24 лютого по 12 липня Україна отримала з-за кордону фінансування на 24,5 млрд дол. Начебто чимало.

Зовнішнє фінансування України в період з 24 лютого до 12 липня, млн дол.

Проте 60% цієї суми або майже 15 млрд дол. – це кредити, які доведеться повертати (від МВФ, Світового банку, Європейського інвестбанку тощо). І лише 40% – безповоротні гранти. Крім того, далеко не всю допомогу Україна може витрачати на латання бюджетних дірок та зниження боргового навантаження. Хтось дає гроші на виплати переселенцям, хтось – на відновлення інфраструктури, охорону здоров'я чи фінансування бізнесу.

Щоправда, глава НБУ Кирило Шевченко під час свого нещодавнього візиту до Лондона заявив агентству Reuters, що Україна планує до кінця року укласти угоду з МВФ на 15-20 млрд дол. За словами Шевченка, ці кошти підуть на зміцнення економіки.

Втім, це буде черговий кредит. І не факт, що він взагалі буде. А якщо й буде, то лише за півроку. Повертати ж борги треба вже зараз. Замкнуте коло.

Дадуть відстрочку чи ні?

У світлі всіх цих подій дефолт вже не виглядає чимось нереальним. Наприклад, 10-річні єврооблігації України з погашенням у 2033 році на вторинному ринку торгуються у липні з прибутковістю 40-50%, хоча у лютому її рівень був близько 10%. Висока прибутковість євробондів свідчить про те, що інвестори украй скептично оцінюють здатність України розрахуватися за своїми боргами.

Олію у вогонь підливають державні корпорації, які теж не можуть погасити зобов'язання. Першою "ластівкою" став "Нафтогаз України", який мав 26 липня виплатити власникам своїх єврооблігацій 350 млн. дол. Але "Нафтогаз" так і не отримав згоди Кабміну, який заборонив здійснювати платіж. Тобто, це дефолт.

Слідом за "Нафтогазом" попросила про відстрочку погашення єврооблігацій на суму 825 млн дол. та купонних виплат за ними компанія "Укренерго" – оператор системи передачі електроенергії.

Таке саме прохання власникам своїх єврооблігацій озвучив "Укравтодор". Компанія випустила папери рік тому під гарантії держави на 700 млн дол. із погашенням у 2028 році. "Укравтодор" просить змістити виплати за бондами та подовжити строк їх погашення на два роки.

І хоча запозичення держкорпорацій не входять до складу суверенного боргу, всі ці прецеденти є поганим сигналом для міжнародних партнерів. Ні, це не означає, що українська влада не зможе добитися реструктуризації. Питання лише про те, на яких умовах? Борги нам точно ніхто не прощатиме.