Дефолт "Нафтогазу". Як компанія виходитиме з кризи і готуватиметься до опалювального сезону

Увечері, 26 липня Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не змогли виплатити купон за своїми єврооблігаціями і таким чином увійшла до "жорсткого дефолту".

Звичайно ж, “Нафтогаз” не є звичайною компанією, яка працює у звичайних умовах. Стратегічне підприємство, яке забезпечує підготовку України до опалювального сезону в умовах відображення російської агресії та аномальних цін на газ, могло знайти аргументи, які б задовольнили кредиторів і дали б відстрочку. Однак домовитися заздалегідь не вдалося , навіть НАК звинуватив у "доведенні до дефолту", уряд, який своїм рішенням заборонив компанії здійснювати виплати по бондах, хоча гроші на рахунках були .

“У своєму офіційному листі Уряду національна компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат щодо єврооблігацій, а також описала ризики та негативні наслідки для "Нафтогазу" та країни у разі "жорсткого дефолту" щодо єврооблігацій компанії. Проте Кабмін не надав посадовим особам "Нафтогазу" дозволу виконати зобов'язання перед власниками єврооблігацій”, - повідомили у “Нафтогазі”.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Хоча логіка уряду також цілком зрозуміла. Наразі ведуться переговори щодо реструктуризації державних боргів, а також щодо реструктуризації гарантованих бондів “Укренерго” та “Укравтодору”. Виплата за бондами "Нафтогазу" могла б послабити позиції Мінфіну на цих переговорах. Більш того, напередодні опалювального сезону та в умовах надвисоких цін на газ "Нафтогазу" поставлено завдання накопичити у ПСГ 19 млрд куб. м газу. Для такого накопичення обсягу НАК планує імпортувати 5,8 млрд куб. м зрідженого газу, а за ціни на газ у ЄС понад 2 тис. доларів за кубометр для цього потрібні дуже великі гроші навіть у масштабах держави.

Зараз НАК готує кредиторам нову пропозицію щодо реструктуризації. Поки “Нафтогаз” не домовиться із кредиторами, залучення коштів буде неможливим не лише від міжнародних фінансових інституцій, але проблеми можуть виникнути і за фінансування українськими банками. Отже, поки "Нафтогаз" у дефолті, єдиним джерелом фінансування імпорту газу є державний бюджет.

Запізніле рішення та погана командна гра

За словами керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращі ситуації з дефолтом найбільшої української держкомпанії цілком можна було уникнути, якби переговори з кредиторами про реструктуризацію почалися не за два тижні до виплати, а раніше тижнів за п'ять чи шість.

“Напевно, запізніле рішення про переговори і було головною помилкою, все інше вже наслідки. Коли переговори про реструктуризацію розпочинають за два тижні до виплати, кредитори розуміють, що компанія швидше за все не зможе заплатити, буде дефолт і швидше за все на майбутніх переговорах вона піде кредиторам на поступки. Якби переговори почалися за шість тижнів, то “Нафтогаз” мав би час для підготовки своїх позицій, можна було б провести кілька раундів переговорів та налагодити комунікацію з кредиторами”, — каже Паращий.

На його думку, хоча "Нафтогаз" і звинувачує Кабмін у "доведенні до дефолту", Уряд діяв правильно. Експерт зазначає, що голова НАКу Вітренко з одного боку демонстрував платоспроможність кредиторам, з іншого - просив гроші на газ із бюджету. Хоча було цілком зрозуміло, що в умовах війни та високих цін на газ доведеться заощаджувати.

У свою чергу, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що головною причиною дефолту “Нафтогазу” стала погана координація роботи між правлінням компанії та акціонером.

“Це величезна проблема коли акціонер компанії не може порозумітися з правлінням. Хоча він призначив це правління та визначає стратегічну політику компанії. Однак постійні суперечки між керівництвом "Нафтогазу" та урядом дуже погано впливають на ситуацію”, - каже Омельченко.

До того ж, він зазначає, що Кабмін втратив контроль над процесами в “Нафтогазі” в умовах часткового демонтажу корпоративного управління в НАК .

Наслідки та вихід з дефолту

За словами старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, кредитори цілком розуміють, що "Нафтогаз" це не зовсім звичайна компанія, тому доводити до банкрутства її ніхто не буде.

“Я думаю, що переговори триватимуть. Ніхто не захоче потрапляти на сторінки Financial Times чи WSJ як кредитор, який не дає “Нафтогазу” купувати газ та готуватись до зими. До того ж, щоб йти до судів, потрібно платити юристам”, — каже Саква.

За його словами, найнеприємніші наслідки поточної ситуації - це "крос-дефолт". Якщо компанія не змогла розрахуватися перед одними кредиторами, вона може дефолту над іншими. Це може суттєво ускладнити співпрацю держкомпанії з міжнародними фінансовими інституціями, такими як Світовий банк та ЄБРР.

“ЄБРР має особливі відносини з “Нафтогазом”, не можна сказати, що вони чисто комерційні, там відіграє велику роль і політичний фактор. Однак для ЄБРР проблематично виділяти гроші компанії, яка перебуває у стані дефолту. Тож виділення траншів за поточними кредитами буде під питанням”, - каже Саква.

Паращий же зазначає, що ЄБРР також є одним із власників єврооблігайій "Нафтогазу", тому компанія вже знаходиться в дефолті за тими боргами, які має перед ЄБРР. Більше того, дефолт НАК позначиться і на фінансових показниках державного Укрексімбанку, який активно кредитував держхолдинг.

При цьому на думку експерта "Нафтогазу" все ж таки вдасться домовитися з кредиторами про реструктуризацію, оскільки кредитори цілком розуміють, що компанія має заощаджувати намагаючись забезпечити необхідні запаси газу до початку опалювального сезону. Однак НАК буде змушений піти кредиторам на деякі поступки.

“Я думаю уряд пропонуватиме кредиторам “Нафтогазу” ті самі умови, що запропонував у разі суверенними та гарантованими боргами. Чи погодяться власники бондів? Так, якщо Україна надасть гарантії і щодо боргів “Нафтогазу”. Тим більше, така ситуація вже була. У 2009 році "Нафтогаз" теж був у дефолті з єврооблігацій на 500 млн доларів. Уряд тоді теж пішов на поступки кредиторам і зробив цей борг гарантованим. Але для уряду такий сценарій є небажаним”, — каже Паращій.

Питання імпорту газу

При цьому головною функцією "Нафтогазу" є підготовка до наступного опалювального сезону, до початку якого залишилося трохи більше двох місяців. Уряд поставив перед НАК план накопичити 19 млрд куб. м газу. Цього обсягу має вистачити із запасом і на опалення, і на генерацію електроенергії.

На думку засновника компанії EXPRO Consalting Геннадія Кобаля, в умовах поточної ціни на газ імпортувати блакитне паливо в Україну недоцільно.

"Нафтогаз" постачає свій ресурс субсидованим споживачам: населенню та підприємствам ТКЕ. У тому, щоби купувати ресурс по 100 тис. гривень за тисячу кубометрів і продавати по 7 тис. гривень економіки немає. Я думаю компанії потрібно сконцентруватися на тому, щоб закуповувати більше газу на внутрішньому ринку, де він у 3-4 рази дешевший ніж у ЄС”, — каже Кобаль.

За його словами, ситуація з дефолтом може негативно вплинути на фінансовий стан компанії. Проте закупівля газу зараз це не так питання комерції, як питання безпеки. До того ж за збереження українського видобутку газу НАК може уникнути імпорту та сконцентруватися на закупівлі газу на українському ринку.

“Зараз йде закачування газу до ПСГ іде на рівні 35 млн куб. м на добу, за місяць це близько 1 млрд куб. м. До кінця липня у ПСГ буде майже 12 млрд куб. м газу. Також на такому рівні закачувати можна буде у серпні та вересні. Таким чином, до жовтня ми можемо накопичити близько 14 млрд куб. м газу та при поточному споживанні пройти з цим обсягом опалювальний сезон. Якщо буде потрібний додатковий обсяг, його можна буде докупити в українських компаній”, — каже Кобаль.

З Кобалем згоден і Омельченко, який вважає планку уряду 19 млрд куб. м газу завищеним, у ситуації, коли споживання газу в країні впало приблизно на 40%.

“У сховищах на зиму буде цілком достатньо і 15 млрд. куб. м газу. Докупляти озвучені 8 млрд. куб. м газу не потрібне, вистачило б і 1-1,5 млрд кубометрів. До того ж, імпортувати необов'язково повинен “Нафтогазу”, це можуть робити і приватні трейдери”, — каже Омельченко.