Третя спроба - Фонд держмайна виставив на аукціон Білгород-Дністровський порт

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Розмір гарантійного внеску – 36,98 млн грн.

Впродовж шести місяців після покупки власник повинен погасити борги підприємства із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на об’єкт приватизації.

Білгород-Дністровський порт розташований на західному березі Дністровського лиману, розміщується на 59 гектарах основної виробничої території порту та понад 5 гектарах території портового пункту Бугаз, розташованому в селищі Затока.

Зазначимо, що не вдалося продати Білгород-Дністровський порт в першої спроби.

Через відсутність заявок аукціон не відбувся 3 березня.

“Відверто, ми самі здивовані, адже стільки зацікавлених як серед українських, так й іноземних компаній, скільки цікавились цим портом, ще не було в нашому досвіді. Часом таке буває: ринок вважає ціну зависокою. Чи це дійсно так? У нас вже було таке: на другому аукціоні ціна зростає більше, ніж була на першому”, - заявив начальник регіонального відділення Фонду держмайна в Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський

Наступні торги вже зі вдвічі зниженою ціною були заплановані на 13 березня, замість початкової - 187 млн гривень просили 93,7 млн. гривень.

ДП "Білгород-Дністровський МТП" вдалося продати під час другої спроби. Найвищою пропозицією була сума в 220 млн 100 грн.

Переможцем аукціону стало ТОВ "Укрдонінвест". Згідно з даними"Опендатабот", 99,9% фірми володіє бізнесмен Віталій Кропачов.

В квітні стало відомо, що Кропачов відмовився від купівлі Білгород-Дністровського морського порту на етапі погодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ.

У ФДМУ зауважили, що з травня 2022 року підприємство розпочало відвантаження зернових, перевалку залізорудних окатків та перевантаження металопродукції. Завдяки цьому порт повернувся до життя, але потребує подальших значних фінансових вкладень.

Відновлення повноцінної діяльності можливе лише із залученням значних інвестицій, адже підприємство було збитковим ще до повномасштабного вторгнення, мало борги із заробітної плати та перед бюджетами різних рівнів.