У Раді продовжують просувати псевдореформу БЕБ та пропонують ухвалити нову редакцію законопроєкту

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, нова редакція на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро (реєстр. № 10439) додатково до поданої КМУ передбачає:

• відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
• перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді директора БЕБ, призначеного в порядку, передбаченому цим Законом);
• доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду директора Бюро економічної безпеки України в порядку, передбаченому цим Законом;
• директор БЕБ, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію.

Нагадаємо, 23 лютого у Верховній Раді  не підтримали урядовий законопроєкт  №10439 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Представники громадськості та бізнесу, а також посли країн G7 розкритикували документ як такий, що лише імітує реформу БЕБ. Тому його відправили у Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на доопрацювання.

Депутати продовжують просувати псевдореформу БЕБ

Під час розгляду до повторного першого читання Комітет Верховної Ради відмовився враховувати ключові пропозиції для реальної реформи, повідомляє Центр протидії корупції.

Зокрема, не враховано норми про те, що під час конкурсу з обрання директора БЕБ конкурсна комісія має запропонувати до призначення лише одного кандидата.

Натомість, Комітет пропонує аби на розгляд Кабміну подавалося "не більше двох кандидатів".

"Подібний підхід підриває незалежність конкурсу та дозволяє просування ручних кандидатів у фінал конкурсу (як це наприклад мало місце під час відбору керівника САП)", — підкреслили у ЦПК.

Також відхилено пропозиції аби при переатестації відповідні кадрові комісії могли керуватися стандартом доказування обґрунтованим сумнівом.

Це дозволило б, не пропускати до роботи в БЕБ осіб з сумнівною репутацією та тих хто засвітився в корупційних схемах.

Тож суди вимагатимуть вироків суду для того, щоб довести недоброчесність особи.

Аналогічно комітет відмовився підтримувати вдосконалення конкурсних процедур для відбору персоналу БЕБ, чіткі правила добору з перевіркою доброчесності та неможливість призначення в БЕБ осіб, які раніше були звільнені через непроходження переатестації.

"Комітет також, відхилив пропозиції щодо залучення до конкурсних комісій з відбору персоналу БЕБ та атестаційних комісій експертів делегованих міжнародними партнерами. В підсумку в такій редакції, БЕБ залишиться під контролем Олега Татарова", - наголосили у ЦПК.

Бізнес наполягає на проведення реальної реформи БЕБ

Європейська Бізнес Асоціація не підтримала  урядовий законопроєкт № 10440. Спільнота  неодноразово наголошувала – наразі країна конче потребує реального реформування БЕБ.

"Важливо забезпечити створення прозорого та незалежного органу, метою якого буде пошук та покарання реальних економічних правопорушників, а не керованість з боку сумнівних кураторів та тиск суто на прозорий бізнес", - підкреслюють в ЄБА.

Як підкреслили в асоціації, бізнес вимагає перезавантаження БЕБ.

"Важливо, щоб в конкурсні комісії та в наглядовій раді були при відборі керівника БЕБ були іноземні представники та представники інститутів громадського суспільства. Важливо, щоб старі кадри пройшли чітко регламентовану процедуру переатестації (щоб недоброчесні працівники (колишні податкові міліціонери) та не мали змоги потрапити в оновлений орган.  Важливо, щоб реформоване Бюро мало суто аналітичні функції та тільки ця структура (після реформування, зміни принципів та підходів роботи) займалась розслідуваннями економічних злочинів. Крім того, важливо, щоб ця структура ефективно виконувала аналітичну функцію для розслідування економічних злочинів", - зазначають в ЄБА.

Там звернулися до профільного Комітету ВРУ із закликом підтримати альтернативний законопроєкт – №10439-2 – який рекомендували і міжнародні експерти, зокрема G7, експерти та представники бізнесу.

Посли країн G7 надіслали листа з попередженням

Тим часом посли країн G7 надіслали листа голові ВР Руслану Стефанчуку, у якому наполягають, аби реформа БЕБ передбачала перезавантаження його керівництва на прозорому конкурсі та перевірку доброчесності інших співробітників органу, передає "Економічна правда".

Вони нагадали, що відповідно до звіту Єврокомісії про політику розширення від 8 листопада 2023 року, Україна повинна "запровадити законодавство, яке дозволить провести конкурентний, прозорий відбір нового керівника та інших співробітників бюро, включаючи надійну перевірку їхньої доброчесності".

Також перезавантаження БЕБ є однією з вимог меморандуму про співпрацю України з МВФ. Для виконання цих вимог, за словами послів, реформа БЕБ повинна включати наступні елементи:

• Відкритий, конкурентний і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ, включаючи перевірку доброчесності; 
• Проведення незалежного аудиту діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора; 
• Виключення можливості звільнення голови БЕБ Кабінетом міністрів, натомість залишити таку можливість за висновками незалежної оцінки; 
• Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Також посли наголосили, що прийняття будь-якого законопроєкту без вищевказаних елементів матиме негативний вплив на фіскальну стабільність країни та виконання нею умов програми МВФ та євроінтеграції.

Нагадаємо, подані урядом законопроєкти про реформування БЕБ раніше вже критикував Железняк. На його думку, законопроєкт №10439 не передбачає перезавантаження БЕБ, а навпаки цементує систему і людей від ОП, які зараз призначені в БЕБ. А саме перезавантаження перенесено на рік після закінчення війни.

"Навіть відбір голови прописаний так, що його буде легко відкласти або зманіпулювати", - підкреслив Железняк.

Він додав, що законопроєкт прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7, а прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування.