Верховна Рада ухвалила закони для боротьби з експортом "чорного зерна", проти яких виступали аграрії

Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

За його словами, зазначені законопроєкти підтримали 236 та 235 депутатів відповідно.

"Корупційну правку (нові "соєві правки") проти якої виступили всі бізнес-асоціації, збили — вона не пройшла", — зазначив Железняк.

Механізм агроекспорту

Документ надає Кабміну право запустити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції. Це має забезпечити більші валютні надходження до держави та позитивно вплинути на стабільність національної валюти.

Крім того, запроваджується новий механізм, який передбачає реєстрацію податкових накладних за операціями з експорту агропродукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшнику, олія, макуха тощо) виключно платниками ПДВ. Тобто неплатник не зможе вивезти агропродукцію.

Так, законопроєктом №10168-2 пропонується скасувати режим експортного забезпечення для експорту низки агропромислових товарів. Натомість встановлюється заборона за вказаними операціями "зарахування зустрічних вимог; використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів; використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні".

Також пропонується уточнити вимоги до реквізитів податкової накладної та особливості реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас законопроєкт №10169 зобов'язує експортерів вносити інформацію про реквізити відповідної податкової накладної до митної декларації, а також надає повноваження Мінагрополітики встановлювати мінімальні експортні ціни на зерно та олію.

Член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк своєю чергою повідомив, що проєкти №10168-2 та №10169-2 є комплексними і регулюють 2 блоки:

• питання вивезення агропродукції з посиленим контролем повернення валютної виручки; 
• особливості орендної ставки земель товариства 100% акцій якого належать державі.

Як повідомив Лабазюк, запроваджується механізм режиму "експортного забезпечення" .

За словами нардепа, якщо протягом строків валютного контролю (зараз 90 днів) резидент отримав валюту в Україну — реєструєш розрахунку коригування до податкової накладної з 14% на 0%.

"Таким чином, ті чорні експортери, які не повертають у державу валюту змушені будуть добре за це заплатити", пояснив Лабазюк.

Законопроєкти №10168-2 та №10169-2 можуть створити корупційні ризики

Зауважимо, в Європейській бізнес Асоціації не підтримували дані законопроєкти. 

"Два законопроєкти - №10168-2 та №10169-2, які 21 листопада 2023 року було прийнято ВРУ за основу із доопрацюванням положень, а 4 квітня 2024 року були запропоновані Комітетом ВРУ з питань фінансової, податкової та митної політики до розгляду у другому читанні - ймовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту", - застерігали в ЄБА.

Там підкреслювали, що спільнота вже висловлювала свої коментарі та перестороги до даних документів, проте, питання все ще залишаються. Так, за даними представників бізнесу, існує висока вірогідність, що до другого читання в законопроєкті №10168-2 залишаться норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт.

Варто наголосити, що блокування податкової накладної в контексті даного механізму означатиме блокування фізичного експорту товару (на відміну від нині діючого механізму блокування податкових накладних всередині країни, коли таке блокування не спричиняє зупинку руху товару, а лише має наслідком неотримання податкового кредиту покупцем).

Тож експерти Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації застерігають, що наслідком фізичного блокування експорту може стати колапс цілої системи морських портів України. Додатково це суттєво зменшить надходження валютної виручки в економіку України, чого зараз не можна допускати.

Агроспільнота також незадоволена змінами процедури адміністрування експорту

Нагадаємо, аграрії виступили проти законопроєктів, які ускладнюють механізм експорту агропродукції, містять очевидні недоліки та не враховують застереження і пропозиції агроспільноти. Йдеться про законопроєкти № 10168-2 - "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів", та № 10169-2 - "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів".

В УКАБ зауважили, що зазначені проєкти законів не враховують застереження і пропозиції агроспільноти та містять очевидні недоліки.