ВВП тримається, але насилу. Як економіка України сприймає ракетні атаки на інфраструктуру

Регулярні обстріли енергетичної інфраструктури не пройшли для української економіки безслідно. МВФ, Кабінет Міністрів та Національний банк одноголосно повідомили про перегляд своїх прогнозів для ВВП України у бік погіршення.

Такі песимістичні настрої здебільшого пов'язані з тим, що бізнес не може нормально працювати за умов енергетичного дефіциту. Це призводить до того, що багато підприємств змушені заморожувати свою діяльність та скорочувати обсяги виробництва. Крім цього, компанії зберігають негативні очікування щодо цінової ситуації. Вони попереджають про подальше підвищення цін на товари та послуги у зв'язку із збільшенням виробничих та логістичних витрат.

"Логіка проста – для виробництва чогось потрібна електрика, ну хоча б у вигляді лампочки над головою працівника. А з 10 жовтня по грудень ми втратили 40-50% електроенергії. Значить у нас буде фактична просадка вже в 4 кварталі 2022 року – "мінус" 40% просто на рівні виробництва та споживання через відсутність енергії. Тому підсумки поточного року можна сміливо переглядати зі зниженням", – вважає фінансовий аналітик Андрій Вдовенко.

Сумнівів немає: впадемо більше, ніж на 30%

Одним із перших свій оновлений прогноз після ракетних ударів по інфраструктурі нашої країни озвучив Міжнародний валютний фонд (МВФ). МВФ наприкінці листопада заявив, що ВВП України у 2022 році впаде на 33%. Фонд згадав, що перегляд прогнозу у тому числі пов'язаний із "…колосальним збитком для інфраструктури та виробничих потужностей".

Схожу оцінку дав і український уряд. Зокрема перший віце-прем'єр – міністр економіки Юлія Свириденко повідомила про те, що падіння реального ВВП у 2022 році сягне 32-33,5%.

Планує змінити прогноз ВВП та Національний банк. Глава НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю Forbes пояснив: оновлені очікування щодо української економіки ґрунтуватимуться на тому, що внаслідок активізації обстрілів можуть бути недоступні до 40% енергогенеруючих потужностей країни.

Досить стримана у своїх оцінках й експертна спільнота. Наприклад, інвесткомпанія Dragon Capital погіршила прогноз падіння реального ВВП України у 2022 році на 2 в.п. до "мінус" 32%. "Негативний вплив відключень електроенергії на економіку внаслідок обстрілів Російською Федерацією (РФ) поки що був помірним. Але обстріли, ймовірно, продовжаться, а зростання попиту на електроенергію взимку змусить збільшувати масштаб та тривалість відключень електроенергії", – пишуть аналітики Dragon Capital у своєму звіті.

За прогнозами міжнародної консалтингової компанії Oxford Economics, ВВП України у 2022 році відкотиться на 31%. Фахівці Oxford Economics говорять, що з наближенням зими ситуація в економіці погіршилася, оскільки РФ зосередила свою стратегію на руйнуванні української інфраструктури. У результаті ракетні удари призвели до пошкодження близько 50% потужностей виробництва та розподілу електроенергії і залишили щонайменше 10 млн осіб без електропостачання.

Настрої бізнесу знову погіршуються

Озвучені вище прогнози чітко корелюють з очікуваннями бізнесу, який, власне, і генерує цей ВВП. Національний банк на початку грудня опублікував чергове опитування українських підприємств (за листопад), яке відображає їхні ділові настрої.

"Бізнес продовжує зазнавати втрат від повномасштабної війни та послаблює оцінки своєї економічної діяльності: Індекс очікувань ділової активності у листопаді склав 42,7 проти 44,9 у жовтні", – повідомляє НБУ.

Очікування бізнесу за сферами економіки та галузями розподілилися таким чином:

• Руйнування виробничих потужностей та інфраструктури посилили негативні очікування промислових підприємств: індекс (ДІ) сектору у листопаді знизився з 45,8 до 44,1 (тут і далі – порівняння з жовтнем). Погіршилася оцінка обсягів виробленої продукції (з 51 до 45,4) та обсягів нових замовлень (з 46,6 до 41,8);
• Будівельна галузь дещо послабила песимістичні оцінки своїх економічних результатів у листопаді: ДІ виріс з 38,2 до 41. Дещо покращилися очікування щодо обсягу виконаних будівельних робіт та нових замовлень: з 34,2 та 36,8 до 38,9 та 41,7 відповідно. У той же час, враховуючи фактор сезонності, будівельні компанії очікують на скорочення чисельності працівників;
  
• Ескалація бойових дій та зниження доходів населення вплинули на погіршення настроїв підприємств торгівлі: у листопаді ДІ галузі знизився з 48,9 до 45,2. Також респонденти погіршили свої оцінки щодо товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу: з 49,5 та 50,5 до 44,4 та 46,5 відповідно;
  
• Порушення ланцюжків постачання та збільшення виробничих витрат не найкраще впливають на ділову активність підприємств сфери послуг: ДІ цього сектору в листопаді знизився з 42,2 до 40. Посилились негативні очікування щодо обсягу нових замовлень, обсягу наданих послуг. На додаток до цього сфера послуг має намір і надалі піднімати ціни.
  

Середина 2023-го стане точкою зростання

Експерти сходяться на думці, що вже десь з середини 2023 року в українській економіці намітиться тренд до відновлення. За оцінками Oxford Economics, у 2023 році ВВП України впаде лише на 2-2,5%. При цьому російські атаки по інфраструктурі до другої половини наступного року вщухнуть, зернова ініціатива продовжить діяти, а фінансова підтримка Заходу буде достатньою для забезпечення бюджетної стабільності України.

Аналітики Dragon Capital очікують на падіння ВВП у 2023 році на рівні 5%.

А от МВФ сподівається, що ВВП України 2023 року навіть зможе підрости на 1%. І Фонд дає оптимістичнішу оцінку не дарма. Адже саме від МВФ та інших міжнародних партнерів багато в чому залежить, як українська економіка "вирулить" 2023 рік. Втім, нестача закордонної допомоги наразі не передбачається. Dragon Capital підрахувала, що наступного року очікується збільшення обсягів міжнародного фінансування до 42 млрд дол. порівняно із заявленими 32 млрд дол. у 2022 році.

"Якщо війна закінчиться і канал фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів залишиться відкритим, можливо ми й побачимо відновлення у 2023 році (на низькій базі порівняння). Але я не думаю, що це буде стрімке зростання, оскільки зберігаються дуже серйозні ризики, пов'язані з роботою реального сектору, транспортною та інженерною інфраструктурою, кадрами", – резюмує Віктор Шулик.