Як іноземні мільярдери вкладаються в Україну під час війни і що буде далі

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Відповіді на всі питання уважний читач Delo.ua знайде між цифр і строк цієї статті.

• Як війна змінила, але не зламала плани
• Як іноземці вкладаються в Україну
  • 2022 – 2024 роки
  • 2024 рік
  • Трохи подробиць
• Чому іноземці (не)бояться вкладатися в Україну
• Чого чекати далі

Як війна змінила, але не зламала плани

Війна – не найкращий час для інвестицій. І чекати на диво не варто. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну скоротився в рази порівняно з довоєнним рівнем. Так, в перший рік великої війни в Україну зайшло лише $200 млн ПІІ. Для порівняння, в 2021 році Національний банк оцінював чистий приплив прямих іноземних інвестицій в країну на рівні $6 млрд. Отже падіння склало 30 крат.

Однак починаючи з 2023 року поліпшення фінансових результатів підприємств та заборона на виплату дивідендів зумовили збільшення обсягів реінвестування доходів, що позитивно вплинуло на обсяги інвестицій. В результаті, 2023 року чистий приплив ПІІ збільшився до $4,4 млрд, з них 3,4 млрд – це реінвестування доходів.

Починаючи з другої половини 2024 року обсяги реінвестування доходів зменшилися, що зумовлено дозволом на часткову виплату дивідендів. За попередніми даними НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2024 році склав $3,8 млрд, з яких 2,4 млрд – це реінвестування доходів.

Сумарно за 2022-2024 роки прямі іноземні інвестиції в Україну склали $8,4 млрд. 72% цього припливу ($6,1 млрд) сформовано за рахунок реінвестування доходів, з них банками – 2,4 млрд, підприємствами – 3,7 млрд.

Отже, протягом 2022-2024 років приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України значною мірою визначався обсягами реінвестування доходів іноземними компаніями, які вже працюють в Україні.

Разом з тим Національний банк відзначає поступове збільшення чистого припливу акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів). Якщо у 2022 році його обсяг становив $440 млн, а у 2023 році – 651 млн, то за 2024 рік він зріс до $954 млн. Кошти переважно надходили до підприємств оптової торгівлі, операцій з нерухомим майном та переробної промисловості.

Варто розуміти, що частина коштів, які заходять в Україну з-за кордону як прямі іноземні інвестиції, насправді не є іноземними. Мова йде про кошти українського бізнесу, виведені раніше з України. Це так звані операції round tripping – направлення резидентами за кордон коштів, які потім повертаються в країну у вигляді прямих іноземних інвестицій. В 2022 році відтік коштів з України за такими операціями склав $600 млн. Але вже 2023 року в Україну через операції round tripping повернулось $400 млн. Це склало 38,1% від загального припливу прямих іноземних інвестицій в Україну того року. За 2024 рік Нацбанк ще не оприлюднив статистику.

Найбільші обсяги операцій round tripping здійснювались через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію.

Як іноземці вкладаються в Україну

2022 – 2024 роки

За підрахунками Київської школи економіки, перелік найбільших іноземних інвестицій в українську економіку в 2022–2024 роках виглядає наступним чином:

• Veon (Київстар) (Нідерланди) інвестував $310 млн у сектор IT та комунікацій;
• NEQSOL (Vodafone) (Азербайджан) інвестував $232,5 млн у сферу IT та комунікацій;
• ArcelorMittal Kryvyi Rih (Люксембург) інвестував $192,5 млн у зелену металургію;
• Lifecell (Туреччина) вклав $180,4 млн у розвиток IT та комунікацій;
• Laude (Польща) здійснив інвестицію $109,6 млн у транспорт і логістику;
• Accor (Франція) інвестував $74,2 млн у сектор послуг (готельний бізнес);
• Onur Group (Туреччина) вклала $50 млн у будівельні матеріали.

Також, зокрема, відомо, що турецька Onur Group, яка була одним з найбільших підрядників президентської програми "Велике будівництво", з 2021 року вклала в Україні в спецдозволи на видобуток корисних копалин, зелену енергетику, сільське господарство та власний готель понад $350 млн. Ще більш як $500 млн компанія планує інвестувати до 2030 року.

Французька NJJ Capital SAS інвестувала у придбання активів Turkcell в Україні сумарно вже понад $525 млн.

ArcelorMittal (Люксембург) інвестувала сумарно $130 млн в модернізацію металургійних потужностей у Кривому Розі у 2023 році.

Raiffeisen Bank International AG (Австрія) отримав 107 млн євро для підтримки операцій в Україні.

Норвезька Scatec в 2023 році підписала з Міжнародною фінансовою корпорацією угоду на $100 млн на розвиток проектів сонячної енергетики та зберігання енергії в Україні.

Німецька Bayer інвестувала в 2023 році 65 млн євро на підтримку агробізнесу та агротехнологій в Україні.

Carlsberg інвестував $40 млн у розвиток виробництва, а CEMARK – $30 млн у будівельний бізнес.

Швейцарська компанія Nestle в 2023 році заявила, що вкладе $45 млн у будівництво нової фабрики на заході України.

2024 рік

За оцінками інвестиційної онлайн-платформи InVenture, в 2024 році в Україні не було мега угод, вартість яких би перевищувала $200 млн, тоді як у 2023-му вартість найбільшої M&A угоди становила $500 млн. На іноземних інвесторів прийшлося 45% від загальної кількості інвестиційних угод, а у вартісному вираженні – 60%.

Галузева структура інвестиційних угод в Україні у 2024 році виглядала наступним чином:

• В секторі ІТ, технологій та телекомунікацій було укладено 41 угоду на $496 млн.
• В будівництві та нерухомості – 29 угод на $202 млн.
• В сільському господарстві – 11 угод на $129 млн.
• В добувній промисловості – 8 угод на $102 млн.

Загалом, разом з інвестиціями в інші сектори, вартість угод склала $1,17 млрд.

Трохи подробиць

Близько 35% угод на ринку інвестицій України в 2024 році припали на технологічний сектор. Левова частина угод – це залучення фінансування технологічними компаніями з українськими фаундерами переважно зі сторони іноземних інвесторів.

Серед найбільших угод в технологічному секторі варто відзначити наступні:

Український розробник no-code платформи для автоматизації бізнес-процесів і CRM, компанія Creatio залучила $200 млн від Sapphire Ventures, StepStone Group, Volition Capital і стала новим єдинорогом із оцінкою $1,2 млрд.

Французька інвестиційна компанія NJJ Holding придбала за $120 млн провайдера зв’язку й платного телебачення "Датагруп-Volia".

Американська компанія SoundHound AI, розробник голосового ШІ, придбала ключові активи платформи онлайн замовлень Allset, заснованої українцями, за $50 млн.

Компанія Fintech Farm Дмитра Дубілета залучила $32 млн від Nordstar, Bank of Georgia. Попереднього разу, в 2022 році, компанія залучила $7,4 млн на чолі з Flyer One Ventures та Solid за участю TA Ventures, Jiji, u.ventures та AVentures Capital.

Лондонський стартап з українськими співзасновниками Carmoola залучив $19 млн від QED Investors, VentureFriends, InMotion Ventures, AlleyCorp та u.ventures.

В технологічному секторі України варто виділити окрему нішу – defense tech, яка набирає оберти в Україні в умовах затяжної війни. Як зазначають в компанії InVenture, суттєве зростання кількості інвестиційних угод в цій сфері було зафіксовано у 2024 році незважаючи на те, що переважна кількість проектів та компаній є засекреченими. Основні сегменти ринку, які найбільше цікавлять інвесторів, – БПЛА, РЕР, РЕБ і робототехніка з military tech та ШІ, кібербезпека та розмінування.

Серед інвестиційних угод з defense tech проектами, які були висвітлені публічно, можна згадати, зокрема, такі:

Український стартап Bavovna.AI залучив $2,7 млн на розробку автономної навігації для БПЛА. Головним інвестором стала американська компанія Presto Tech Horizons, до інвестування також приєдналися Network VC, Allied VC та ряд приватних інвесторів.

Український розробник ШІ-рішень з управління роями безпілотників Swarmer залучив $2,7 млн інвестицій від американської оборонної технологічної компанії RG.AI, а також американських фондів Radius Capital, Green Flag Ventures та D3.

Також у 2024 році побільшало іноземних інвесторів, які анонсували відкриття спільних підприємств та виробництв в оборонній та військово-технічній сфері.

Так, наприклад, французько-німецький збройовий конгломерат KNDS має намір створити підприємство в Україні.

Rheinmetall створить спільне підприємство з виробництва боєприпасів в Україні. Також німецький концерн має намір збудувати в Україні чотири заводи.

Quantum-Systems GmbH відкрила в Україні завод із виробництва німецьких розвідувальних БПЛА з інвестиціями у 6 млн євро.

Естонська Frankenburg Technologies запустить в Україні виробництво протиракетних систем.

Чеський збройовий холдинг CSG планує створити два – три спільних підприємства з Укроборонпромом.

Укроборонпром також планує створити спільні підприємства, сервісний центр та виробництво БпАК із низкою європейських компаній.

Серед найбільш знакових угод на аграрному ринку України в 2024 році варто згадати наступні.

Саудівська компанія Saudi Agricultural and Livestock Investment Co. (SALIC), що належить Фонду державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія, придбала 12,6% акцій компанії МХП, які знаходились у вільному обігу, за $54 млн.

АМКУ надав дозвіл на концентрацію американською компанією Bunge Global SA контролю над компанією Viterra Limited, яка в Україні представлена агротрейдерським бізнесом та трьома великими елеваторами зберігання зерна. За оцінками InVenture, вартість елеваторних потужностей Viterra в Україні може перевищувати $15 млн.

Серед найбільших угод з придбання іноземними інвесторами державного майна України варто згадати, зокрема, купівлю азербайджанською NEQSOL Holding (власник Vodafone Україна) на приватизаційному конкурсі Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) за 3,98 млрд гривень.

Незважаючи на загальну низьку активність іноземних інвесторів в Україні під час війни, деякі транснаціональні компанії продовжують активно освоювати інвестиції в Україні. Серед чергових оптимістичних кейсів – наступні.

Виробник тютюнової продукції JTI Україна планує інвестувати $60 млн у розвиток в Україні.

Philip Morris інвестувала $30 млн у нову фабрику у Львівській області.

Bayer розпочав будівництво другої черги насіннєвого заводу на Житомирщині з $60 млн інвестицій.

Kronospan інвестував 200 млн євро у виробництво OSB-плит у Рівненській області.

Unilever будує фабрику у Білій Церкві та інвестує в неї 20 млн євро.

Ірландький виробник будматеріалів CRH інвестував в Україну $80 млн під час війни.

Будівельний підрозділ компанії ArcelorMittal має намір через дочірню компанію ArcelorMittal Construction Germany створити у Києві сучасне виробництво будматеріалів за 40 млн євро.

Oberbeton інвестує $26 млн у завод з виробництва залізобетонних конструкцій на Тернопільщині.

Турецька Dalgakıran Kompresör інвестувала 10 млн доларів у виробництво енергообладнання на Київщині.

Німецька Notus Energy будує на Одещині ВЕС потужністю 300 МВт, а британська Elementum Energy побудує в Україні ВЕС потужністю 400 МВт.

ЄБРР створює спільне підприємство з GOLDBECK SOLAR Investment для проектів СЕС в Україні.

Французька група Saint-Gobain інвестувала 11 млн євро у завод будівельних сумішей в Україні.

Фінська Peikko Group інвестує у завод композитних конструкцій в Білій Церкві.

Турецька "Атлас Глобал Енерджі" запланувала збудувати у Житомирській області сучасну вітроелектростанцію.

Міжнародний готельний оператор Accor (Франція) планує відкрити Novotel Lviv і Novotel Living Kyiv до кінця 2025 року. У планах – підписання договору про відкриття ibis у Хмельницькому.

Чому іноземці (не)бояться вкладатися в Україну

Якою логікою керуються іноземні інвестори вкладаючись грішми в Україну під час війни?

На думку президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, аргументами для іноземців вкладатися в Україну є наступні:

• Гарантії та страхування – програми G7, ЄС, EBRD, MIGA мінімізують ризики, зокрема через воєнне страхування (наприклад, UNITY знизило страхові ставки для перевезень). Також є всілякі програми підтримки –ними можна скористатись і заробити.
• Дешеві активи – зниження вартості нерухомості та виробничих потужностей створює можливості для вигідних придбань та розширення бізнесу (як у Metinvest, Ferrexpo).
• Відновлення після війни – потенціал інвестицій у майбутню реконструкцію складає понад $500 млрд. Тож іноземні компанії хочуть бути присутніми вчасно в Україні, щоб виграти від цих можливостей.
• Енергетична незалежність Європи: Україна – ключовий гравець у сфері відновлюваної енергетики. Плюс – можливості нової альтернативної енергетики.
• Defense Tech – мотивацією для іноземних інвесторів є потенційний доступ до знань, інновацій, тактичної обізнаності, і ринку в сотні мільйонів доларів.

Чого чекати далі

Відповідно до базового прогнозу Національного банку, приплив іноземного капіталу в приватний сектор України поступово зростатиме. На початковому етапі більшу його частину складатиме борговий капітал, який іноземні інвестори розглядатимуть як безпечніший вид інвестицій. Для довгострокового припливу прямих інвестицій та масштабної відбудови життєво важливим є процес продовження реформ, зокрема на шляху інтеграції в ЄС.

По-перше, сама перспектива інтеграції, навіть до офіційного вступу, зміцнить зовнішню торгівлю та привабить іноземні інвестиції. По-друге, узгодження з європейським законодавством сприятиме розвитку ринкової конкуренції.

Притоку інвестицій сприятиме загальна макроекономічна стабільність. Інновації та інвестиції з боку приватного сектору зазвичай зростають в умовах її забезпечення.

Ще один важливий блок роботи для залучення інвестицій стосується системи страхування воєнних ризиків в Україні. НБУ сподівається, що до кінця першого півріччя 2025 року Верховна Рада ухвалить відповідний закон.

Тимофій Милованов озвучує наступні прогнози подальшої динаміки іноземних інвестицій в Україну залежно від ситуації на фронті.

Оптимістичний сценарій (перемога України, швидке відновлення):

• Потенціал залучення інвестицій у стратегічні сектори – понад $25 млрд.
  
• Масштабне відновлення інфраструктури, логістики, металургії та енергетики.   

Сценарій затяжної війни:

• Інвестиції продовжуватимуться в агро, IT, логістику та оборонний сектор.
• Фокус інвестування – на стійких секторах з можливістю експорту в ЄС.

Негативний сценарій (погіршення безпекової ситуації):

• Інвестори концентруватимуться на мінімальному підтриманні потужностей.

Серед найперспективніших секторів для інвестицій в Україну співрозмовник Delo.ua називає: IT та комунікації; транспорт та логістику (відновлення Укрзалізниці, портів); енергетику (зелені проєкти, модернізація інфраструктури); металургію ("зелена" сталь); агроіндустрію; будівництво та матеріали (житло, комерційні об'єкти); критичні матеріали (літій, графіт, титан).