Як відбувається мала приватизація під час війни. Розповідає Владислав Данилішин, ФДМУ

Владислав Данилішин з ФДМУ розповідає про тренди малої приватизації в Україні. Джерело: Delo.ua
Владислав Данилішин з ФДМУ розповідає про тренди малої приватизації в Україні. Джерело: Delo.ua

Як змінилися настрої інвесторів щодо можливості приватизувати державне майно? Хто не має права брати участь в аукціонах? Чому держава може розірвати угоду із новим власником об’єкту? Як проходять торги за лоти в умовах ракетних атак та відключень електрики? Чи стартує в 2023 році велика приватизація? Про все це виданню Delo.ua розповів Владислав Данилішин, директор Департаменту приватизації Фонду держмайна України (ФДМУ). 

Розкажіть спочатку, що таке мала приватизація. Яким критеріям має відповідати об’єкт, щоб потрапити в цю категорію? 

- Приватизацію в Україні законодавчо розділяють на малу та велику. До малої відносяться об'єкти нерухомості та підприємства, стартова ціна яких не перевищує 250 млн грн.  До великої приватизації відносяться тільки підприємства з активами більше 250 млн грн.

Владислав Данилішин з ФДМУ розповідає про приватизацію в Україні. Джерело: Delo.ua

Як саме відбувається мала приватизація

- Для того, щоб купити підприємство чи нерухомість у держави, будь-якій людині спочатку треба зайти на сайт privatization.gov.ua або "‎Прозорро.Продажі"‎, де представлені всі об’єкти, які ФДМУ виставляє на продаж.

Якщо потенційного покупця зацікавить якийсь з цих активів, йому потрібно зареєструватися на одному з авторизованих електронних майданчиків, які надають доступ до участі в аукціонах в системі "‎Прозорро.Продажі", та взяти участь у торгах.

Для багатьох це може здатись дивним, але Фонд не управляє всім державним майном. Об’єкти можуть знаходитися під контролем 90 різних органів управління - міністерств, агенцій, тощо. Існують кілька способів як об’єкти потрапляють на приватизацію до ФДМУ. Наприклад, час від часу Кабмін передає до Фонду державні підприємства, які знаходилися в управлінні інших державних органів.

Після цього ФДМУ:

  • включає цей актив до переліку об’єктів на приватизацію; 
  • перевіряє всі необхідні документи; 
  • здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, якщо така реєстрація відсутня; 
  • виставляє актив на прозорий електронний аукціон.

Тобто, ФДМУ готує всі необхідні документи, щоб під час приватизації покупець міг підписати угоду та отримати майно без проблем.

А які ще можуть бути варіанти приватизації державного майна?

- Будь-яка людина може самостійно ініціювати приватизацію якогось об’єкта.

Наприклад, це можуть бути будівлі в містах або селах. Тоді людина може оформити заявку в одному з регіональних відділень ФДМУ про те, що зацікавлена купити таке майно. Тобто самостійно ініціювати приватизацію.

Зараз приватизація державного майна проходить в онлайн режимі?

- Все державне майно продається лише через електронні аукціони "‎Прозорро.Продажі"‎.

Це зручно, оскільки об'єкти знаходяться на одному сайті. Всі бажаючі можуть анонімно зареєструватися та прийняти участь в аукціоні. Переможцем буде той, хто більше заплатить. Після перевірки переможця та оплати з ним підписується договір купівлі і переможець стає власником. Ось так виглядає процедура малої приватизації.

Як змінились настрої потенційних інвесторів під час війни? Чи стали купувати більше/менше об’єктів, в яких регіонах, чому? 

- Мала приватизація відновилася у вересні 2022 року. Ми бачили, що бізнес шукає можливості для релокації з регіонів, де велися активні бойові дії, до більш безпечних. Підприємці проявляють великий попит на майно, яке знаходиться на заході та в центрі України.

Це підтверджується зростанням їх активності в аукціонах, які відбуваються після повномасштабного вторгнення. Якщо в 2021 році в середньому на успішний аукціон припадало 3,23 учасника, зараз цей показник зріс до 4,28 учасників.

Варто зазначити, що ФДМУ не продає об’єкти на окупованих територіях та в зонах, де ведуться бойові дії.

Які саме об’єкти найчастіше купують інвестори? Наведіть приклади.

- Більшість наших об'єктів - це нерухомість. Часто в занедбаному стані. Це можуть бути приміщення, будівлі, магазини, гаражі, лазні, склади, цехи. Їм потрібен справжній хазяїн. Коли інвестори купують таке майно, вони інвестують кошти та дають цим об'єктам друге життя. Саме об'єкти для підприємців, малого та середнього бізнесу - основа нашого портфелю.

Є відносно великі активи, наприклад, інфраструктурні об’єкти - порти, комбінати хлібопродуктів, підприємства спиртової галузі. Бізнес шукає можливості для росту - наприклад, нещодавно "Епіцентр" придбав комплекс в Києві. 

Скільки коштів вдалося заробити в бюджет за рахунок малої приватизації?

- З моменту відновлення малої приватизації у вересні 2022 року ФДМУ заробив в бюджет 3,2 млрд грн. Зокрема, з початку поточного року до бюджету надійшло 1,8 млрд грн.

Надходження до бюджету та інвестиції нових власників в придбані об'єкти - лише частина позитивного ефекту приватизації. Є підприємства, які накопичили значні борги перед державою, співробітниками, Пенсійним фондом.

Згідно із законом, під час приватизації об’єктів з боргами інвестор зобов’язаний протягом встановленого строку 6-12 місяців погасити борги підприємства перед державою та працівниками. Це і додаткові надходження до бюджетів різного рівня та довгоочікувана зарплата. Якщо він цього не зробить, тоді Фонд повертає майно назад в державну власність. 

А в яких випадках може бути найбільша конкуренція? Наведіть приклади.

- Електронні аукціони – це класна розробка для продажу активів. У ФДМУ є приклади, коли в аукціонах приймали участь понад 80 учасників. 

Наведу приклад. ФДМУ проводив аукціон з продажу нежитлового приміщення на 300 кв. м в Ужгороді. В торгах взяли участь 47 учасників. Стартова ціна була невелика – приблизно 12 тис. грн. В результаті торгів ціна за лот зросла до 10 млн грн. Ось що робить висока конкуренція.

Існують й інші випадки. В аукціонах беруть участь багато людей. Вони активно торгуються, в розпалі аукціону піднімають ціни за об’єкт до того рівня, який вони не готові потім сплатити. Такі аукціоні зриваються. Однак держава і тут заробляє - отримує суму гарантійного внеску - і об'єкт повторно виставляється на аукціон. 

Чи можна зменшити кількість аукціонів з малої приватизації, які можуть зірватися?

- З початку відновлення малої приватизації недобросовісні переможці зірвали аукціони з продажу 78 об'єктів із 440 виставлених. Це складає 18% від загальної кількості активів, які ми виставили на малу приватизацію.

В ФДМУ працюють певні запобіжники, щоб аукціони не зривалися. Кожен учасник аукціону платить гарантійний внесок за об’єкт. Це 20% від початкової ціни. 

Якщо переможець торгів не купує об’єкт, він втрачає цей гарантійний внесок. Решті учасників аукціону гарантійні внески повертаються.

Здається, гарантійний внесок у розмірі 20% від початкової ціни – це невелика сума для недорогих об’єктів. Проте якщо якийсь аукціон було зірвано два рази, тоді включаються нові запобіжники. В такому випадку гарантійний внесок зростає до 50% від стартової ціни або до 30 мінімальних зарплат. Тобто, гарантійний внесок може складати мінімум 201 тис. грн, і покупець вже не ризикує втратити таку суму.

Всі ці механізми, які мають захистити приватизаційні аукціони від зривів, прописані в законодавстві. Тоді учасникам вже немає сенсу зривати торги. Тому гарантійний внесок - головний запобіжник від різноманітних маніпуляцій.

А як інвестори можуть дізнатися всю необхідну інформацію про об’єкт, щоб зрозуміти, чи варто його купувати?

- У нас є сайт Privatization.gov.ua. Це наша вітрина, де як в інтернет-магазині є можливість знайти ті об’єкти, які цікавлять. Для цього можна використовувати фільтри за типами, подивитися розташування майна на карті. Також є розділ з питаннями та відповідями, опис процесу приватизації.

Перед виставленням на аукціон, з метою розкриття інформації про об'єкт, наповнюється віртуальна кімната даних. Це, по суті, електронні папки, в яких розміщена вся документація: технічні паспорти, документи на права власності, накази, дані про реєстрацію, документи про фінансовий стан, юридичні документи. Таким чином, потенційний покупець має можливість вивчити інформацію про майно та прийняти виважене рішення щодо придбання.

Які вимоги зараз висуває ФДМУ для людей, які хочуть взяти участь у малій приватизації? Як ви перевіряєте достовірність наданої інформації? 

- Покупцями можуть бути всі громадяни України та іноземці, фізичні та юридичні особи. Заборона є для представників держави-агресора та осіб, до яких застосовані санкції. Також існує заборона для інвестицій з офшорів, якщо немає прозорої структури власності.

Коли інвестор хоче взяти участь у приватизації об’єкта, він має підготувати документи та завантажити їх в особистому кабінеті на сайті майданчика, який дає доступ до аукціону на "Прозорро.Продажі". Після завершення аукціону ФДМУ перевіряє переможця, чи не підпадає він під заборону. 

До речі, поки Фонд не виявив випадків, щоб потенційні інвестори були представниками держави-агресора або до них застосовувалися санкції.

Розкажіть, а чи є зміни саме у процесі малої приватизації під час війни?

- Законодавство змінилося у серпні 2022 року. Є цікаві новації, які допомогли прискорити підготовку складних об'єктів до приватизації. 

Зокрема, зараз ФДМУ може продавати проблемне держмайно. Мова йде про підприємства, які мають податкові арешти та інші обмеження. Тепер все це можна приватизувати. Вже новий власник має вирішувати ці проблеми.

Також законодавством обмежена кількість умов, згідно з якими можна приватизувати держмайно. Наприклад, раніше було важливо зберігати профіль підприємства. Тепер такої умови може не бути. Насправді, багато наших підприємств - це майданчики, які давно нічого не виробляють і профіль їх діяльності є формальним. Однак вони дають можливості на їх базі відкрити нові виробництва, зокрема допомагають бізнесу, який релокується, адже там часто збережені комунікації. 

Крім того, на період воєнного часу не проводиться оцінка об'єктів приватизації. Тобто, ФДМУ виставляє на торги майно зі стартовою ціною, яка дорівнює його балансовій вартості.

А чи є розуміння, скільки грошей інвестори готові викласти за об’єкти малої приватизації під час війни? Також цікаво, наскільки в середньому може зрости вартість об’єкту під час аукціону? 

- Все це залежить від самого об'єкта та стартової ціни. Тобто, іноді ціна зростає в сотні разів. ФДМУ намагається зробити все можливе, щоб якомога більше потенційних інвесторів дізналися про об'єкт. Такий підхід дозволяє забезпечити конкуренцію. В результаті можна отримувати більше коштів для бюджету. 

Наведу приклад. Нещодавно відбувся аукціон з продажу адміністративної будівлі площею 297,9 кв. м в Київській області. Під час торгів ціна зросла з 462 грн до 570 тис. грн. Тобто, в 1233 рази! 

Взагалі ФДМУ продає об'єкти із різною вартістю. Зокрема, це може бути будівля ветеринарної лікарні площею 65,4 кв. м в селі на Львівщині. Стартова ціна була 914 грн. Або це може бути історична будівля в центрі Києва. Такий лот було реалізовано за 311 млн грн. 

Як впливають на процеси приватизації ризики війни: ракетні обстріли, відключення світла, кібератаки? Як ви вирішуєте ці питання? Чи доводилося переносити/відміняти процедури?

- Всі аукціони проходять в електронній системі "‎Прозорро.Продажі"‎. Платформа безперебійно працює навіть під час ракетних обстрілів. Можна спостерігати, що коли по всій Україні тривоги, потенційні покупці активно торгуються за об'єкт в онлайн режимі. Тож проблем немає.

Чи виникали під час війни випадки, коли ФДМУ відміняв угоду щодо малої приватизації? Чому це відбувалось? 

- По-перше, ФДМУ не укладає договір купівлі-продажу, якщо потенційний покупець не сплачує суму, яку запропонував на аукціоні.

По-друге, Фонд не укладає договір купівлі-продажу, якщо переможець аукціону підпадає під санкції або є представником держави-агресора. 

По-третє, ФДМУ може розірвати договір купівлі-продажу у випадку, коли новий власник не виконує умови приватизації в зазначені строки. Тобто, непогашення боргів по зарплаті та перед бюджетом призведе до повернення об'єкта державі.   

Чи відслідковує ФДМУ, як розпоряджається новий власник об’єктами малої приватизації

- Переважну більшість об'єктів ФДМУ продає без додаткових умов. Це окремі будівлі, які люди купують під ведення бізнесу, і вже від нових власників залежить, коли вони зроблять ремонт, переобладнання. Однак інвестори точно мають бізнес-стратегію, оскільки вони купують об’єкт за ринковою ціною, тож будуть вкладати кошти в його розвиток.

Коли Фонд продає державні підприємства, там можуть бути умови по погашенню боргів. Також можуть бути інші умови приватизації. Наприклад, не звільняти персонал протягом шести місяців.

ФДМУ має перевіряти, як виконує інвестор ці зобов’язання. В цілому, покупці виконують умови приватизації.

Проте якщо інвестор не виконує умови приватизації, згідно із законом, спрацьовує механізм повернення майна у державну власність. Такі випадки вкрай рідкісні. Після цього Фонд знову запускає процес приватизації.

Розкажіть про плани ФДМУ щодо подальшого проведення малої приватизації у 2023-2024 роках. Які новини варто чекати інвесторам?

- Фонд готує приблизно 1000 об'єктів на приватизацію. У переліку є окремі об'єкти нерухомого майна та державні підприємства, які нещодавно уряд своїм рішенням передав до ФДМУ. Зараз йде підготовка документів. Також в планах є продаж санкційного майна, яке буде передаватися до Фонду з метою приватизації. 

А які цікаві об’єкти малої приватизації ФДМУ буде реалізовувати найближчим часом?

- В нас є плани по приватизації об’єктів з різних галузей. Зокрема, найближчим часом відбудеться приватизація підприємств, які займаються видобутком торфу. Вже оголошені аукціони з продажу "Рівнеторф" (5 липня ФДМУ продав на приватизаційному онлайн-аукціоні «Рівнеторф» за 205 млн грн, - ред.)  та "Житомирторф". Такі підприємства ще ніколи не продавалися.

Ці об'єкти можуть продаватися з додатковими умовами?

- Так, це юридичні особи. В даному випадку будуть умови: збереження персоналу, погашення боргів перед державою та по зарплаті.

Давайте поговоримо про велику приватизацію. Які новини готує ФДМУ

- Нещодавно президентом підписаний законопроєкт, який вносять зміни в процес приватизації. Це дасть можливість виставити об'єкти великої приватизації на аукціони. Всі об’єкти великої приватизації визначаються  Кабміном. Там є об'єкти різного профілю: "Одеський припортовий завод", "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", "Центренерго". Є й інші об'єкти, які мають різні характеристики та знаходяться в різних точках України. 

Всі ці підприємства будуть в подальшому виставлятися на електронні аукціони на "Прозорро.Продажі". По деяких з цих об’єктів є зацікавленість міжнародних інвесторів.

Як відбувається процес великої приватизації?

- Підготовка великої приватизації пов’язана з роботою з іншими органами державної влади. Наприклад, уряд приймає рішення про включення об'єкта в перелік великої приватизації, а також затверджує умови та стартову ціну аукціону.

Підготовкою підприємств займається ФДМУ. Після оголошення про аукціон потенційні інвестори можуть вивчити інформацію про об'єкт. Потім проводяться електронні торги в системі "Прозорро.Продажі". 

Після аукціону Фонд має перевірити переможця - він проходить ту ж саму процедуру перевірки, як і для об'єктів малої приватизації. Якщо все гаразд, він сплачує суму та з ним укладається договір.

Під час продажу об'єктів великої приватизації переможець має отримати дозвіл Антимонопольного комітету України. Лише після цього переможець стає власником об'єкта. Тоді він має виконати всі умови, які затвердив Кабмін.

Велика приватизація може стартувати в цьому році?

- Так, процес великої приватизації, виставлення об’єктів на аукціони стартує в цьому році.