Яких збитків завдають бізнесу та економіці повітряні тривоги: названо суму

Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

За його словами, ще рік тому в Україні збитки від повітряних тривог складали 7 млрд грн на день.

"Якщо рахувати збитки у прив’язці до ВВП - вони постійно збільшуються. Але тут треба враховувати номінально зростаюче ВВП , яке за оцінками НБУ,  цього року становитиме 6,63 трлн грн. Якщо припустити, що під час тривоги зупиняється половина економіки, збитки за чисту добу тривоги, умовно становитимуть  9 млрд грн", - зазначив Гетманцев.

Він уточнив, що такий підхід до розрахунків є приблизним і може змінюватися по регіонах. На точність розрахунків впливає й те, що значна частина тривог припадає на нічний час.

Однак, як підкреслив Гетманцев, оцінити орієнтовний масштаб втрат у валовій доданій вартості все ж можна.

Тривалість повітряних тривог за цей час становила:

• Київський регіон - 2,5 доби
• Дніпровщина – 5 діб
• Харківщина – 5 діб
• Львівщина – 1 добу.

Який удар для бюджету?

"Всі податки по зведеному бюджету (разом з ЄСВ) займають близько третини ВВП (у 2022 році – 34% ВВП). Тому, якщо говорити про податки, то втрати від зупинення економічної діяльності для бюджету складають — 3 млрд грн на добу вимушеного простою", - підкреслив Гетманцев.

Він зауважив, що якщо взяти мінімальну сумарну тривалість тривог у 2 доби на місяць, втрати зведеного бюджету і пенсійного фонду можуть сягати  6 млрд грн на місяць.

Гетманцев зауважив, що це значна сума і для її розуміння навів планові цифри  фінансування:

• дошкільна освіта – це 4,4 млрд грн/місяць;
• середня освіта – 13 млрд грн/місяць;
• програми медичних гарантій - 14 млрд грн/місяць.

Однак, на думку Гетманцева, неправильно зводити питання тривог лише до негативного економічного ефекту.

"Тривоги - це питання безпеки та людських життів, а вже потім - збитків. Українці на другому році війни навчились самі для себе класифікувати небезпеку, виставляючи умовні маркери. Але очевидно, що ризики реальні і «тренувальний» політ МіГ-31К може закінчитися пуском ракет", - підкреслив Гетманцев.

Мінімізувати збитки і при цьому убезпечити українців

Президент України Володимир Зеленський 17 листопада провів Ставку, за результатами якої доручив військовому командуванню "запропонувати рішення", щоб злети російських МІГів "не паралізовували" всю країну на кілька годин.

"Є доручення президента, адресоване Міноборони, Генштабу, Уряду. Впевнений, що з врахуванням посилення нашої ППО певне практичне рішення щодо затяжних тривог буде знайдено. Мінімізувати збитки і при цьому убезпечити українців – ось те завдання, яке нині вирішується. Утім, конкретний механізм, якщо таке рішення буде прийнято, мають коментувати насамперед військові та фахівці з національної безпеки", - наголосив Гетманцев.

Тривалі повітряні тривоги

Росіяни почали тримати МіГи в повітрі по 3 години, розуміючи, що такі тривалі тривоги негативно впливають на українську економіку, заявив спікер Повітряних сил Юрій Ігнат в етері телемарафону.

Адже під час тривоги не працюють окремі види транспорту, школи, підприємства, бізнес.

Крім того, тепер росіяни дозаправляють літаки в повітрі, що автоматично збільшує тривалість повітряної тривоги.

При цьому Ігнат запевняє, що в Україні не оголошують повітряну тривогу щоразу, коли злітає російське МІГ, а лише коли є чітка інформація  від розвідки та західних партнерів, що на борту літака можуть бути ракети.

"Якщо є підтвердження, що вилетів порожній МІГ і перебазувався - це одне. Або ми точно знаємо, що він злетів без ракети, тоді  тривогу не оголошуємо. Якщо ми точно не знаємо, чи є на борту літака ракета, то повітряна тривога оголошується, адже ми не можемо ризикувати життями людей. У нас є різні джерела інформації. Якщо ми знаємо, що небезпеки немає, тоді нічого не оголошуємо", - сказав Ігнат.

Зазначимо, що останніми днями у соцмережах закликають перестати оголошувати тривогу по всій Україні, поки російська авіація по 2-3 години літає у повітрі, не завдаючи ракетних ударів. Або перестати зупиняти роботу транспорту та бізнесу.