НБУ курс:

USD

41,93

-0,00

EUR

43,58

-0,00

Готівковий курс:

USD

42,25

42,15

EUR

44,27

44,00

Головні податкові зміни 2024 року: зростання ставок, скасування пільг та контроль КІК

податок, україна
Для деяких категорій платників податків, як фізосіб, так і юросіб, останні зміни у податковому законодавстві можуть бути важливими і навіть болючими

Кожен рік в Україні починається з посилення податкового тиску. Це вже своєрідна традиція. 2024-й не став винятком: ставки окремих податків знову зростуть, а перевірок та штрафів стане ще більше.

Верховна Рада наприкінці 2023 року утрималася від того, щоби знову "перекроювати" Податковий кодекс. Тільки Кабінет міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, але вона є декларативним документом (планом дій), а не законом.

Проте з 2024 року все одно набули чинності деякі податкові новації. Для деяких категорій платників податків, як фізосіб, так і юросіб, останні зміни у податковому законодавстві можуть бути важливими і навіть болючими.

Ключові зміни, з якими ми входимо у 2024 рік – це не стільки підвищення податків чи штрафів за їх несплату, скільки повернення повноцінного контролю з боку податкових органів за бізнесом та громадянами через перевірки та нові форми звітності.

Юрій Дмитренко старший юрист Asters

Єдиний податок та єдиний соцвнесок

З 1 січня 2024 року зросли ставки єдиного податку (ЄП) для підприємців першої та другої груп спрощеної системи оподаткування. Це пов'язано із збільшенням прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, які зросли з 2684 грн до 3028 грн та з 6700 грн до 7100 грн відповідно. Нагадаємо, що СПД першої групи сплачують податок за ставкою 10% прожиткового мінімуму, а другої групи – за ставкою 20% мінімальної зарплати.

"Таким чином, ставка єдиного податку становитиме для підприємців першої групи – 302,8 грн на місяць (908,4 грн на квартал), а для підприємців другої групи – 1420 грн на місяць (4260 грн на квартал)", – уточнює Вікторія Ковальчук, партнер юридичної компанії Esquires.

Зросте мінімальний платіж з єдиного соцвнеску (ЄСВ), який також прив'язаний до мінімальної зарплати. Ставка ЄСВ  22% "мінімалки". Відповідно з 1 січня платники ЄСВ зобов'язані відраховувати до бюджету хоча б 1562 грн щомісяця. До речі, з 1 квітня мінімальна зарплата збільшиться до 8000 грн, що знову призведе до зростання платежів з ЄСВ.

Для підприємців 1-3 груп єдиного податку та підприємців на загальній системі оподаткування розмір ЄСВ з 1 січня дорівнюватиме 1562 грн на місяць, а з 1 квітня – 1760 грн на місяць.

Ярослав Царенко юрист компанії Moris

Податок на прибуток банків

Зміни в оподаткування відбулись і для банків. З 2024 року банківський сектор сплачує податок на прибуток за ставкою 25% замість стандартної ставки на рівні 18%. Цю норму закріплено у законі № 3474-IX, яким було внесено поправки до Податкового кодексу.

За рахунок підвищеного оподаткування прибутку банків державний бюджет має додатково одержати до 7 млрд грн протягом 2024 року.

Нацбанк закликає не переживати: на стабільність банківської системи це ніяк не вплине. Запасу міцності у банків – з надлишком. Щоправда, фінустановам буде складніше нарощувати свою капіталізацію, оскільки їм доведеться віддавати держскарбниці більше грошей.

За даними НБУ, станом на 1 грудня 2023 року прибуток банківського сектора перевищив 130 млрд грн.

Пільги з ПДВ та акцизи

Продовжується підвищення ставок акцизного податку на сигарети, тютюнові вироби та тютюновмісні речовини (рідини для електронних сигарет). З 2024 року "тютюновий" акциз зріс на 20%.

Крім того, втратили чинність деякі пільги, які звільняли від ПДВ медикаменти та фармацевтичну продукцію.

"Скасовано пільги з ПДВ при постачанні лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що призведе до зростання їхньої вартості для кінцевого покупця",  пояснює Вікторія Ковальчук.

Розширення підстав для податкових перевірок

Податкові новації – це не лише ставки, а й адміністрування. Представники ДПС зможуть ще частіше навідуватись з перевірками до бізнесу. Справа в тому, що згідно з нормами закону № 3453-IX частково відновлено проведення документальних планових перевірок та розширено категорії платників податків, які підпадають під ці перевірки.

Крім виробників підакцизних товарів, грального бізнесу, постачальників фінансових та платіжних послуг, податкові інспектори у 2024 році можуть перевіряти:

  • нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність через відокремлені підрозділи та постійні представництва;
  • інших платників податків, які мають підвищений рівень ризику недоплати податку на прибуток та ПДВ, а також виплачують співробітникам менше заробітної плати, ніж підприємства з цієї ж галузі в цьому ж регіоні.

"У нинішніх умовах слід очікувати, що підхід податкових органів до перевірок стане жорсткішим: буде багато донарахувань і штрафів, а правова позиція податкової виявиться максимально недружньою та несприятливою щодо бізнесу",  вважає Юрій Дмитренко.

Згідно з планом-графіком податкових перевірок, який був опублікований на сайті ДПС 22 грудня 2023 року, протягом 2024 року податкова має намір перевірити близько 2,3 тис. компаній (юросіб) та понад 900 фізосіб-підприємців.

У той же час, як і раніше, діє мораторій на перевірки:

  • підприємців першої та другої груп єдиного податку;
  • бізнесу, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях чи територіях, де ведуться бойові дії.

Більше перешкод для виведення капіталу за кордон

З 2024 року ДПС посилює нагляд за контрольованими іноземними компаніями (КІК) та їх власниками.

Зокрема, йдеться про те, що з 2024 року діють штрафи за неподання звітності про КІК та про приховування/спотворення даних про такі компанії їхніми бенефіціарами. При цьому розмір штрафів обчислюється тисячами і навіть сотнями тисяч гривень.

"Ці штрафи не нові, але з 2024 року податківці нарешті зможуть їх застосовувати", – попереджає старший юрист Asters Павло Шовак.

Наприклад, штраф за неподання повідомлення в податкову про КІК становить 908 тис. грн, штраф за невчасно поданий звіт досягає 151 тис. грн, а штрафні санкції при заниженні сум операцій КІК, зазначених у звіті, можуть становити 3 млн грн.

Крім цього, з 2024 року почала діяти відповідальність для фінансових агентів (банків, страховиків, інвесткомпаній), які мають передавати до ДПС відомості про рахунки своїх клієнтів. Це пов'язано із запуском та впровадженням в Україні автоматичного обміну податковими даними за стандартом CRS.

Наразі штрафи власникам рахунків не загрожують. Але фінансові агенти за порушення, пов'язані зі збором даних про клієнтів, вже сплачуватимуть ці штрафи. Хоча в обмеженій кількості (частина штрафів поки що не діє) і в розмірі, який дорівнює половині стандартної ставки штрафних санкцій.