Зростання ВВП та доступ до ринків: НБУ оцінив перспективи економічного розвитку України після вступу до ЄС

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це зазначається в інфляційному звіті від НБУ за січень 2024 року. 

У Нацбанку пояснюють, що українська економіка поступово відновлюється та демонструє зростання й стійкість, попри втрати, спричинені російською агресією. Однак цього недостатнього для стійкого економічного зростання, яке потребує проведення цілого ряду реформ та змін. 

Втім, лише перспектива членства в ЄС та відповідні умови стимулюватимуть економічне зростання країни ще до безпосереднього вступу. Процес інтеграції  також стимулює зовнішню торгівлю та залучення інвестицій.

Економічний прогноз НБУ

У НБУ пояснюють, що перспектива членства в ЄС стимулює економічну активність ще задовго до фактичного набуття цього статусу завдяки "ефекту очікування". За оцінкою Campos et al. у країнах Центрально-Східної Європи, що приєдналися до ЄС у 2004 році, рівні продуктивності праці та ВВП на одну особу у 2003 році були в середньому на майже 10% вищі, ніж за відсутності перспективи вступу до ЄС. 

"За умови повільного проведення реформ у межах євроінтеграції економіка України може зростати приблизно на 4% впродовж десятиліття, водночас швидка трансформація забезпечить економічне зростання на рівні близько 7%", – говориться у звіті.

Нацбанк розглянув два сценарії за яким  може розвиватися українська економіка після вступу до ЄС. За сценарієм часткового проведення реформ економіка може зростати приблизно на 4% протягом 10 років, а ВВП на одну особу у 2033 році перевищить 10 тис. доларів.

За умови сприятливого сценарію ці показники зростуть до майже 15,5 тис. доларів та 7% зростання реального ВВП.

Сценарії розвитку української економіки після вступу до ЄС

В осінньому економічному прогнозі для країн ЄС, а також для України та інших країн-кандидатів на входження до ЄС зазначалося, що й найближчі роки українська економіка демонструватиме зростання, попри війну і виклики. 

"За прогнозом, зростання сягне 3,7% у 2024 році та 6,1% у 2025 році", – йдеться у прогнозі.

Уграс Улку, Керівник Досліджень з ринків Європи, що розвиваються, Інституту міжнародних фінансів (IIF), зазначив, що зараз важко точно прогнозувати майбутнє української економіки, через  високий рівень невизначеності та війну.

На його думку, війна значною мірою продовжить впливати на продуктивність, бізнес-настрій та інвестиційні перспективи в Україні. Але, якщо говорити про середньострокову перспективу, то економічна активність в Україні буде головним чинником капіталовкладення на реконструкцію протягом багатьох років після закінчення війни. Він пояснює, що макроекономічні прогнози на 2024 рік формуються з припущенням, що подальше знищення виробничої та енергетичної інфраструктури буде обмеженим.

Основним ризиком для нашого прогнозу є ескалація та знищення виробничої потужності України у зв'язку з війною, а також подальші затримки у зовнішньому фінансуванні з боку США та ЄС

Дімітар Богов, провідний регіональний економіст представництва ЄБРР, пояснив, що короткострокові перспективи української економіки значною мірою залежать від інтенсивності війни та зовнішнього фінансування. 

"Хоча зараз бізнеси й адаптувалися до складної ситуації, але слабкий попит через еміграцію та нестачу робочої сили, може обмежувати більш активне відновлення економіки. Невизначеність щодо зовнішніх постачань військової техніки, ймовірно, перемістить акцент саме на внутрішню промислову базу, яка може скористатися додатковими інвестиціями та військовими закупівлями. Український експортний коридор Чорного моря набирає обертів і може мати позитивний вплив на експортні галузі", – каже Дімітар Богов. 

Він додає, що все це ймовірно забезпечить помірне зростання економіки цього року. З іншого боку, недостатнє зовнішнє фінансування може призвести до певного тиску на обмінний курс та інфляцію. Хоча зараз це не послаблює макроекономічну стабільність, але продовження дефіциту у зовнішньому фінансуванні на наступний рік може мати серйозні наслідки та вимагати плану надзвичайних заходів з мінімізації ризиків.

Що зміниться для України після вступу до ЄС

Тарас Шимко, старший проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки України, говорить, що прогнозувати економічний розвиток України після вступу до ЄС – непросто, адже в цій історії багато змінних, які можуть кардинально вплинути на результат. Втім, можна говорити про певні сценарії та готовність держави до різних варіантів розвитку подій.

"Зростання економіки на рівні 4% чи навіть 7% потребує зміцнення інституцій, успішних реформ, залучення інвестицій тощо. Однак і цього недостатньо. Здійснення оптимістичного прогнозу залежить від ефективного використання коштів, зокрема призначених для відбудови. Ключове питання – чи матиме Україна достатньо власних кваліфікованих працівників і ресурсів для втілення цих проєктів у майбутньому", – пояснив Шимко. 

Він додає, що інший важливий аспект – вплив конкуренції на ринках. Вступ до єдиного ринку ЄС може стати джерелом як нових можливостей, так і викликів для українських компаній. З одного боку, доступ до великого ринку споживачів може стимулювати збільшення експорту та залучення інвестицій. З іншого боку, підвищена конкуренція може поставити під загрозу позиції внутрішніх виробників і вимагати від них підвищення конкурентоспроможності.

Нагадаємо, що досі триває блокада кордону польськими аграріями, які протестують проти імпорту сільськогосподарської продукції з України. Польща відмовляється підтримувати продовження режиму лібералізації торгівлі ЄС з Україною. Аграрії скаржаться на конкуренцію та пропонують додаткові заходи для захисту польських фермерів від української конкуренції. 

Невдоволені конкуренцією не лише польські фермери. Угорщина та Словаччина також доєднувалися до блокування кордону та проводили акції протестів. 

Ключовий аспект для стабільного розвитку – створення високої доданої вартості у виробництві та суттєве збільшення експорту. Йдеться не лише про переробку сировини, але й активну інтеграцію в глобальні ланцюжки виробництва, розвиток інноваційних технологій та підвищення якості продукції.

Вступ до ЄС сприятиме у короткотерміновій перспективі економічному пожвавленню реального сектору економіки та надасть Україні доступ до структурних фондів ЄС. 

В НБУ вважають, що зближення з рівнями доходів економік ЄС відбуватиметься шляхом зростання реального ВВП та зміцнення реального обмінного курсу. Реалізація оптимістичного спочатку може призвести навіть до тимчасового "перегріву" економіки та збільшення темпів зростання споживчих цін. 

Окрім того, сприятливий сценарій економічного зростання передбачає тривале збереження значного дефіциту торговельного балансу, адже приплив інвестицій стимулюватиме як інвестиційний, так і споживчий імпорт.

Як змінювався товарообіг України та Польщі за останні роки

Після деякого спаду на початку минулого десятиліття польсько-український товарообіг у 2015 році почав зростати. Різке зростання, особливо польського експорту, відбулося у 2021-2022 роках. Попри те, що зараз між країнами досить напружені торговельні відносини через протести аграріїв, товарообіг залишається на високому рівні, хоч у 2023 році показник експорту з України до Польщі скоротився на 2 млрд дол., порівняно з 2022 роком. 

Втім, Польща досі залишається основним торговельним партнером України з країн ЄС. Товарообіг країн у 2023 році склав 11,3 млрд доларів, у 2022 році він був 12,2 млрд дол., а у довоєнний 2021 – 10,1 млрд дол. 

Загалом у 2023 році до Польщі Україна найбільше експортувала метали й вироби з них, продукти рослинного походження, жири та олії, продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн, продовольчі товари та мінеральні продукти.

Велика частка товарообігу між двома країнами припадає на аграрну та харчову продукцію: 1,7 млрд дол. експорту з України та 900 млн дол. імпорту в країну у 2023 році.

У структурі імпорту з Польщі переважають мінеральні продукти (нафтопродукти), продукція хімічної галузі (добрива, побутова хімія, косметика), машини, обладнання та механізми, засоби наземного транспорту, полімерні метали та пластмаса. 

Дімітар Богов коментує, що попередні хвилі розширення показали, що членство в ЄС значно прискорило конвергенцію доходів нових країн-членів завдяки інституційній трансформації, безперервному доступу до ринку ЄС і наявності значних коштів ЄС. 

Процес вступу супроводжується гармонізацією законодавства, стандартів та інституційної структури, які мають величезну трансформаційну силу для економіки країни, що вступає. Членство відкриває справді вільний доступ до всього ринку ЄС, який неможливо порівняти з угодами про вільну торгівлю, які зазвичай існують під час процесу вступу. 

"Водночас членство в ЄС забезпечує повну мобільність робочої сили, і багато залежатиме від успіху збереження кваліфікованої робочої сили в українській економіці. Тому дуже важливо продовжити реформи після вступу до ЄС та створити сприятливе соціальне, політичне та бізнес-середовище, яке б заохочувало українських громадян залишатися та робити внесок у місцеву економіку", – підсумував Дімітар Богов.