Ми така собі поштова скринька для оприлюднення рішень СБУ, — Олександр Ткаченко, Мінкульт

Олександр Ткаченко, колишній генеральний директор медіагрупи "1+1", вже рік як обіймає посаду міністра культури та інформаційної політики України. Весь цей час міністерство переживало наслідки чергових трансформацій: після зміни уряду у 2019 році спочатку вирішили створити глобальне гуманітарне відомство, куди б увійшло все — культура, спорт, молодіжна політика, туризм, інформаційна політика. Потім передумали, зменшили масштаб, виділивши спорт і справи молоді в окреме міністерство.

Нині Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) вийшло на фінальну стадію трансформації: створено всі вісім запланованих агенцій і служб, які опікуватимуться оперативною діяльністю, а у міністерства залишаться стратегічні питання.

Видання Delo.ua запитало в Олександра Ткаченка про те, як Netflix отримує ребейти для своїх зйомок в Україні, що буде з багатостраждальним Гостиним двором в Києві, як держава планує заохотити бізнес будувати готелі біля відреставрованих замків, за якими критеріями Мінкульт забороняє в'їзд в Україну російським артистам, які заходи вживає держава для розвитку креативних індустрій і залучення інвесторів у цю галузь, а також що робить міністерство для розв’язання кризи всередині культурних інституцій (Держкіно, Український культурний фонд, "Мистецький Арсенал"), і чим закінчилася ситуація з обвинуваченням Олександра Ткаченка у расизмі.

Подписывайтесь на Telegram-канал delo.ua

Олександре, як ви оцінюєте ініціативи міністерства щодо підтримки креативних індустрій у 2020 році — першому півріччі 2021 року, коли цілі галузі по півроку не працювали через локдауни? Нещодавно ви наголошували, що торік ПДВ у театральній та концертній діяльності упав на 53%, у демонстрації кінофільмів — на 45%.

— Торік Український культурний фонд (УКФ) та Український інститут книг (УІК) разом надали майже 1000 грантів інституційної підтримки на приблизно 600 млн грн. Державна допомога не могла повною мірою повернути втрати сектору, але було вкрай важливо зберегти робочі місця та дієздатність підприємств культури.

Гранти стимулюють легалізацію бізнесу, адже лише ті, хто платить податки, можуть взяти участь у цій програмі.

А пільговими кредитами 5-7-9% серед креативних індустрій багато хто скористався?

— Програма пільгових кредитів 5-7-9% не була розрахована на креативні індустрії, але ми внесли зміни, які дозволили кінотеатрам, хоча і не повною мірою, скористатися програмою.

Окрім того, ми знизили ПДВ для культури і креативних індустрій до 7%. У середньостроковій перспективі це рішення сприятиме роботі креативного бізнесу, оскільки вивільнені від податкових пільг кошти спрямовуватимуться на розвиток підприємства.

У МКІП з'явилася і нова адентіка, яку розробила за підсумками мистецького конкурсу агенція Green Penguin за фінансуванням USAID. "Я для себе розшифровую, що це м'яка сила",  – прокоментував нову адентіку міністр.

Яких ініціатив, що працюють в інших країнах, нам бракує? Одну з таких програм ви анонсували у лютому — так звані "сертифікати на попит" як не пряма, а опосередкована підтримка бізнесу.

— Так, це новий проєкт, над яким ми працюємо. Він допомагає підвищити попит і пропозицію та передбачає, що молоді люди отримують сертифікат, наприклад, на 1 тисячу гривень на проживання у готелі, придбання книжок, похід до кінотеатру тощо. Це оплачувала б держава. Креативним бізнесам для підвищення попиту такий механізм був би доречним, адже лише половина населення торік користувалася культурними послугами.

Приклади видачі таких сертифікатів є в деяких європейських країнах. Це цілком ринковий крок, тому що, з одного боку, держава не напряму допомагає індустрії, а з іншого — допомагає українцям отримувати культурні послуги.

На якому етапі ця ініціатива?

— Ми поговорили з бізнесом, підготували документ, який попередньо обговорили з прем’єром і міністром фінансів. Тепер готуємо документ для затвердження Кабміном.

Коли плануєте запускати, враховуючи, що потрібно вносити зміни в закон?

— Від наступного року.

Лобіюючи інтереси креативних індустрій, ви оперуєте цифрою 4% — їхньою часткою у ВВП країни...

— І майже 4% працюючих зайнято у цьому секторі.

I одним із завдань МКІП називаєте збільшення частки креативних індустрій у ВВП. Але, згідно з дослідженнями МКІП і Київської школи економіки, ця частка містить 53% IT-індустрій, 25% реклами та ТБ і лише 20% решти — театрів, видавництв, музичної індустрії, дизайну, моди, архітектури, народних художніх промислів. Як можна збільшити частку у ВВП тих бізнесів, що стосуються культури, а не лише IT та реклами?

— Варто розуміти комплексний вплив креативних індустрій, який не обмежується економікою. Їм притаманний ефект переливання і тісна взаємодія одне з одним. Лідери креативних індустрій щодо ВВП дотримуються принципів, вироблених довгою історією мистецтва: дизайнери вивчають композицію, а створити переконливий рекламний слоган допомагає розуміння міфологем, наративів, літературних прийомів.

"Вважаю головним те, що нам вдалося підняти розуміння ролі креативних індустрій і в суспільстві, і серед політикуму"

Тому в травні була створена Рада з розвитку креативної економіки при Кабміні (її очолили вице-прем’єр, міністр цифрової трансформації та я) як постійний майданчик для спілкування з представниками креативних індустрій, де не лише шукати шляхи їх об’єднання (бо вони ще досить розрізнені), а й зрозуміти, що може зробити держава. Уже створені три робочі групи: зі спільнотою музичних продюсерів та представників концертних організацій, представниками фешн-індустрії та народних художніх промислів.

Прикладом може бути кіноіндустрія. Вона першою об’єдналася у 2015 році. Завдяки проєкту "Кінокраїна" почалося держфінансування українських фільмів, перезапустили багато процесів з виробництва кіно, стартував напрям щодо взаємодії із західними колегами завдяки системі ребейтів (відшкодування частини витрат на виробничий процес на території України, — Delo.ua).

До речі, уже готовий для обговорення проєкт "Кінокраїна-2", який передбачає стратегію розвитку кіно на найближчі роки.

Кіноіндустрія: ребейти, місцеві локації, кіноосвіта

Після ухвалення закону, в якому зокрема йшлося про ребейти, майже три роки чекали затвердження необхідних підзаконних актів. Чи справдилися очікування? Ребейти спрацювали для залучення іноземних продакшенов? Хтось уже отримав ребейти?

— Нині триває процес оформлення отримання ребейта для команди проєкту The Last Mercenary від Netflix. На цьому етапі ми зрозуміли, що потрібні додаткові зміни до закону, щоб процес отримання ребейтів був не таким енерговитратним. Ми підготували документ, і згодом його обговорюватимуть у профильном комітеті Верховної Ради.

Є охочі знімати в Україні та отримати ребейти?

— Нині триває обговорення кількох проєктів. Торік знімав Netfix, на початку цього року французький CANAL+ серіал про космос "Інфініті", а також велика французька студія Federation Entertainment. Промоція ребейтів — важливий процес, яким опікується зокрема Держкіно. Упевнений, кількість охочих зростатиме.

А скільки зараз становить ребейт?

— 25% плюс 5% за українську культурну складову — книжку, культуру, історію, міфологію, релігію тощо.

Це добре?

— Це непогано порівняно з тим, коли нічого не було. Наші колеги із сусідніх країн пропонують 30% і більше. Тому цей момент також обговорюватимемо з комітетом.

У кіноіндустрії справді був потужний прорив, нині гравці ринку побоюються заморозків...

— Через п’ять років кіноспільнота дійшла до потреби другого етапу розвитку стратегії кіно, коли вирішуються питання про структуру кіногалузі, освіту, нюанси з ребейтами, створення місцевих комісій, які промотують місцеві локації.

МКІП ухвалило два накази, які дозволять спрямовувати державні кошти на підтримку заходів з просування локацій України, осучаснення мережі кінотеатрів, а також на закупівлю пересувних кінокомплексів для невеликих населених пунктів. Ці документи проходять громадське обговорення.

Гроші на це будуть на 100% з держбюджету?

 — Держава покриватиме 50% таких витрат. Триває розроблення документа щодо підтримки кіноосвіти.  А також МКІП разом із профільним комітетом розробляє загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2021-2025 роки.

Коли її ухвалять?

— Етап розроблення програми завершився. Проєкт концепції програми пройшов громадське обговорення (розміщений на сайті МКІП, — Delo. ua) і зараз допрацьовується з урахуванням наданих пропозицій від кіноспільноти. Найближчим часом проєкт передадуть на погодження до центральних органів виконавчої влади, Міністерства юстиції та уряду. Другий етап передбачає розроблення покрокового плану реалізації концепції із зазначенням заходів та фінансування.

Який обсяг інвестицій у кіноіндустрію можна залучити?

— За нашими розрахунками, якщо ми запустимо стратегію розвитку кіно упродовж двох-трьох років, можна буде залучити $500 млн іноземних інвестицій.

Креативні хаби

Чи плануєте запускати для підприємців інкубатори?

— Ми називаємо їх креативними хабами. За нашим задумом, у хабі можна буде скористатися обладнанням для створення прототипів креативного продукту, а також долучитися до різноманітних програм: навчання, менторства, інвестиційних пітчингів, інкубації (коли заходиш з ідеєю, а вже потім створюєш бізнес-план, — Delo.ua) та акселерації (консультації фахівців, яких зібрали в одному місці, — Delo.ua).

Ми разом з іноземним експертом розробили концепт моделі креативних хабів. Зараз працюємо над практичними процедурами, щоб впровадити їх у регіонах.

Головне — це бажання спільноти креативників на місцях, зацікавленість місцевої влади, розуміння креативних індустрій як стратегічного пріоритету розвитку міста.

А які терміни запуску та бюджети?

— Тривають підрахунки та аналітика. Щойно цей етап завершиться, одразу повідомимо.

Культурний менеджмент: скандали, криза, відкат назад

Торік кіноспільнота виходила на мітинг проти результатів конкурсу на обрання керівника Держкіно, цього року спочатку зі скандалом відбувся конкурс на посаду керівника УКФ, потім оголошення підсумків конкурсу УКФ з обвинуваченням членів наглядової ради у перевищенні повноважень. Одразу після цього скандал під час конкурсу на посаду директора "Мистецького Арсеналу", коли ротація членів конкурсної комісії відбувалась не прозоро, а у голови конкурсної комісії та одного з її членів був конфлікт інтересів. Загальні проблеми з конкурсами на керівні посади інституцій культури: порушення правил проведення виборів, конфлікт інтересів, низький рівень компетенцій претендентів та неефективність їхніх концепцій. Як ви вважаєте, потрібно змінювати правила чи з ними все гаразд, а проблема у спробах посадити у крісло "своїх" людей?

— Безумовно, деякі правила потрібно змінювати. У парламенті зареєстрований закон про зміни щодо проведення конкурсів в Українському культурному фонді. Чому УКФ мало використовував механізм Наглядової ради, який прописаний у законі, — це питання того, як політично було організовано управління УКФ. Але в законі існує Наглядова рада, хочемо ми того чи ні.

Якщо я як міністр публічно заявляю щодо двох осіб, яких обрали від громадських організацій (для мене виглядає дивним, що в сфері культури набралося по 30-40 громадських організацій, які проголосували за таких "видних громадських діячів", як Сусленський і Тулузов), — це політичний сигнал, що манера їхньої роботи у Наглядовій раді не відповідає елементарним правилам пристойності. Назвемо це так.

А яка нині ситуація в УКФ ?

— Я призначив в Наглядову раду від МКІП Ларису Артюгіну, керівницю "Платформи української документалістики", щоб наглядова рада змогла провести засідання та ухвалити рішення щодо проєктів, які відібрали експерти.

Чому за місце очільника "Мистецького Арсеналу" точиться така запекла боротьба? Наприкінці 2019 року фінансування скоротили на 30%. На його території дійсно можуть побудувати готель або бізнес-центр?

— Щодо ситуації з конкурсом у "Мистецькому Арсеналі", хоча це не сфера Мінкультінформполітики ("Мистецький Арсенал" підпорядкований Державному управлінню справами. — Delo.ua), я шокований, що за таких людей, як Кулиняк (колишній міністр культури часів Януковича. — Delo.ua), може хтось голосувати. Це неприємний сигнал.

На жаль, очільники підприємств культури десятиліттями обіймають посади. Це досить товстий шар пострадянських керівників, які тримаються за місце лише тому, що їм дороге місце, а не справа.

Законних механізмів впливати на цей процес у міністерства немає. Ми можемо демонструвати свою позицію лише заявами, змінами стратегії, затвердженням KPI. У всіх нових керівників ці KPI вже є. І завдяки цьому ми зможемо відстежувати ефективність їхньої роботи.

Культурна спадщина: eлектронні реєстри та заборона хаотичної забудови 

Структура Мінкульту повністю трансформована, з’явилося багато нових служб і агенцій. Які зміни раціональні, а які треба "докрутити"? На нещодавнє створення Держслужби охорони культурної спадщини та Держінспекції культурної спадщини негативно відреагував Михеїл Саакашвілі, голова виконавчого комітету Національної ради реформ України, який заявив, що це спроба створити корупційні схеми, адже ці органи видаватимуть дозволи забудовникам.

— Декому добре б вивчити питання докладніше (як йшлося в одній рекламі: іноді краще жувати, ніж говорити). Держслужба та Держінспекція культурної спадщини — це останні інституції, які після давно розпочатої реформи треба було створити ще торік. Ми закінчуємо процес.

Нині усіма дозволами та операційною діяльністю займається міністерство, і це ненормально. Тому надання дозволів, реєстрацію статутів, категоризацію готелів віддаємо інституціям, які мають це робити.

Водночас ми подали закон про заборону хаотичної забудови в історичних ареалах та вже провели його обговорення на робочій групі. За цим законом зокрема передбачається переведення реєстрів культурної спадщини в електронні реєстри і впровадження правил охорони культурної спадщини за європейськими стандартами.

Коли запустять електронний реєстр культурної спадщини?

— До кінця року. Хочемо, щоб він злагоджено працював із Мінрегіоном. Щоб будівельник побачив у реєстрі, що, наприклад, біля Софії Київської висотність становить 18 метрів, тому жодне міністерство чи служба не зможуть дати добро будувати на 20 метрів. Система автоматично не пропустить заявку на забудову вище 18 метрів. Коли все перейде в електронну форму, ніхто не зможе "попросити" зробити послугу.

У середмісті Вільнюса чи Праги ви не побачите багатоповерхівок. А як виглядає берег Дніпра у Києві? Тут за правилами ЮНЕСКО не можна таке будувати.

"Велика реставрація" та спеціальні туристичні зони

Які проєкти у галузі культури та туризму можуть зацікавити інвесторів і як держава може допомогти залучати інвестиції?

— Наприклад, ми ремонтуємо якийсь замок (у межах трирічної програми "Велика реставрація" реставрують 150 об’єктів, на 2021 рік виділили 2 млрд грн для реставрації 22 об’єктів, —Delo.ua). Наше завдання — відреставрувати його та наповнити експонатами. А побудувати інфраструктурні об’єкти навколо замку (стоянки, кав’ярні, готелі) — це завдання не міністерства, а приватного бізнесу. Саме тому ми розробляємо зміни до закону про державно-приватне партнерство. Зараз вони зареєстровані у Верховній Раді.

Як держава може зацікавити бізнес обладнати територію комплексно, а не просто відкрити, що простіше — кав’ярню чи пивний кіоск?

— Бізнесу пропонуватимуть комплексне вирішення питання, зокрема йдеться про спеціальні туристичні зони. Це визначені законодавством території, у туристичний розвиток яких бізнес інвестуватиме, отримуючи за це податкові пільги.

Нині тривають кілька пілотних проєктів, аби показати місцевим підприємцям, що їм вигідно взяти під опіку інфраструктурні об’єкти.

Що це за пілоти?

— Поки що не можу сказати.

А в яких регіонах?

— У трьох регіонах.

Коли зможете розповісти, хто інвестував в інфраструктуру навколо відреставрованих замків і що у них вийшло?

— Як тільки, так одразу.

Яка підтримка потрібна туристичній галузі, яка чи не найбільше постраждала від COVID -19 ?

— Для Державної агенції розвитку туризму, яка, по суті, перший рік працює з бюджетом, у пріоритеті створення реєстру туристичних організацій (щоб ми хоча б розуміли кількість гравців ринку) та проведення аналізу, хто до нас приїжджає (такої статистики немає, тож ми не розуміємо обсяг туристичного ринку в Україні).

Інше завдання агенції — промоція туристичних маршрутів як в Україні, так і в інших країнах, які хочуть їхати до нас. Нещодавно ми презентували стратегію щодо промоції України за кордоном для системного залучення іноземців.

Третє — створення туристичної інфраструктури. Це стосується не лише будівництва автошляхів, реставрації музеїв, замків тощо, а й наявності достатньої кількості готелів. Якщо ми дійсно хочемо, щоб туристи подорожували, наприклад, півднем Херсонської області, ми маємо надати їм житло.

Як держава мотивуватиме бізнес інвестувати у готелі?

— Створенням майданчиків, де вже підведені всі комунікації, щоб на цих територіях бізнес будував готелі — великі, маленькі, середні.

Так свого часу зробили в Туреччині. На якому етапі створення таких майданчиків?

— Тривають переговори.

Які для цього необхідні бюджети?

— Це індивідуальний бюджет залежно від локації.

Закон про меценатство, приватизація кіностудій, Гостиний двір

Закон про меценатство може допомогти залучити фінансування у культурні проєкти? Ви за його ухвалення чи проти? Нещодавно спілкувалася з колекціонерами, вони сказали, що брали участь у розробленні проєкту цього закону і він поданий до ВР.

— Я скажу більше, ухвалено закон про меценатство у спорті, і ми разом із депутатами думаємо, як до нього додати елементи меценатства у культурі.

Закон правильний, але механізм його реалізації відсутній, щоб усе було прозоро. Мені здається, що варто говорити не про меценатство, а про легалізацію культурних цінностей, їхнього перевезення. Проєкт закону розробляє міністерство. Його ухвалення дозволить легалізувати на 90% сірий ринок культурних цінностей.

Пропозицію колекціонерів та арт-дилерів зменшити або скасувати митний збір за ввезення-вивезення предметів мистецтва підтримуєте?

— Щойно ми розробимо закон, зберемо учасників ринку його обговорити.

Що пропонуєте робити з кіностудіями, зокрема з кіностудією Довженка, величезна територія якої у середмісті столиці не використовується раціонально. Думаєте, її треба виставити на приватизацію?

— Я не маю точного рішення щодо кіностудії Довженка, але решту кіностудій, на мій погляд, варто приватизувати або створити державно-приватне партнерство. Кіностудії у колишньому вигляді втратили свою актуальність. Їхньою трансформацією у сучасні майданчики, на яких можна було не лише знімати, а й отримувати якісний сервіс, мають займатися приватні люди. Дивно державі мати кіностудії, коли кіноринок на 95% приватний.

На сьогодні нам вдалося розірвати договір про інвестиційну діяльність Укркінохроніки, за яким передбачалося, що вся її територія піде під забудову, і повернути у держвласність будиночки на Десні загальною площею 700 кв. м, які незаконно оформили на приватні компанії.

Вирішуємо питання, щоб уся територія Національної кінематики перебувала поки що під державним контролем.

А Одеську кіностудію, співвласником якої ви були, реально трансформувати у сучасний сервісний майданчик?

— 15 років тому, коли я мав стосунок до цієї кіностудії, всі боялися, що територію забудують. Цього не сталося, проте забудували навколо неї, і тепер горизонту, на якому можна було знімати, фактично немає. Якби 15 років тому кіностудію приватизували, ми отримали б вагомий поштовх для розвитку інфраструктури. Бізнесмен не вкладатиме гроші в об’єкт, який на 50% належить державі. У нас іще є можливість надолужити згаяне.

Що плануєте робити з Гостиним двором, який продовжує простоювати та руйнуватись?

— Нагальне завдання — провести протиаварійні роботи, щоб будівля не руйнувалася. Водночас створити концепцію розвитку території не лише Гостиного двору, а й всієї Контрактової площі (раніше були конкурси щодо Контрактовій площі, але без Гостиного двору). Публічно обговорити концепцію та почати роботи з перетворення того, що тепер стало об’єктом національного значення.

Коли розпочнуться протиаварійні роботи?

— Після передання Гостиного двору з балансу Фонду держмайна на баланс заповідника "Софія Київська".

А конкурс концепції Гостиного двору коли оголосите?

— Найближчим часом, триває підготовка.

Який бюджет необхідний на протиаварійні роботи, реконструкцію цього об’єкта?

— Це залежить від концепції. Але ми розуміємо, скільки потрібно на перший етап.

Скільки?

— Десятки мільйонів гривень.

Чорний список, книжки російських видавців та піратство

Чому українцям не розповідають, за що громадяни Росії та інших країн потрапляють до чорного списку або, навпаки, вибувають із нього, як нещодавно сталося з Філіпом Кіркоровим. Що треба робити, аби чорний список максимально виконував свої завдання, а не спричиняв негативну реакцію через непрозорість?

— Є вирішення цього питання, надто коли говоримо про артистів. У нас дозвіл в’їзду артиста в Україну на його роботу автоматично переноситься на його аудіовізуальні твори. Якщо простіше: журналісту забороняють в’їзд, тому що він відвідував Крим з території Росії. Усе зрозуміло, питань нема. А якщо з цієї самої причини забороняють в’їзд артисту, це позначиться на його творах, адже вони автоматично потрапляють під заборону.

Якщо ми розділимо ці дві частини, заборона в’їзду і накладання санкцій на твори, думаю, питань буде менше. Але це політичне рішення, і до цього має бути готовий парламент.

Ще не готовий?

— Ще не готовий. Для мене це ящик Пандори. Але ми в МКІП отримуємо вже готове рішення СБУ, щоб його оприлюднити. Ми така собі поштова скринька для оприлюднення рішень СБУ.

А якщо заборонити в’їзд усім російським артистам на гастролі на час війни?

— А чому заборонити артистам, а не туристам? У суспільстві, особливо такому, як у нас, що перебуває у стані війни, мають бути чіткі правила.

Як ви ставитеся до закликів повністю заборонити ввезення книжок російських видавців? Олександр Красовицький, власник "Фоліо", наполягає на такій забороні, аргументуючи тим, що державі буде вигідно, коли російські видавництва відкриватимуть тут свої "дочки" і платитимуть податки. А поки існує можливість отримати ліцензію на ввезення книг, залишається лазівка ​​для контрабанди книжок з Росії.

— Аргумент, який наводять інші видавці, полягає у тому, що книжки, які завозять з Росії, не стільки художня література, скільки наукова та ін. Їх невигідно видавати в Україні, тому що лише за великих накладів їх можуть продавати за доступною ціною.

Цього року 414 відмов на ввезення. І ця цифра відмов з нашого боку постійно зростає. Тому це не надто драматичне питання.

Набагато гостріше питання для видавців — піратство.

Піратство можна побороти? Штрафи допоможуть?

— Законодавчих важелів недостатньо, щоб боротися з піратством, але вони є. Якби вирішення питання не лише з книгами, а й з об’єктами аудіовізуальної продукції було у фокусі правоохоронних органів, його б давно вирішили.

Це як з ситуацією під час карантину, коли концертним організаціям проводити заходи було не можна, але деяким особливо крутим закладам можна.

Чим закінчилася історія з телеведучою Кароліною Ашіон, яка звинуватила вас у расизмі? Чому вона згадала історію з кастингом, що трапилася шість років тому?

— На це я відповів в інтерв’ю Гордону.

Розмовляла Олена Гладських, спеціально для Delo.ua