В Україні скасували заочну й вечірню форми навчання в університетах

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк.

Зазначений законопроєкт здобув підтримку 285 народних депутатів.

У тексті закону вказується, що у період з 2022 по 2024 роки зарахування на навчання у ВНЗ буде проводитися в особливому порядку.

Також закон передбачає, що конкурсний відбір абітурієнтів здійснюватиметься на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року або вступних випробувань у період з 2022 по 2024 роки.

Для вступу абітурієнти повинні будуть скласти іспити з української мови, математики, історії України та одного предмету за їх вибором (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література, тощо).

Окрім цього, починаючи з 2024 року, не буде проводитися набір студентів для здобуття ступенів бакалавра та магістра у вечірній та заочній формах навчання, а також для здобуття ступеня молодшого бакалавра.

Згідно з цим законом, учні, які успішно завершують кожний рівень повної загальної середньої освіти, більше не зобов'язані проходити державну підсумкову атестацію.

Однак закон передбачає, що для учнів, які закінчують початкову школу у 2024 році, буде випробувана система державної підсумкової атестації в режимі пілотування.

Зауважимо, у 2023 році абітурієнти могли подати загалом до двадцяти заяв у ВУЗ, з яких не більше п’яти заяв на бюджет. Для поступлення на безкоштовну форму навчання чи для переведення туди вступник мав набрати не менше ніж 130 балів.