- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Атаки на російські НПЗ. Чи змусить це Кремль піти з України
В Росії продовжують палати нафтопереробні заводи та нафтові термінали. Удари по важливій для російського бюджету нафтопереробній галузі є доволі болючими для економіки агресора і можуть доповнити західні санкції проти нафтогазового сектора.
Наприкінці січня безпілотники завдали ряд ударів по російських інфраструктурних об’єктах нафтової галузі. Остання атака відбулася в ніч на 29 січня, коли безпілотник атакував завод “Славнефть-ЯНОС” у російському Ярославлі. До цього був обстріл нафтового термінала “Усть Луга Ойл” біля Санкт-Петербурга, а також НПЗ “Роснєфті” в Туапсе.
З огляду на те, що нафтогазовий сектор залишається вкрай важливим для російської економіки, а бюджет країни агресора на третину залежить від нафтогазових доходів удари по нафтогазовому сектору є цілком логічними. Це може вдарити як по російській казні, обмеживши здатність вести агресивну війну в Україні, так і залишити без пального російську армію.
На практиці досвід уникнення росіянами нафтогазових санкцій свідчить про те, що Кремль теж вміє адаптуватися. А російські удари по нафтобазах які спровокували паливну кризу, удари по енергетичній інфраструктурі України під час опалювального сезону, а також удари по зернових терміналах не змусили українську владу піти на переговори на умовах Кремля і не знищили українську економіку. Тому не варто очікувати швидких поступок і від Росії, де суспільна думка та економічні втрати значать менше ніж в демократичних країнах.
Проте удари по нафтовій галузі все ж можуть стати великою проблемою для Кремля, в тому випадку якщо вони продовжуватимуться та зачеплять більшу частину НПЗ це може скоротити обсяги виробництва високомаржинальних нафтопродуктів. Полагодити пошкоджені НПЗ росіянам непросто, оскільки через санкції вони не зможуть закупити необхідне обладнання у західних компаній. А удари по нафтових терміналах унеможливлять відвантаження вуглеводнів з портів Чорного та Балтійського моря, що наразі є основним каналом поставок російської нафти до ЄС, Туреччини та країн Північної Африки. В перспективі якщо удари по інфраструктурі продовжаться це може позначитися і на частці росіян на глобальному ринку вуглеводнів.
Який ефект дадуть обстріли російських НПЗ
Удари по російських нафтопереробних заводах дають можливість досягнути одразу двох цілей. По-перше, це знижує відвантаження високомаржинальних нафтопродуктів і таким чином знижує надходження коштів до російського бюджету. По-друге, пальне необхідно російській армії, тому паливний колапс в Росії міг би знизити здатність країни-агресора вести агресивну війну в Україні.Проте досягти цих цілей буде непросто оскільки обсяги нафтопереробки в Росії є доволі значними.
Загалом за 2023 рік російські НПЗ переробили майже 272 млн тонн нафтової сировини, а у 2023 році російські чиновники очікують зростання цього показника на 2%. При цьому пошкоджений завод “Новатек” в Усть-Лузі переробляв 7 млн тонн газового конденсату на рік, НПЗ “Роснєфті” в Туапсе - 12 млн тонн сировини, а атакований нещодавно завод в Ярославлі - майже 15 млн тонн. Таким чином, хоч удари по нафтопереробній галузі і є болючими для Кремля, вони поки не є критичними ні для російських військ, ні для російської економіки.
“Поки що ці втрати не є критичними для росіян, оскільки в них багато заводів залишаються в роботі. Можливо це скоротило й експортні надходження та обсяги переробки нафти на 7-8%. Це теж суттєво і безумовно б’є по бюджету. Але сказати, що на російському ринку буде суттєвий дефіцит пального, або ж експорт впаде до критичного рівня, поки не можна. В них потужностей нафтопереробки на 300 млн тонн на рік. Однак якщо такі удари будуть продовжуватися протягом декількох місяців, для росіян це може стати критично”
Омельченко зауважує, що зараз у росіян є великі проблеми протиповітряним захистом таких об’єктів, оскільки майже все ППО вони стягнули на лінію фронту. Крім цього окупанти використовують протиповітряні ракети С-300 для обстрілу наземних цілей. Таким чином росіяни не зможуть прикрити усю свою територію від повітряних атак, а відвід частини ППО з лінії фронту для захисту об’єктів в тилу зможе дещо покращити ситуацію наших військових під час боротьби за небо.
В довгостроковій перспективі на росіян чекає технологічна деградація
Наразі оцінити обсяги збитків російських нафтопереробних заводів є досить складно, оскільки російські держкомпанії зі зрозумілих причин не будуть публікувати такі дані. Оцінити реальну шкоду нафтопереробному сектору можна буде лише відслідковуючи обсяги постачання російських нафтопродуктів у майбутньому. Проте можна констатувати, що в умовах санкцій росіянам буде досить складно відновлювати вже пошкоджені потужності.
Хоча не варто відкидати сценарію за яким росіяни спробують замістити частину пошкодженого європейського обладнання на китайське. А те обладнання яке неможливо буде знайти у Китаї росіяни спробують закупити у ЄС через треті країни. Частину агрегатів на НПЗ росіяни навіть зможуть змонтувати силами власних фахівців.
“Росіянам буде важко замінити прилади автоматики, які дозволяють налагодити систему управління сучасним підприємством. Така система на сучасних нафтопереробних підприємствах дозволяє об’єднати процеси в єдину технологічну систему. В підсумку якість того пального яке випускається буде гіршою і на умовному Красноярському заводі без обладнання Siemens випускатимуть сурогати”
На думку Рябцева, стан нафтопереробної галузі в самій Росії дійсно погіршуватиметься з подальшими атаками по нафтогазовому секторі, а сама галузь технологічно деградуватиме. Однак, в перспективі не варто очікувати крах російської нафтопереробки. Мова йтиме лише про те, що якість палива у РФ погіршиться. Проте сурогатного пального стандартів Євро-1 та Євро-2 цілком вистачатиме для того, щоб заправляти авто в російській глибинці та військову техніку.