Зруйновані термінали та загроза цивільним суднам. Як Україна може відновити морське судноплавство після закінчення “зернової угоди”

Одразу після виходу Росії з “зернової угоди” росіяни завдали масованої атаки по Одесі внаслідок чого постраждала і портова інфраструктура. Також росіяни вдарили по порту Чорноморськ, вивівши з ладу портову інфраструктуру та знищивши зерно, що було призначено для Китаю. У відповідь на це  Президент Володимир Зеленський доручив посилити захист українських портів. 

Водночас росіяни заявили, що вважатимуть будь-які судна що прямуватимуть до Українських портів військовою ціллю. На що Міністерство оборони України відповіло, що також вважатиме військовими цілями судна, що прямуватимуть до російських портів чи портів окупованих українських територій. 

Вочевидь після виходу з зернової угоди росіяни всіляко намагатимуться зривати торгові операції України у Чорному морі й не тільки. Атака на Дунайські порти, котрі були основною альтернативою Чорному морю, ставить ще нові виклики як перед українським бізнесом, так і перед військовими. Руйнування портової інфраструктури може стати для України великою проблемою в першу чергу через те, що відновлення терміналів потребуватиме багато часу.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

З іншого боку убезпечивши портову інфраструктуру та акваторію хоча б портів Великої Одеси можна буде розраховувати не лише на вивіз зерна, але й на повноцінне відновлення морської логістики. Однією з альтернатив можуть стати каботажні перевезення товарів від українських портів вздовж західного узбережжя Чорного моря. Хоч це і довше, зате в акваторії країн НАТО загроза для суден буде меншою. Залишається лише питання безпеки суден біля українського узбережжя. Якщо це питання вдасться вирішити це означатиме закінчення морської блокади, котра була головною проблемою українського бізнесу після початку війни.

Для розблокування моря українській дипломатії треба працювати з Лондоном та Анкарою

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян говорить, що російські військові без сумніву намагатимуться бити по цивільним суднам, що прямують до українських портів, якщо будуть судновласники які погодяться направити свої судна до українських портів. Попри прямі загрози для суден з боку російських військових в українській акваторії Чорного моря є й непрямі загрози, зокрема дрейфуючі міни. З огляду на це буде не дуже багато охочих йти на такі ризики навіть під гарантії турецького уряду.

Водночас екс-міністр вважає, що “зернова угода” так чи інакше буде продовжена її дія вигідна і самій Росії. 

“Наявність зернового коридору чи експорту зерна з України вкрай вигідна для Росії, бо вона цим шантажує світ на рівні з ядерною зброєю. Більше аргументів у Росії впливати на публічну світову думку не залишилося. Я прогнозую, що буде певне загострення, після чого зерновий коридор в тому чи іншому вигляді відновить свою роботу. Я б хотів, щоб це було в набагато ширшому вигляді, не тільки зерно, але й інші види товарів, насамперед метал плюс контейнери”, - говорить Омелян.

Щодо каботажних перевезень вздовж узбережжя Румунії та Болгарії головним питанням буде, що Україна здатна продемонструвати разом з союзниками. На думку екс-міністра, ідеальним виходом з ситуації будуть військові конвої зерновозів з Туреччини чи Великої Британії, котра також чудово знає Чорноморський регіон. 

На його думку, оскільки більшість кораблів, що обслуговували “зернову угоду” були саме турецькими для відновлення судноплавства українській дипломатії варто працювати саме з Лондоном та Анкарою і саме в цьому трикутнику вибудувати ефективний механізм.

“Захід дозріває до думки, що позицію Росії можна взагалі ігнорувати якщо. Ердоган про це говорить м’яко. Він заявив, що йому здається, що Путін хоче, щоб цей коридор діяв. І в інших випадках Росія не має що протиставити Туреччині. Чи захоче Туреччина бути активнішою у цьому напрямку? В мене є певні припущення, що Ердоган зможе це зробити. Бо він переймається роллю своєї держави в цьому регіоні. В нього видно амбітні цілі й він би хотів, щоб Туреччина була лідером цієї частини світу. Для цього треба показувати силу, для цього треба показувати що ти вмієш досягати поставлених завдань. Плюс треба не забувати економічний фактор як би не було для турецьких компаній транзит українського зерна, торгівля ним це хороший бізнес. Якщо мені не зраджує пам’ять минулого року Туреччина стала експортером №1 борошна. З чого це борошно зроблено здогадатися не важко”, - говорить екс-міністр.

Іншим варіантом є знищення російських військових кораблів Україною, мова йде насамперед про протикорабельні ракети та морські дрони.

“Згадайте ситуацію коли були атаковані крейсер “Москва” чи Севастопольска бухта. Дуже багато російських кораблів перейшли в Новоросійськ на постійне базування залишивши Крим. Вони розуміють, що вони знаходяться під загрозою постійного удару. Так росіяни вже вчаться воювати з українськими дронами, але на прикладі Кримського мосту ми бачимо, що ці навички ще є недостатніми й росіяни не зможуть відбити всі атаки. Особливо коли йдеться про неспеціалізовані воєнні кораблі, хоча їх найкраще обладнаний протичовновий та протиавіаційних крейсер був потоплений. Тому говорити про те, що Росія буде владичицею Чорного моря ми точно не можемо. Але розуміємо, що ризик зберігається і навряд в даній ситуації ми можемо гарантувати безпеку кожному судну яке буде йти в напрямку українського порту”, - говорить Омелян.

За його словами, у такому разі гарантії для страхування воєнних ризиків, котрі Україна отримала під час Ukraine Recovery Conference 2023 в Лондоні теоретично можуть бути поширені на судна, котрі йтимуть до українських портів. Але для цього Україні потрібно буде грунтовно попрацювати з Міжнародною морською організацією, яка розташована у Лондоні та світовими страховими компаніями, котрі також розташовані в Лондоні. 

“Тут є проблема, бо нещодавно Президент звільнив нашого посла у Великій Британії. Це може поставити крапку на багатьох позитивних речах у наших двосторонніх відносинах. Бо відсутність посла це негативний фактор”, - говорить Омелян.

Захистити морський коридор силою зброї

Головний редактор профільного видання Defence Express та колишній співробітник державного концерну “Укроборонпром” Олег Катков говорить, що у випадку відновлення судноплавства в Чорному морі головним завданням буде доведення кораблів по запропонованому урядом коридору до кордонів з Румунією. І забезпечити безпеку цих кораблів буде дуже складно.

По-перше, на території окупованого Криму знаходяться берегові комплекси “Бастіон”, котрі оснащені ракетами “Онікс” якими зараз російські військові б’ють по українським портам та по Одесі.

“Портова інфраструктура для цих ракет є доволі незвичною ціллю, а цивільне судно-зерновоз це для них як мішень в тирі”, - каже Катков.

По-друге, російські надводні кораблі, які використовують ракети “Калібр” та “Онікс”. Дальність цих ракет складає 300 км. Дальності українських протикорабельних систем не вистачає, щоб відігнати росіян від рубежів використання цих ракет.

По-третє, на озброєнні російського флоту є підводні човни. Насамперед мова йде про дизель-електричні підводні човни проекту “Варшав’янка”, котрі можуть взяти на себе завдання знищення цивільних суден. Крім цього в окупованому Криму базується морська авіація РФ, котра теж має на озброєнні протикорабельні ракети.

“Таким чином якщо мова йде про те Україна дійсно буде розблоковувати цей коридор то необхідно уразити як підводні човни. Враховуючи що в Україні немає можливості уражати підводні човни на плаву, то мова йде саме про ураження саме баз цих підводних човнів. І літаки краще також краще знищувати на базах. До цього треба додати ракетний комплекс Бастіон. Якщо таке завдання поставлено і його винесли в публічний простір, то відповідно в ЗСУ все ж є відповідні засоби для його реалізації”, - зазначає експерт.

Обстріли портової інфраструктури є великою проблемою для України

Водночас після виходу з зернової угоди росіяни почали бити по українським портам не лише на узбережжі Чорного моря, але й на узбережжі Дунаю. Після початку повномасштабної війни порт Рені був одним з головних каналів українського експорту. Саме через Дунайські порти експортувати руду та імпортували значні обсяги пального.

Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін говорить, що атака на Рені стане серйозною перешкодою для поставок палива в Україну. 

“Зараз капітани танкерів радяться чи завозити до Дунайських портів, чи ні. Розумієте, ризики дуже великі. Корабель стоїть в порту на зливі 1-1,5 доби, і є загроза не лише прямого влучання, але й того що пожежа з портової інфраструктури перекинеться на корабель. Небезпека від того що загориться судно та вибухне з бензином дуже велика, при цьому можуть постраждати не лише наші населені пункти, але й Молдова та Румунія”, - каже Льоушкін.

За його словами обстріли росіянами Дунайських портів створюють проблему і для функціонування молдовського порту Джурджулешти. І якщо Румуни можуть перекинути вантажопотік з дунайських портів на порт Констанца, то у Молдови такої можливості нема.

Однак, на думку Льоушкіна тотальний дефіцит пального через обстріли портів Дунаю Україні не загрожує. Крім Дунаю паливо потрапляє в країну через західні кордони та через Чернівецьку область. Бізнесмен вважає, що покрити дефіцит пального, що утворився через атаку Дунайських портів, можна буде розширивши поставки через румунський кордон в Чернівецькій області. Розширення поставок через західні кордони є малоймовірним насамперед через те, що страйки польських аграріїв, заважають проходженню кордону усім вантажам, зокрема й пальному.

Аналітик ресурсу ГМК-центр Андрій Тарасенко каже, що розблокування моря могло б дозволити збільшити експорт залізної руди з України у два рази. Під час роботи зернового коридору Дунайські порти були перевантажені як і залізниця, котра йшла до них.

“Включити інші групи товарів до діючої “зернової угоди” було дуже складно, проте зараз коли угоди немає можна розробити абсолютно новий механізм в котрий простіше буде включити такі товари як руда та метал”, - каже Тарасенко.

Таким чином з виходом Росії з “зернової угоди” звісно обнуляються всі раніше заключені угоди, що дозволяє відновити морські перевезення в повному обсязі, однак з руйнуванням портів це питання втрачає сенс.

“Вочевидь відновлення будь-яких перевезень без участі росіян є малоймовірним. Вони зараз вийшли з угоди й ми можемо думати про те як доправляти кораблі під конвоєм в наші порти, але не буде терміналів не буде і відвантажень”, - каже Тарасенко.