Блекаути як стимул: як працює ринок інсталяторів сонячних електростанцій

Від "зеленого" тарифу до економіки блекаутів

Український ринок сонячної енергетики пережив перший великий бум у 2015–2020 роках, коли діяв вигідний "зелений" тариф. Пік інвестицій та будівництва припав на 2019 рік: за рік було введено в експлуатацію 752 нові СЕС загальною потужністю 3,5 ГВт. Станом на кінець 2021 року загальна встановлена потужність сонячної генерації в Україні досягла 6,4 ГВт, що в періоди пікового навантаження забезпечувало близько 6% електроенергії країни.

На ринку правили великі гроші та гравці: найбільші промислові СЕС будували або власники енергетичних холдингів або сторонні підрядники, які працювали під вигідні умови "зеленого" тарифу. Паралельно зростала і частка домашніх СЕС, які також активно встановлювалися саме для отримання державних компенсацій.

У 2020 році ринок сонячної енергетики в Україні суттєво постраждав через кризу неплатежів за "зеленим" тарифом. На фоні високого "зеленого" тарифу масштабування проєктів ВДЕ відбувалося настільки швидко, що влада втратила контроль над процесами та не змогла розрахуватися з інвесторами та була вимушена сідати з ними за стіл перемовин, в результаті яких зелений тариф знизили на 7,5-15%, а борг реструктуризували.

Це значно уповільнило розвиток галузі: вже у 2021 році потужності промислової сонячної генерації зросли лише на 305,5 МВт, це чверть від обсягів, введених в експлуатацію у 2020 році. Проблема неплатежів залишається актуальною й донині — станом на кінець 2024 року борги перед "зеленими" інвесторами за даними державного підприємства "Гарантований покупець" сягали 22 млрд гривень.

Повномасштабна війна лише прискорила руйнування старої бізнес-моделі. Більша частина промислових СЕС була розташована в регіонах, що стали прифронтовими або ще знаходяться під окупацією. За оцінками міністра енергетики Германа Галущенка, станом на середину 2022 року Україна втратила близько 40-50% своєї сонячної генерації через війну. Крім того, дефіцит коштів на енергетичному ринку посилив кризу неплатежів  — у 2022 році бізнес фактично отримував за "зеленим" тарифом лише 20%.

В умовах повної невизначеності компанії змушені були адаптуватися до нових умов. Одним із прикладів є компанія Kness, яка до війни була одним із найбільших девелоперів промислових СЕС в Україні й з 2012 року встановила 160 СЕС загальною піковою потужністю 1,3 ГВт.

За словами директора напряму трейдингу та постачання електроенергії KNESS, Сергія Кравчука, ситуація, що склалася у попередні роки, коли шаленими темпами масштабувалися ВДЕ-потужності, створила передумови  для  компаній, що займались будівництвом СЕС, активно розвиватися, набирати людей та відкривати нові представництва. 

А в кінці 2019 року ринок “зупинився”: почалися неплатежі та розмови про ретроспективний перегляд "зеленого" тарифу для вже діючої генерації ВДЕ. На додаток в денні години в енергосистемі був певний надлишок і оператору системи передачі доводилося обмежували виробництво електроенергії із СЕС. В KNESS завчасно прорахували, що потрібно буде змінювати бізнес-модель.

Крім цього компанія вирішила виходити на ринки інших країн: у 2021 році відкрилось представництво у Польщі, а у 2023  KNESS почав працювати у Латвії.

Комерційний та маркетинговий директор Helios Strategia Владислав Шевченко каже, що спад ринку ВДЕ у 2020 році був цілком очікуваним. Тож в компанії вирішили диверсифікувати діяльність та вийшли на ринок Польщі. Він зазначає, що після початку повномасштабної війни частина компаній дійсно покинула ринок через великі ризики або втрату команд, але для інших це стало стимулом для посилення позицій у галузі.

Запит на енергоавтономію

Після кризи 2020-2022 на ринку з'явилися нові можливості. По-перше, через масовані атаки на енергетичну інфраструктуру та регулярні відключення електроенергії населення та бізнес вирішили убезпечитися від відключень, або ж знизити їх тривалість за допомогою розбудови власних генерувальних установок. Одним з інструментів для досягнення енергетичної автономності стали саме сонячні електростанції.

По-друге, за час повномасштабної війни різко зросли ціни на електроенергію для підприємств — якщо у 2021 році бізнес сплачував за електроенергію від 3 до 3,61 грн/кВт-год, то у 2024 ціни на електроенергію для підприємств могли сягати від 6 до 9 грн/кВт-год. В цих умовах встановлення СЕС дає бізнесу можливість суттєво зекономити та покращити свою рентабельність.

Голова правління Асоціації сонячної енергетики України, в яку входить близько 70 компаній-інсталяторів Владислав Соколовський говорить, що зараз головний запит бізнесу — швидко та відносно недорого побудувати генерацію для власного споживання. Сонячні станції виявилися досить непоганим інструментом. Водночас змінилися й типові проєкти на ринку: замість великих станцій будують дуже багато малих. І на відміну від промислових СЕС, переважна частина нових працює в автономному режимі задовольняючи потреби в електроенергії домогосподарств та підприємств. У більшості таких кейсів реєструвати потужності не потрібно.

Соколовський зауважує, що великі українські EPC-контрактори все ще продовжують будувати промислові СЕС за кордоном. До прикладу у вересні 2024 року "Солар Стальконструкція" побудувала у Польщі СЕС Jeziorko потужністю 100 МВт.

Директор з маркетингу компанії Atmosfera Тимур Якименко каже, що війна стала переломним моментом, що докорінно змінив структуру ринку. При цьому зазначає, що після блекаутів влітку 2024 року ринок зріс у два рази.

Інший бік медалі — станції, які працюють для компенсації власного споживання. Оскільки такі СЕС працюють в режимі енергоострова, вони ніде не реєструються й обрахувати їх майже неможливо. 

Спираючись на непрямі дані Соколовський оцінює загальну потужність СЕС, які були збудовані за 2024 рік у 800 МВт. З такою оцінкою погоджується і Якименко: за 10 місяців 2024 порівняно з аналогічним періодом 2023 сумарна потужність завезених в Україну сонячних панелей зросла в 3,5 раза та склала 884 МВт, а кількість імпортерів цього обладнання за минулий рік зросла з 233 до 451.

За словами Кравчука, обсяг українського ринку з погляду потужності введеної в експлуатацію за минулий рік становила близько 800 МВт сонячних електростанцій з загальною капіталомісткістю ринку близько $320 млн. При цьому середня маржинальність бізнесу зі встановлення СЕС на українському ринку складає орієнтовно 10-15%.

Нові гравці

За словами Якименка, зростання попиту привело на ринок дуже багато нових гравців. Серед них він виділяє компанії, що раніше працювали в суміжних областях: будівництві, пожежній безпеці, монтажі або навіть встановленні відеоспостереження. Такі компанії вже мають зв'язки з китайськими партнерами для імпорту обладнання, вони розуміють як робити логістикою та керувати замовленнями, а також сервісні відділи та технічну експертизу в суміжних сферах. 

Варто зазначити, що до таких нових гравців на ринку EPC-контракторів можна віднести й саму компанію Atmosfera, яка хоч і була одним з найбільших дистриб'юторів сонячних панелей з часткою ринку в 32%, проте в бізнес з власної інсталяції сонячних електростанцій увійшла лише після початку повномасштабної війни.

Ще один відомий новий гравець — компанія Yasno, що постачає електроенергію та газ 3,5 млн клієнтів на всій території України. В структурі ДТЕК є компанія ДТЕК ВДЕ, займається будівництвом та управлінням великими промисловими сонячними та вітровими електростанціями. Проте саме під брендом Yasno в ДТЕК вирішили увійти в сегмент встановлення сонячних панелей для бізнесу та населення. Влітку 2024 року в компанії створили підрозділ YASNO Сонце, яка надає послуги зі встановлення сонячних електростанцій під ключ для населення (до 30 кВт) та бізнесу (до 1,5 МВт).

В Yasno зазначають, що попит на встановлення СЕС прямо корелює з відключеннями електроенергії. Цей ринок почав зростати з 2023-2024 роках, особливо коли росіяни почали обстрілювати енергетичну інфраструктуру та продовжує набирати обертів. Але зараз це зростання відбувається уже за в B2B-сегменті. В компані розповіли, що з моменту запуску нової бізнес-моделі у червні 2024 до них надійшло вже 4,5 тис. заявок.

Значна частина середніх і великих інсталяторів входить в Асоціацію сонячної енергетики яку очолює Соколовський. Але і він не може чітко структурувати ринок і гравців на ньому. Тому що серед нових гравців, які прийшли на ринок встановлення сонячних панелей найбільшу частку складає мікробізнес. Дрібні компанії які зазвичай встановлюють СЕС для приватних будинків та малого бізнесу.

Засновник компаній S&SJ-Solar та популярний блогер Стас Бугрім каже, що велика кількість гравців на ринку була і до повномасштабної війни. Проте дохідність була невисокою в межах 5-7%, тож після кризи в галузі ці компанії пішли з ринку.  

Бізнесмен очікує, що ажіотаж на встановлення панелей піде на спад і кількість його учасників суттєво скоротиться.

Майбутнє ринку

Зараз ринок вже повністю відійшов від будівництва промислових станцій, і на відміну від об'єктів вітрової енергетики нові промислові СЕС вже майже не будуються. Проте на фоні зростання цін на електроенергію та подальших ризиків для енергосистеми встановлення СЕС для компенсації споживання матиме свій потенціал. 

За словами експертів, саме корпоративний сектор стане ключовим драйвером ринку у 2025 році. Будівництво сонячних електростанцій для великих підприємств має значний потенціал, хоча й залишається складним завданням. Це не ринок для дрібних гравців: проєктування таких об’єктів займає до пів року, а типових рішень тут не існує. Відтак, компанії без власного проєктного відділу просто не зможуть конкурувати.

Щодо ринку встановлення СЕС для населення, то його майбутнє не таке однозначне. Сплеск попиту у 2024 році був здебільшого зумовлений літніми блекаутами, але що буде далі? Державні програми майже не вплинули на динаміку: за державною програмою кредитів під 0% торік було погоджено лише 3% заявок, оскільки банкам невигідно працювати за цими умовами.

Комерційний директор компанії Proso Energy Сергій Дюрдь навпаки каже, що за умов зростання тарифів, встановлювати СЕС з метою економії буде не лише бізнес, але й населення. Він вірить в майбутнє зростання ринку.

Владислав Шевченко зазначає, що попит на встановлення сонячних панелей для домогосподарств буде зростати, особливо в умовах підвищення тарифів на електроенергію для населення. Проте, зважаючи на нові економічні умови та скорочення державних дотацій, кількість замовлень на початковому етапі, ймовірно, буде меншою, ніж раніше. 

Ще одним важливим трендом на ринку стане активне впровадження систем зберігання енергії. Ця технологія дозволяє накопичувати надлишки електроенергії в періоди її низького використання та застосовувати їх у години пікового навантаження. Крім того, такі системи можуть забезпечити стабільність постачання навіть тоді, коли основні джерела енергії не працюють на повну потужність. 

Для EPC-контракторів це означатиме необхідність адаптації своїх рішень до нових реалій ринку, пропонуючи гнучкі та інноваційні проєкти. У перспективі також можливе стрімке зростання попиту на інтегровані рішення "під ключ". Сучасний бізнес потребуватиме не лише установлення сонячних електростанцій, а і їх компонування з іншими енергетичними системами, такими як накопичувачі або резервні дизельні та газові станції.

Учасники ринку очікують подальшої консолідації ринку: великі компанії будуть нарощувати частку, а дрібні гравці — поступово йти. Водночас зростання тарифів на електроенергію стимулює як бізнес, так і домогосподарства інвестувати у свою енергонезалежність.