- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Газ проти бензину. Що буде з акцизами на автогаз в Україні
Ідея різко збільшити акцизи на автогаз майже в три рази є логічним наслідком тривалої боротьби між бензиновим та газовим лоббі в Україні. Крапку в цій історії має невдовзі поставити уряд. А от ідея урядовців передбачає поступове зростання акцизів на всі види палива до рівня європейських, що спричинить і зростання цін на АЗС.
У грудні 2023 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев шокував українських водіїв пропозицією збільшити акциз на автогаз з поточного рівня 52 євро/тис. літрів до 160-170 євро. Згодом парламентар зауважив, що готувати відповідний законопроект він не буде, а очікуватиме відповідного урядового законопроекту, котрий уніфікує податкові ставки нам пальне зі ставками ЄС, підвищення акцизу на газ є його власним баченням ситуації.
Пропан-бутан, як вид автомобільного пального, успішно конкурує з бензином, а за часткою споживання скрапленого газу порівняно з бензином Україна є серед світових лідерів. До початку повномасштабної війни в Україні лише за офіційними даними МВС було 1,6 млн автомобілів з ГБО. Однак встановлення газового обладнання можливе не лише на сертифікованих СТО чим і користується частина автовласників, не реєструючи при цьому модифікацію в МВС. Тому реальна кількість автомобілів, котрі їздять на газу може бути значно більшою.
Тому боротьба за підвищення податків на газ і таким чином зниження його конкурентності порівняно з бензином йде з 2015 року. Раніше активним лобістом цього питання була група “Приват”, яка контролювала нафтопереробку в Україні та була зацікавлена в збільшенні продажів бензину. Але й після того, як Ігор Коломойський з партнерами втратили контроль над “Укртатнафтою”, а ринок остаточно переорієнтувався на імпорт пального боротьба між “газовим” та “бензиновим” лобі не припинилась.
Атака на автогаз
Думки експертів щодо доцільності підіймати акцизи на газ різняться. Частина вважає що ініціатива голови податкового комітету суперечить європейським нормам і цілком відповідає інтересам великих мереж АЗС. Якщо акциз піднімуть на 100 євро, ціна за літр автогазу зросте на 5 гривень, що стимулюватиме водіїв поступово відмовлятися від цього виду пального та переходити на бензин.
"Це лобізм великих компаній, котрі хочуть продавати більше бензину, який є маржинальнішим за газ. Не можу зрозуміти як таке підвищення акцизу може збільшити надходження до бюджету. Якби акциз підвищили на 100 євро за тис. літрів ціна пішла б догори, а сам ринок скоротився. Це нелогічно"
Інший аргумент противників підвищення акцизів полягає в тому, що така ініціатива суперечить європейській практиці, а саме європейській директиві 96/2003/ЄС, котра передбачає встановлення мінімальних ставок акцизів на пальне. Зокрема документом передбачений мінімальний акциз на автогаз в 125 євро/тонна, а також мінімальний акциз на бензин в 359 євро за тисячу літрів.
"Наразі ми очікуємо закон від міністерства фінансів, який має гармонізувати акцизну політику відповідно до директиви 96/2003/ЄС. Цей документ заперечує космічні ставки в 169 євро за тисячу літрів та рекомендує мінімальні ставки акцизного податку, це 68 євро/тис. л або 125 євро/ тис. кг. Маємо надію, що уряд дотримуватиметься директиви"
Інша точка зору полягає в тому, що підвищення акцизу на автогаз дозволить збільшення надходжень до бюджету, що є вкрай необхідно в умовах коли західна допомога йде на “тилові” платежі, а оборонний сектор фінансується власним коштом.
"У нас споживання газу є найбільшим у світі: до 30% реалізації на АЗС припадає саме на автогаз. На ринках інших країн, котрі теж в лідерах споживання газу, як, наприклад, Росія, Туреччина чи Польща цей показник в межах 12-13%. Тому стимулювати споживання цього виду пального низьким акцизом є недоцільним в наших реаліях. Звісно цей ринок не можна вбивати. Ставка акцизу в 160-170 євро за тисячу літрів є зависокою, але 140 євро було б цілком нормально. Це своєчасна і корисна ініціатива в контексті того, що наша країна потребує грошей"
Він вважає, що згадана директива ЄС мало не відповідає сучасним українським реаліям. Крім того, документ є застарілим, оскільки був розроблена ще у 1998 році, та схвалений у 2003. Через це директива не включає політики щодо акцизів на біопаливо та зарядку електромобілів. Крім цього акт має рекомендаційний характер, через політика щодо акцизів на пальне в країнах ЄС на практиці може суттєво відрізнятися.
В Єврокомісії, схоже теж вважають, що загадана директива не відповідає новим викликам часу, зокрема “зеленим” амбіціям блоку. Тому влітку 2021 року ініціювали перегляд документа. Серед ймовірних нововведень: оподаткування пального залежно від його енергомісткості, а не обсягу, а також стимулювання відмови від викопного палива. Проте обговорення цієї ініціативи з урахуванням позиції усіх членів ЄС займе тривалий час, тож до остаточного схвалення доведеться чекати ще кілька років.
"Якщо скраплений газ дає на 20% менше енергії за бензин, то й на 20% повинні відрізнятись акцизні ставки на ці види пального. Така справедлива практика балансування акцизного податку додаватиме до держаного бюджету по 1 млрд грн щомісяця, проте збереже економічну привабливість автогазу для водіїв"
За його словами, низький податок на газ було запроваджено ще 15 років тому, щоб популяризувати цей вид пального. Цієї мети вдалося досягнути: за обсягами споживання скрапленого пропан-бутану Україна увійшла до п’ятірки найбільших споживачів у світі. Проте цей підхід призвів до суттєвого дисбалансу структури споживання моторних палив в країні. Як наслідок, імпортозалежність зросла й українська економіка отримала ряд негативних наслідків:
- Державний бюджет втрачає податки від значного перетікання попиту із бензинів у скраплений газ. Оскільки дані товари є взаємозамінними;
- Україна посилює свою залежність від імпортного газу (на цей момент — 75%);
- Від такої диспропорції страждала раніше і страждатиме у подальшому українська нафтопереробка, оскільки не може наростити переробку нафти для задоволення попиту на дизпаливо, через те, що значно впав попит на бензини.
Як акцизну політику бачать в Кабміні
Останній законопроект який може дати уявлення про те як в Кабміні планують розв’язати “акцизне питання” був оприлюднений для обговорення Міністерством фінансів 30 грудня 2023 року.
Законопроект має імплементувати вже згадану директиву 2003/96/ЄС та відповідати Національній стратегії доходів до 2030 року в частині приведення мінімальних акцизів на пальне до європейських. Передбачається поступове щорічне підвищення ставок акцизного податку на усі види пального до 2028 року. Зокрема на автогаз передбачено підвищення акцизу до 125 євро/тис. літрів, а на бензин та дизельне пальне до рівня 359 євро за тисячу літрів.
План Міністерства фінансів щодо поступового підвищення акцизів на пальне:
| Вид пального | Ставка акцизу у 2024 євро/1 тис. л | Ставка акцизу у 2025 євро/1 тис. л | Ставка акцизу у 2026 євро/1 тис. л | Ставка акцизу у 2027 євро/1 тис. л | Ставка акцизу з 1 січня 2028 євро/1 тис. л |
|---|---|---|---|---|---|
| Бензин та дизель | 242,6 | 271,7 | 300,8 | 329,9 | 359 |
| Автогаз | 66,6 | 81,2 | 95,8 | 110,4 | 125 |
*Дані: законопроект Мінфіну.
Документ ще має бути схвалений урядом, після чого його відправлять на розгляд Верховної Ради. В процесі цього обговорення деталі можуть змінюватися, проте незмінним залишиться пункт щодо необхідності приведення акцизних ставок на пальне до мінімальних європейських.
Єдиним моментом, який може викликати дискусію тут є оподаткування автогазу. Річ у тім, що в директиві ЄС вказано мінімальний акциз в 125 євро за тонну, а в проекті Мінфіну 125 євро за тисячу літрів. Тому в разі схвалення цієї норми акцизний податок на тонну скрапленого газу складатиме понад 200 євро за тонну. Втім, це не суперечитиме європейській практиці, оскільки директива визначає мінімальні, а не максимальні ставки акцизу. Тому у заможніших країнах ЄС ставка акцизу на газ може перевищувати 200 євро за тисячу літрів.
Ціни на пальне як в ЄС
В більшості країн ЄС як і в Україні ціна на автогаз є в кілька разів нижчою ніж ціна на бензин та дизпаливо. Наприклад, в сусідній Польщі бензин А-95 коштує 6,29 зл/л, ДП — 6,44 зл/л, а автогаз — 2,84 зл/л, в Угорщині ціна бензину А-95 550 форинтів/л, дизпального — 574 форинти/л, автогазу — 292 форинти/л, в Словаччині бензин А-95 коштує 1,57 євро/л, дизпаливо — 1,55 євро/л, автогаз — 0,71 євро/л, в Австрії А-95 коштує 1,56 євро/л, дизпальне 1,67 євро/л, автогаз — 1,36 євро/л. Для порівняння в Україні середня ціна на бензин А-95 станом на 30 січня складає 50,76 грн/л, на дизпаливо - 50,83 грн/л, на автогаз - 27,51 грн/л.
З огляду на поточну фіскальну політику уряду та гігантського дефіциту держбюджету через війну, українцям варто готуватися до того, що акцизи на усі види пального поступово зростатимуть, а з ними зростатимуть і ціни на АЗС. Слід бути готовими й до того, що буде переглянута загальноєвропейська політика щодо оподаткування пального. Головними трендами є поступове скасування усіх пільг для викопного палива та підвищення мінімальних ставок податків на нього, щоб простимулювати перехід на “зелені” технології, а також зростання частки електромобілів, що приведе до скорочення продажів пального. Україна, котра розпочала переговори про вступ в ЄС також рухатиметься цим шляхом, тож ймовірно акцизи на пальне ростимуть і після 2028 року.
Проте на фоні зростання цін на усі види пального, та програми зростання частки електротранспорту, боротьба лобістів бензинового та газового ринку навряд чи припиняться. Навпаки в майбутньому, через скорочення попиту на пальне, вона може посилитись.