"Лукойл" припинив постачання нафти до Угорщини через українські санкції

У відповідь угорська енергетична компанія Mol Nyrt та "Лукойл" активно шукають шляхи вирішення цієї проблеми. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про це після зустрічі зі міністр закордонних справ ФР Сергієм Лавровим у Нью-Йорку.

Bloomberg нагадує, що Росія постачає нафту до Угорщини через південну гілку нафтопроводу "Дружба", що проходить через Україну. Торік потоки російської нафти до Угорщини впали на 2% з майже 5 мільйонів тонн у 2022 році.

Зазначимо, що "Лукойл" є одним з ключових постачальників нафти до Угорщини через південну ділянку нафтопроводу "Дружба". Наразі російська нафта забезпечує дві третини потреб Угорщини, але MOL планує повністю відмовитися від неї до 2025 року.

Крім того, незважаючи на війну в Україні, Угорщина активно розвиває енергетичні зв'язки з Росією, укладаючи угоди щодо збільшення поставок природного газу. Уряд країни також отримує значні прибутки від співпраці з "Лукойл" завдяки спеціальному податку, спрямованому на покриття дефіциту бюджету.

У той же час, у грудні 2022 року G7, Європейський Союз та Австралія почали обмежувати ціну на нафту, яка постачається морським транспортом з Росії. "Стелю" встановили на рівні 60 доларів за барель.  

У Мінфіні США тоді зазначали, що такий крок має обмежити доходи, які Росія отримує для фінансування війни проти України, й одночасно зберегти надійне постачання нафти на світові ринки. В українському ж уряді взагалі виступали за зменшення цього ліміту до 45 чи навіть до 30 доларів за барель.

Проте, як зазначало восени минулого року видання Financial Times, Росії вдалося уникнути впливу цих обмежень на більшу частину нафтового експорту. Зокрема, в серпні 2023 року майже 75% всіх морських поставок російської сирої нафти проходили в обхід західної системи перевезень та страхування.

Втім, за даними CREA (Центру досліджень енергетики та чистого повітря), Росія протягом року після введення "стелі цін" на нафту все ж недоотримала близько 34 млрд євро, що знизило її доходи від експорту цього палива на 14%. Натомість країна-агресорка продавала нафту вище цієї максимальної ціни, одночасно збільшуючи обсяги експорту покупцям, які не запроваджували проти неї санкції.

Фото: ua.depositphotos.com