"Постанова є, а механізму доставки немає". Що кажуть гравці ринку про державні гарантії безперебійного імпорту електроенергії

3 січня Кабінет міністрів ухвалив постанову щодо особливостей імпорту електричної енергії під час проходження осінньо-зимового періоду. Документ передбачає додаткові гарантії для учасників ринку, які імпортують електроенергію з країн ЄС.

Зокрема постановою передбачено, що на період до 30 квітня 2023 року непобутові споживачі, об’єкти яких споживатимуть імпортовану згідно з відповідними договорами електричну енергію будуть захищені від планових відключень. Також щоб уникнути маніпуляцій, графіки погодинних відключень не будуть застосовуватись, якщо споживач імпортуватиме обсяги не менші, ніж власне споживання у вересні 2022 року – до застосування примусових обмежень електропостачання.

Загалом ціни на електроенергію в ЄС є в кілька разів вищими ніж в Україні, однак це дешевше ніж ціна електроенергії, отриманої від генератора. Тож такі гарантії від Уряду в теорії дають бізнесу можливість забезпечити безперебійну діяльність та уникнути відключень. На практиці ж обсяг імпорту електроенергії в загальних масштабах споживання є незначним і не вплине суттєво на загальну картину в українській енергетиці. До того ж трейдери характеризуть дану урядову ініціативу як в цілому хорошу, але недоопрацьовану ідею.

Опитані Delo.ua оператори системи розподілу та обленерго відмовилися на загал коментувати урядову ініціативу. Однак один з них на умовах анонімності зазначив, що порядок реалізації цієї постанови поки недоопрацьований та потребує додаткових нормативних актів, котрі зокрема врегулюють питання верифікації споживання імпортної електроенергії окремим підприємством.

Також, співрозмовник Delo.ua зазначив, що урядова постанова зможе підтримати великі державні підприємства котрі не можуть забезпечити себе електроенергією, використовуючи генератори, але навряд чи стане рятувальним колом для малого та середнього бізнесу.

Гарантії без гарантій

Заступник директора з розвитку групи “Tolk” Олег Наумик каже, що урядова постанова теоретично може дати комерційним споживачам змогу уникнути відключень електроенергії при застосуванні стабілізаційних графіків обмеження споживання електроенергії, якщо вони купуватимуть імпортовану електроенергію в обсягах не менших за обсяги вересня.

Для цього споживач повинен відповідати певним вимогам, а саме: мати АСКОЕ (Автоматичну Систему Комерційного Обліку Електроенергії) та індивідуальну підстанцію  - тобто бути єдиним споживачем.

Наступним фільтром буде готовність платити за електроенергію за європейською ціною. Ціни в ЄС зараз волатильні, і причиною цьому донедавна був сезон свят. Ситуація швидко повернеться до осінніх показників, де ціна вища за наш ринок у 1,5–2,5 рази. Інакше кажучи, споживач повинен буде платити в 2 рази дорожче при відсутності гарантій щодо відключення.

“Варто також розглянути ситуацію з боку постачальника електроенергії. Для забезпечення гарантованого постачання останній повинен викупити необхідний обсяг електроенергії та міждержавний перетин, тобто зазнати прямих операційних витрат з постачання з високим ризиком. Якщо ж трапляються аварійні відключення, постачальник зазнає додаткових збитків у вигляді небалансів (у гіршому випадку) або ж намагається продати на ринку із втратами через різницю в ціні. Ці ризики можна перекласти на споживача, але сумніваюся в готовності клієнта брати їх на себе. Прорахувати ці ризики просто неможливо, що обов'язково позначиться на кінцевій ціні”, - каже Наумик.

Він зазначає, що через вищенаведені чинники, вплив імпорту електричної енергії на ситуацію буде, швидше за все, мінімальним. Звісно, імпорт може трохи полегшити ситуацію з дефіцитом генерації, але проблему передавання електроенергії він не розв'яже,, так само як і не розв'яже інфраструктурних проблем з розподілу. 

“Бізнес не готовий до переплати за відсутності гарантій, хоча допускаю, що для деяких підприємств із тривалим технологічним процесом і великою надбавною вартістю такий механізм може бути корисним”, - говорить Наумик.

Керівник департаменту трейдингу електроенергії компанії NextTrade Дмитро Губатенко говорить, що імпорт електричної енергії став можливий зі стартом нового ринку електричної енергії України ще у липні 2019 року. Його компанія почала імпоргувати електроенергію, в серпні 2019 на територію тодішнього “Бурштинського енергоострова”.

“Мені невідомо, яким чином згадана постанова працює на практиці, але враховуючи суттєві руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема підстанцій та повітряних ліній, я не впевнений, що хтось може гарантувати безперервність живлення, оскільки цю енергію необхідно ще доставити до споживача”, - каже Губатенко.

Він зазначає, що зараз попит на електричну енергію не залежить від країни її походження, особливо в умовах тотального її дефіциту. така електроенергія, звичайно, буде мати попит у разі, якщо буде дешевше за український ресурс. 

“На жаль, на сьогодні аукціони на імпорт електричної енергії з ЄС проводяться лише зі Словаччини до України, а максимально можливий імпорт може сягати 300-350 МВт в годину, чого аж ніяк недостатньо для покриття дефіциту енергосистеми. Ціни в ЄС в основному суттєво вищі за ціни в Україні, які обмежені постановами НКРЕКП, що також у свою чергу не сприяє збільшенню обсягів імпорту”, - зазначає Губатенко.

Постанови недостатньо, потрібні додаткові підзаконні акти

Директор трейдера електроенергії “компанії “Енергум” Олександр Радченко говорить, що замовлень від бізнесу на імпортовану електроенергію наразі вистачає і попит є.

“Замовлень вистачає. Люди дзвонять, цікавляться. Але й досі нормативна база для імпорту та поставок електроенергії кінцевому споживачеві недоопрацьована. До прикладу обсяг. В урядовій постанові написано, що споживання електроенергії має бути в обсягах не менших за обсяги вересня. Але у кожного споживача є свій графік, що якщо зараз споживання у нього менше? Також є питання до обленерго. Деякі з них говорять, що оцього конкретного клієнта ми не можемо безперебійно забезпечувати. І це пов’язано перед усім з архітектурою самих операторів системи розподілу. Для обленерго простіше обмежити енергоспоживання відключивши цілий район, а якщо там є один або два підприємства котрі купують імпортну електроенергію потрібно посилати туди бригаду, щоб вона окремо включила цих споживачів”, - говорить Радченко.

Він зазначає, що його компанія як і інші трейдери на ринку ще не почали продавати електроенергію на безперебійній основі, оскільки досі немає розуміння щодо методології роботи на всіх рівнях енергосистеми.

“Сама постанова є, але порядку її реалізації поки немає”, - зазначає Радченко.

Також він зазначає, що не бачить особливих проблем щодо верифікації закупівлі імпортної електроенергії підприємствами, оскільки підтвердженням закупівлі саме по імпорту може бути митна декларація. 

“В першу чергу імпорт електроенергії побачать митниця та “Укренерго”, котра надає потужності міждержавних перетинів. Коли електроенергія з ЄС потрапить до України Оператор системи передачі розумітиме скільки е/е закупила компанія, та на які години, а вже далі імпортер розподілить обсяги цих потужностей на своїх споживачів. В урядовій постанові прямо сказано, що постачальник звертається до обленерго і вказує своїх покупців та їх обсяги, а ОСР буде збирати ці данні та відправляти їх до “Укренерго”. Тож на виході ми матимемо картину, коли Укренерго бачитиме які обсяги імпортної електроенергії споживаються в кожному регіоні. При формуванні лімітів споживання для областей враховуватимуть і ці обсяги”, - говорить Радченко.

Він зазначає, що при нинішній схемі безперебійного постачання імпортної електроенергії все ж існують ризики як для трейдера, так і для споживача. Так, у випадку блекаутів, або інших форс-мажорів на ринку держава викуповуватиме імпортовану електроенергію за ціною небалансів, що є значно нижчою за ринкову, а різниця лягатиме на плечі споживача.

“Наразі нема чіткої та прозорої методології визначення, який обсяг імпортної електроенергії потрібно закупити, щоб тебе не відключили. Можлива ситуація, коли ви закупили необхідний обсяг, а обленерго каже, що цього не достатньо і відключає вас”, - зазначає топ-менеджер.