- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
Резерви воєнного часу. Як ринок пального готується до початку дії закону про мінімальні запаси нафтопродуктів
Попри очевидну необхідність імплементації євродирективи, яка має посилити стійкість ринку пального, експерти та бізнес скептично ставляться до можливості зберігати в Україні великі обсяги пального. Обстріли нафтобаз, які почалися в березні 2022, тривають і досі. Для бізнесу це означатиме постійні ризики при відсутності гарантій від держави.
Закон про мінімальні запаси нафтопродуктів був ухвалений парламентом в листопаді 2023 року, та почне діяти 24 грудня 2024 року. Згідно з новими правилами, імпортерам та виробникам пального потрібно буде зберігати запаси нафти та нафтопродуктів у обсязі 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання.
Ця норма має імплементувати європейську директиву 2009/119/ЄС, підвищити стійкість та надійність українського ринку пального, а також дозволить уникнути дефіциту на ринку. З огляду на війну законодавці дозволили зберігати частину пального на території країн ЄС. Крім цього обсяги необхідних запасів будуть спершу невеликими, а потім, протягом восьми років поступово зростати. Так з 24 грудня 2024 року до 24 грудня 2025 року імпортерам та виробникам треба буде зберігати 3% від річного споживання, або 11-денний запас, протягом другого року мінімальні запаси виростуть вдвічі до 22 денного запасу. І загалом норма про необхідність зберігання запасів на 61 день споживання почне діяти лише через 7 років після того, як закон почне діяти
Звісно навіть в умовах війни мережі АЗС та гуртовики зберігають певні запаси пального, здебільшого це 15-денний запас, тож з необхідністю зберігати запас на 11 днів у великих гравців не має виникнути проблем. Але необхідність зберігати великі обсяги палива в умовах повномасштабної війни викликає багато питань в експертів та гравців на ринку пального.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.uaРосіяни почали обстрілювати українські нафтобази з перших днів повномасштабної війни. Це призвело до паливної кризи та змусило ринок трансформуватися, виключивши зберігання та переорієнтувавши логістику на роботу “з коліс”. Зараз обстріли нафтобаз та нафтопереробних заводів продовжуються. Тож не виключено, що після того, як закон почне діяти, росіяни обстрілюватимуть паливну інфраструктуру з новою силою.
Бізнес не поспішає заморожувати частину обігових коштів через високі ризики втратити їх після чергового обстрілу. А механізми державних гарантій наразі відсутні. Тож необхідність формувати запаси викликає скепсис навіть у тих, хто підтримував цей законопроєкт. Водночас навіть у мирний час формування та обслуговування значних запасів пального потребуватиме від бізнесу додаткових коштів, які бізнес перекладе на кінцевого споживача. Тож ціна на пальне майже стовідсотково зросте невдовзі після набуття чинності закону.
Крім того, бізнес досі чекає від влади додаткових роз’яснень та інструкцій, оскільки не зовсім зрозумілими є усі процедури пов’язані з моніторингом цих запасів, звітністю щодо них, а також механізму їх вилучення у випадку потреби.
Які існують воєнні ризики для мінімальних запасів
Директор з маркетингу мережі АЗС "БРСМ Нафта" Олександр Мельничук вважає, що під час війни робити запаси пального на нафтобазах небезпечно. Для бізнесу головним питанням є, хто нестиме страхові ризики у випадку обстрілу нафтобаз. Від початку повномасштабної війни росіяни знищили понад 20 українських нафтобаз завдавши бізнесу збитків на десятки якщо не сотні мільйонів доларів.
"Ми як відповідальний бізнес виконаємо умови цього закону. Завеземо на нафтобазу мінімальний залишок пального. Але цю інформацію треба буде кудись подавати, будуть якісь реєстри: де в кого з імпортерів скільки зберігається пального. Тобто буде якась консолідована інформація про розташування цих запасів. А як нам всім відомо, такі дані потім можуть потрапити до ворога".
За його словами, в Польщі не буде стільки вільних потужностей для зберігання, щоб задовольнити потребу усіх українських імпортерів. Водночас запаси які зберігатимуться в Україні можуть стати мішенню для нової серії масованих атак, особливо після того, як українські військові почали обстрілювати російські нафтопереробні заводи.
За словами директора консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна, обстріли нафтобаз російськими військовими продовжуються досі, хоча після відновлення обстрілів об’єктів енергетики це питання не має такого широкого розголосу в ЗМІ. Він каже, що зараз навіть ті представники паливного ринку, які колись виступали за впровадження цього закону зараз занепокоєні через необхідність інвестувати значні кошти в розбудову інфраструктури при умові що ці кошти можуть бути втрачені після російських обстрілів. Тож воєнні ризики зберігання запасів залишаються. Але закон дозволяє зберігати певну частину запасів за кордоном, що дозволить імпортерам дещо знизити ризик втрати пального внаслідок російських атак.
"Згідно з законом ти можеш 50% запасу тримати за кордоном, а 50% потрібно тримати в Україні. До “Початок дії цього закону буде поступовим та розбитим на 8 років. В кінці грудня потрібно буде мати 3% від необхідних запасів, або запас на 11 днів. І запаси такого обсягу зараз і так є у всіх гравців ринку. Тож це не створить якихось особливих проблем для ринку. Зараз ми запустимо цю систему та отримаємо нагоду, щоб її відпрацювати".
За його словами закон дозволяє зберігати половину запасу за кордоном. Тим часом польський бізнес дуже зацікавлений в тому, щоб заробити на зберіганні пального для українських експортерів. На додаток поляки пролобіювали можливість зберігати пальне не лише на своїй території, але й в суміжних країнах, наприклад в Литві.
Проблема бюрократії
Куюн каже, що після того, як закон почне діяти можливі певні бюрократичні проблеми. Навіть якщо мінімальний запас зберігатиметься за кордоном та буде убезпечений від російських атак, імпортер не зможе просто забрати його за потреби, оскільки необхідно буде пройти певну процедуру щодо вилучення цих запасів.
"Ти не можеш в будь-який момент приїхати та забрати пальне. Треба буде подавати заявку, потім її будуть деякий час розглядати час. В будь-якому разі це буде супроводжуватися бюрократією і закупити новий товар точно буде не довше ніж отримати, той який буде на зберіганні. Розповідають історію, коли трейдер зберігав запаси в Німеччині та спробував їх забрати. В нього не вийшло саме через бюрократію. На папері пальне було, в резервуарах воно було, а механізму його вилучення не було".
Він зазначає, що наразі Україна має профіцитні можливості наростити постачання пального. Від початку повномасштабної війни трейдери вибудували дуже багато каналів з постачання палива через західні кордони. Тож навіть якщо резерви за кордоном з якихось причин стануть недоступними, в імпортерів все одно можливості будуть можливості наростити постачання палива в Україну. Наразі бізнес чекає від влади роз'яснень та інструкцій щодо нових правил гри.
На думку експерта закон має вступити в дію, але доки в країні триває війна необхідні запаси мають бути мінімальними. Це дасть державі можливість відпрацювати необхідні бюрократичні процедури. До того ж норма щодо необхідності зберігати необхідні запаси трансформує ринок та підвищить його стійкість.
"Запас повинні зберігати лише виробники або прямі імпортери. Мережам АЗС, які купують пальне всередині країни, не потрібно буде зберігати запаси. А більшість імпортерів зараз це люди які мають один-два бензовози та ввозять щось в надії заробити. При новій схемі їм доведеться реєструвати запас. Це як вхідний квиток на ринок, якого зараз не має. До прикладу в Польщі, щоб просто зайти на ринок потрібно до 10 млн доларів просто вкласти у вигляді ліцензій, сертифікатів забезпечень, та запасів пального. І лише після цього трейдер може почати працювати. Відповідно держава має вплив на трейдерів, тому там нема податкових схем та контрабанди. А в нас ти нічим не ризикуєш".
Чи виросте ціна пального на АЗС
Засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін говорить, що після того, як закон почне діяти він зберігатиме необхідний запас пального на українських нафтобазах оскільки побоюється недобросовісних дій з боку колег з інших країн та можливої судової тяганини.
Він вважає, що після того, як закон про мінімальні запаси почне діяти частина ринку вирішить це шляхом укладання угод. Трейдери будуть оформлювати кредити на обігові кошти та будуть укладати угоди щодо зберігання палива з операторами інфраструктури та угоди з банками щодо гарантій страхування цього пального.
На думку бізнесмена після вступу закону в дію, пальне в гурті може вирости на 1 грн/л саме через необхідність заморожувати частину обігових коштів, а також через необхідність обслуговувати угоди з операторами нафтобаз.
"З 1 січня 2025 року пальне здорожчає через зростання вартості акцизів, крім цього воно виросте ще на 1 грн/л через необхідність робити запаси та заморожувати частину обігових коштів. Трейдери швидше за все перекладуть ці гроші на вартість продукту. Звісно через конкуренцію, пізніше вартість пального може знову знизитися"
Мельничук каже, що мережа “БРСМ-Нафта” поки не планує підвищувати вартість пального на АЗС через вступ в дію закону про мінімальні необхідні запаси.
За словами Куюна, першочергово ціна на АЗС не буде рости, бо необхідні 11-денні запаси вже зараз зберігаються на АЗС. За цих умов великі імпортери не будуть нести великого фінансового навантаження. Але якщо обсяги необхідних мінімальних запасів будуть рости це потребуватиме додаткових інвестицій, розбудови інфраструктури, та заморожування величезних коштів в пальному. В такому разі вартість обслуговування цих запасів ляже на кінцевого споживача, тож цінники на АЗС виростуть. На думку експерта основні тренди тут формуватимуть великі гравці ринку, витрати яких можна буде моніторити.