Росія стала найбільшим постачальником нафти до Китаю

Про це повідомляє Reuters.

Згідно з даними Головного митного управління Китаю, імпорт російської нафти, включно з поставками через нафтопровід Східний Сибір і Тихий океан, а також морськими поставками з європейських і далекосхідних портів Росії, склав 7,15 млн тонн, що на 7,6% більше, ніж рік тому.

Тим не менш, російські поставки в липні, еквівалентні приблизно 1,68 мільйонам барелів на день, були нижчими за травневий рекорд близько 2 мільйонів барелів на добу. 

Китай залишається найбільшим покупцем нафти в Росії.

Імпорт із другої за рейтингом Саудівської Аравії відновився минулого місяця з червня, який був найнижчим за понад три роки, до 6,56 млн тонн, або 1,54 млн барелів на добу, але все ще трохи нижче рівня минулого року.

З початку року імпорт із Росії склав 48,45 млн тонн, що на 4,4% більше, ніж у минулому році, і все ще відстає від Саудівської Аравії, яка поставила 49,84 млн тонн, що на 1% нижче рівня минулого року.

Імпорт сирої нафти в Китай у липні впав на 9,5% порівняно з роком раніше, причому щоденні обсяги стали другим найнижчим за чотири роки, оскільки нафтопереробники скоротили запаси, а внутрішній попит на паливо відновлювався повільніше, ніж очікувалося.

Значні російські закупівлі витіснили конкуруючі поставки з Анголи та Бразилії, які впали на 27% у річному вимірі та на 58% відповідно.

Минулого місяця митники не повідомляли про імпорт із Венесуели чи Ірану. Державні нафтові компанії уникають закупівель з кінця 2019 року, побоюючись потрапити під вторинні санкції США.

Імпорт з Малайзії, яка в останні два роки часто використовувалася як пункт перевалки нафти, що походить з Ірану та Венесуели, зріс на 183% за рік до 3,34 мільйона тонн, порівняно з 2,65 мільйона тонн у червні.

Зазначимо, як повідомив Bloomberg, деякі країн ЄС потай проводять рекордні закупівлі російської нафти. Так, поставки сирої нафти з експортних терміналів у Балтійському та Чорному морях на нафтопереробні заводи в Італії зросли до максимуму за сім тижнів, в цей же час поставки до Туреччини були найбільшими за шість тижнів.