Сезон ремонтів. Як обленерго готуються до наступної зими, та чи вистачить їм ресурсів на відновлення інфраструктури

Одною з ключових проблем для енергетиків є дефіцит коштів, деякі з операторів систем розподілу прямо про це говорять та наполягають на перегляді тарифів на розподіл електроенергії. Через суттєве зниження споживання впали й доходи обленерго, разом з цим видатки на відновлення інфраструктури після обстрілів виросли. Проте, в Нацкомісії з що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вирішили не підвищувати тарифи на розподіл, за виключенням прифронтових областей.

З іншого боку, від початку масованих обстрілів, Україна отримує потужну гуманітарну допомогу від закордонних партнерів. За рік 30 країн світу надіслали для українських енергетиків 5,6 тис. тонн гуманітарних вантажів: понад 1700 генераторів, близько тисячі трансформаторів, мобільні газові котельні, спецтехніка, високовольтне обладнання для ремонту ЛЕП, матеріали тощо. Розподіляє цю допомогу Міністерство енергетики й судячи з усього, доступ до неї мають як державні, так і приватні компанії.

Одною з головних проблем, з якими зіткнулись українські енергетики минулої зими була відсутність комплектуючих тут і зараз. Знищені внаслідок російських атак трансформатори неможливо було замінити одразу, оскільки таке обладнання виготовляється безпосередньо під конкретний об’єкт споживання чи генерації, а його виготовлення може займати багато часу. Однак навчені досвідом минулої зими українські енергетики вже готуються до зими наступної та формують резерви обладнання, оскільки поки триває війна можливі й нові обстріли енергетичної інфраструктури.

Енергетики не виключають нових обстрілів критичної інфраструктури та готують резерв енергетичного обладнання

Генеральний директор компанії “ДТЕК Київські електромережі” Денис Бондар говорить що за минулий опалювальний сезон енергетики ліквідували в Києві 5105 аварій. З них 348 були викликані пошкодженнями внаслідок ракетних атак. 

Ситуацію також ускладнило те, що через війну зупинилася більшість українських підприємств, котрі виготовляли енергетичне обладнання. Це викликало дефіцит комплектуючих, котрі були необхідні енергетикам для відновлювальних робіт. Хоча з часом компанії вдалося заключити нові угоди та закупити імпортне обладнання, однак вартість комплектуючих зросла на 70-80%, а терміни поставки суттєво виросли.

Також на енергетичну інфраструктуру столиці негативно вплинули та регулярні відключення електроенергії. Загалом відключення світла в Києві застосовувалися протягом 124 зі 180 днів осінньо-зимового періоду.

“Ще один виклик з яким ми зустрілись це 10% пошкоджень відбулось саме через графіки аварійних відключень. Всі ми пам’ятаємо графіки відключень. За всім цим стоїть 1500 вимикачів, які щоденно по 6-7 разів на день вмикались та вимикались для застосування графіків. Така велика кількість перемикань приводила до пошкодження обладнання”, - розповів Бондар.

За словами топ-менеджера, зараз компанія вже почала підготовку до наступного опалювального сезону. В рамках підготовки до наступної зими в “ДТЕК Київські електромережі” планують відремонтувати 832 об’єкти розподільчої мережі, технічно оновити 12 високовольтних підстанцій, відремонтувати 100 км кабельних та повітряних мереж, та розчистити 139 км ліній електропередач від гілок та сухих дерев.

Тарифи на передачу електроенергії для Києва швидше за все залишаться на рівні минулого року. До того ж у 2022 році обсяг переданої у столиці електроенергії скоротився на 24% порівняно з 2021 роком, що позначилось і на виручці компанії. Однак “ДТЕК. Київські електромережі” все ж розраховує виконати ремонтну кампанію коштом наявних у неї ресурсів та донорської допомоги.

“Інвестиційна програма була схвалена у грудні(2022 року, - Delo.ua). Ті об’єкти які потрапили під обстріли вже були зруйновані. Ми включили ці об’єкти в інвестиційну програму і плануємо їх переобладнати… Обсяги коштів, котрі нам потрібні на реалізацію інвестиційної програми залишились такими як були в минулому році - 750 млн гривень”, - каже Бондар.

Він зазначає, поки йде війна не виключені нові обстріли росіянами критичної інфраструктури, в тому числі та під час ремонтних робіт. Однак, маючи досвід минулих осені та зими компанія планує резервні схеми живлення та хоче створити резерв енергетичного обладнання, що має допомогти на випадок російських обстрілів.

Одна з головних проблем енергетиків - це брак спецтехніки

Виконуючий обов’язки генерального директора прифронтового “Миколаївобленерго” Вадим Данилків каже, що зараз усі населені пункти, що були деокуповані в листопаді знову зі світлом. 

“Ми приступили до відновлювальних робіт в перші ж дні після деокупації. Картина, яку ми побачили на цих територіях, жахала. Ворог пошкодив близько 90% ліній електропередач та майже всі 100% трансформаторних підстанцій. Місцеві жителі зустрічали нас одним питанням: коли ми зможемо повернути в їхні домівки світло? Аби зробити це якнайшвидше, ми працювали практично цілодобово, нам на підмогу приїжджали бригади з інших обленерго”, - каже Данилків.

Він зазначає, що в багатьох випадках заживлення на деокупованих територіях здійснювалося за тимчасовою схемою, і попереду в енергетиків довга робота з капітального оновлення електромереж. Однак наразі всі 88 населених пунктів, де не було електропостачання на момент деокупації, знову зі світлом. Деякі чекали з них на це майже рік.

Данилків розповів, що певний запас енергетичного обладнання на початок війни у “Миколаївобленерго” все ж був. Однак війна триває вже понад рік, тож всі запаси матеріалів та обладнання, що були вже давно закінчились.

“Відновлювальні роботи просто не було б чим виконувати, якби не допомога небайдужих людей як в межах України, так і міжнародних партнерів. Надходженням останньої опікувалися в Міністерстві енергетики України. Протягом року війни Товариство отримало чимало гуманітарної допомоги – десятки трансформаторів та генераторів, тони трансформаторного мастила, десятки тисяч метрів проводів та кабелів, сотні кілограмів витратних матеріалів тощо. Окрім вітчизняних благодійних фондів, колег та небайдужих людей, весь цивілізований світ, понад 20 країн, простягнули нам руку підтримки – не порожню, а з вкрай необхідними нам обладнанням, матеріалами та навіть автомобільною технікою”, - каже Данилків.

Він розповідає, що всі отримані гуманітарні вантажі, котрі отримує його обленерго перерозподіляються до філій, де вони більше потрібні та практично одразу йдуть в роботу. Разом з цим, одна з головних проблем операторів систем розподілу як зараз, так і в найближчому майбутньому - це дефіцит спецтехніки.

“Ворог, окрім того, що знищив значну частину нашого автопарку під час одного з ракетних обстрілів, також вивів з ладу велику кількість автомобілів на деокупованих територіях. І сьогодні ми продовжуємо зазнавати збитків по техніці, що підривається на мінах чи просто не витримує навантаження та ламається”, - каже Данилків.

План на випадок обстрілів енергетичної інфраструктури був з моменту повномасштабного вторгнення

Генеральний директор “Черкасиобленерго” Олег Самчук розповідає, що попри війну капітальні ремонти повітряних ліній та трансформаторних підстанцій  “Черкасиобленерго” у 2022 році виконало у повному обсязі. 

Загалом фінансування програми ремонтів за 2022 рік згідно з планом склало 105%. Були повністю відремонтовані повітряні лінії 0,4-10 кВ, замінено близько 40 тисяч ізоляторів 0,4-20 кВ, відремонтовано понад 400 кабельних ліній вище 1000 В,  а також відремонтовано понад тисячу трансформаторних підстанцій РП 6-20 кВ. 

Також, через координацію Міненерго “Черкасиобленерго” у минулому році отримали мобільні генератори для  забезпечення безперебійної роботи своїх диспетчерських у відокремлених підрозділах підприємства. 

“Наразі в нас немає гострої потреби, такої, наприклад, як у “Миколаївобленерго”, в екстреній допомозі енергетичним обладнанням. Навпаки, ми багато чим допомагали, тим же миколаївським колегам – крім роботи наших оперативних бригад доправляли туди трансформаторну оливу, проводи. Проте зауважу, що для подальшої нормальної роботи у 2023 регулятор має змінити тариф на розподіл, методика якого вже давно не відповідає закладеним туди показникам – і по корисному відпуску, і по індексу цін промислових  виробників. Це надасть можливість нормально підготуватись до наступного осінньо-зимового періоду”, - каже Самчук.

Він зазначає, що план дій на випадок обстрілів енергетичної інфраструктури є починаючи з 24 лютого 2022 року. Цей план постійно коригується залежно від того, як змінюється ситуація. І один з його пріоритетів – це збільшення запасів аварійних матеріалів та обладнання. Над цим “Черкасиобленерго” почали працювати ще восени 2021 року – задовго до російського вторгнення, і зараз продовжують продовжуємо.

“Щодо викликів – як я зазначав, майже усі оператори систем розподілу потребують зміни тарифу на розподіл. Ще один момент – це децентралізація генерації, країні в умовах війни потрібно вибудовувати розподілену генерацію, а нам ОСРам будувати під неї мережі. Важливим вважаю і розвиток когенерації – це теж буде внесок в забезпечення антикрихкості енергосистеми України. ОСРам же потрібно розвивати Smart Grid – проте коштів на сьогодні на це немає – знову повертаємся до тарифу на розподіл”, - говорить гендиректор “Черкасиобленерго”.