Тарифне питання. Чи зростатиме вартість електроенергії для населення у 2024 році

Основні донори низьких тарифів для населення “Укренерго” та “Енергоатом” за підсумками 11 місяців 2023 року мали б компенсувати постачальникам електроенергії понад 150 млрд гривень. І якщо уникати питання лібералізації тарифів, то ціна питання для цих двох компаній зростатиме. Крім того, взаємні борги на енергетичному ринку призводять до його викривлення, стримують притік інвестицій в галузь та не дають їй розвиватися.

Найбільш адекватним сценарієм розвитку подій експерти вважають поступове впровадження ринкових тарифів на електроенергію для населення, одночасно з яким має бути впроваджена адресна допомога найбільш вразливим громадянам, які дійсно не матимуть змоги платити за ринковими тарифами.

Проте під час повномасштабної війни не варто розраховувати на те, що Уряд навряд чи прийме рішення про повну лібералізацію тарифів. Вже на другому році після російського вторгнення у суспільстві накопичилося дуже багато проблем і лібералізація тарифів стане для населення шоком. Попри те, що ні президентських, ні парламентських виборів у 2024 році не буде, владі все одно доводиться рахуватися з суспільною думкою, а питання комунальних тарифів завжди було болючим для українських політиків. Експерти вважають, що найбільш ймовірним буде сценарій за якого лібералізації не відбудеться, проте тарифи все ж будуть дещо підвищені ближче до літа.

Якими мали б бути економічно обгрунтовані тарифи

Заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков каже, що передумов для приведення ціни на електроенергію для населення до ринково обумовленого рівня більш ніж достатньо.  Така ціна має чітку структуру, що включає п’ять складових: закупівельну ціну електроенергії постачальниками на оптовому ринку, мережеві тарифи – на передачу та розподіл, тариф на послуги постачальника і податки. 

Так, за даними сервісу Energy Map, станом на листопад 2023 року, оптова ціна на ринку “на добу наперед” (РДН) – 4,04 грн/кВт-год, тариф на передачу – 0,49 грн/кВт-год, середній по Україні тариф на розподіл – 1,67 грн/кВт-год, середній тариф постачальників універсальних послуг (ПУП) – 0,1 грн/кВт-год. Крім того, до кінцевої платіжки треба додати 20% ПДВ. Якщо підсумувати ці поточні витрати, то наразі в середньому по Україні роздрібна ціна мала б становити близько 7,56 грн/кВт-год, тобто майже у три рази вища за поточну 2,64 грн/кВт-год.

За словами Серебреннікова, всі вказані вище п’ять складових у 2024 році зростуть. Регулятор в особі НКРЕКП вже затвердив нові мережеві тарифи для операторів системи передачі та систем розподілу (обленерго). Ціни на оптовому ринку також ймовірно зростатимуть, принаймні з причин інфляції та девальвації гривні. Також через дефіцит потужностей в енергосистемі країна потребуватиме частково імпортувати електроенергію з країн ЄС, де вона часто є дорожчою за українську. З урахуванням цих факторів Серебренніков вважає, що ринково обумовлена ціна на електроенергію для населення у 2024 році мала б становити близько 8 грн/кВт-год.

Керівник проектів Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Голіздра говорить, що економічної точки зору тариф на електроенергію для населення не відповідає собівартості її виробництва. На його думку, ринкову ціну мав би показувати ринок РДН (4,1 грн КВт) – але він обмежений прайс-кепами. Розрахунки по інфляції - 2017-2023 ціни  виробників промислової  продукції виросли у 2,2 раза. Водночас тариф на електроенергію для населення підвищили з 1,68 до 2,64 грн за КВт-год, тобто в 0,6 раза. Таким чином на думку експерта економічне підгрунтя для підвищення тарифу залишається актуальним і у 2024 році. Проте тут  з одного боку є соціальний та політичний аспекти, з другого те, що борги з ПСО (покладання спеціальних обов’язків на “Енергоатом” та “Укргідроенерго”) стають на початку ланцюжка неплатежів на ринку електроенергії.

Скільки становлять борги на ринку електроенергії

За словами Серебренніков поточний борг основного “донора” низьких тарифів для населення – “Енергоатома” – перед ДП “Гарантований покупець” (ГарПок) в рамках покладання спецобов’язків становить близько 19 млрд грн. А, заборгованість ГарПока перед постачальниками складає 20,4 млрд грн. Оціночно, при збереженні поточної ціни на електроенергію для населення на 2024 рік, “Енергоатом” та “Укргідроенерго”, на яких покладені відповідні спецобов’язки, мали б у наступному році сумарно компенсувати постачальникам близько 150 млрд грн (за неповні 11 міс. 2023 року ця сума становила близько 124 млрд грн). Тобто, якщо уникати подальшого підвищення цін для населення, “ціна питання” для цих двох компаній лише зростатиме. Це потягне за собою зростання заборгованості по всьому ланцюжку, подальше викривлення ринку та інші негативні наслідки.

“Окремим питанням є платіжна дисципліна населення. Звісно, в умовах війни поточні оплати неповні, тому постачальники мають додаткову боргову дірку. Її розмір наразі оцінити важко через закритість даних. Втім, це не має зупиняти реформи. Адже тоді ми потрапляємо у замкнене коло коли “не можна підвищувати тариф для населення, бо і так не платять повністю”, - каже експерт.

Він зазначає, що ціни на електроенергію для населення доцільно доводити до ринково обумовленого рівня, звісно ж робити це поступово. А підтримка має бути адресна і лише для вразливих споживачів. Також вона має бути у формі сприяння енергоефективності, що призводитиме до скорочення споживання та управління попитом, яке можливе при встановленні інтелектуальних лічильників та перенесенні частини автоматизованих побутових процесів на нічний період (із 23 до 7 години), де тариф удвічі нижчий за денний. Ці заходи на думку Серебреннікова можуть допомогти населенню економити в оплаті за електроенергію та поступово оздоровлюватимуть ринок. Також це допоможе всій енергосистемі у балансуванні та легшому проходженні вечірнього піка споживання. 

“Хронічно занижені тарифи на електроенергію є неефективною і недалекоглядною політикою, адже вона обмежує необхідні інвестиції у сектор, не дозволяє розвиватися конкуренції на роздрібному сегменті, не стимулює енергоефективність, послаблює енергобезпеку та надійність постачання та ін. Окрім того, ціна у 2,64 грн/кВт-год діє для абсолютно всіх домогосподарств країни, включаючи заможних і тих, які мають середній рівень добробуту і можуть оплачувати повну вартість електроенергії. Підтримка має бути у формі прямих монетизованих субсидій лише тим вразливим споживачам, які дійсно її потребують”, - зазначає Серебренніков.

За його словами, підвищення ціни для населення відбувається за рішенням уряду. Ймовірно, у 2024 році воно буде, але після завершення опалювального періоду (ближче до літа) і знову матиме частковий характер, особливо враховуючи економічну та соціальну нестабільність у воюючій країні.

Найбільшими неплатниками за на ринку є не населення, а комунальні підприємства

В свою чергу Голіздра каже, що рівень платежів населення за спожиту електроенергію залишається на досить високому рівні. Так, за даними Голови правління “Черкасиобленерго” Олега Самчука наразі сплачують 100% споживання. І навіть в прифронтовій Миколаївській області, де до широкомасштабного вторгнення рівень платежів був 98%,  за даними в.о. директора “Миколаївобленерго” Вадим Данилків, на сьогодні він маже теж самий  - 96%. Взагалі за даними ОСРів в регіонах найбільшими боржниками за спожиту електроенергію є водоканали та теплокомуненерго.

На думку Голіздри, проблему боргів необхідно вирішувати з застосуванням різних інструментів – як підвищенням платіжної та фінансової дисципліни, так і  продовженням поетапного підвищення тарифу  для населення. Ще одним шляхом є залучення коштів міжнародних фінансових для стабілізації ситуації. 

“Щодо першої, то очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький вже заявив про формування  переліку споживачів, яких можна відключати від електропостачання допоможе зменшити нарощування боргів на балансуючому ринку у 4-5 разів. Стосовно підвищення тарифів, вочевидь такий крок можливий після закінчення опалювального сезону. Щодо третьої   то “Укренерго” регулярно залучає кошті ЕБРР та інших фінансових інституцій, але цього, вочевидь, недостатньо”, - говорить Голіздра. 

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко також вважає, що тарифи на електроенергію для населення мають зрости до того рівня який платить бізнес, оскільки різниця в тарифах генерує величезні борги на ринку, а минулорічне підвищення тарифу не дало великого ефекту для ринку електроенергії. 

“Всі мають платити ринкову ціну крім тих хто не реально неспроможний. Малозабезпечені мають отримувати субсидію грошами. Тоді буде все прозоро та нормально. Зараз ми маємо систему коли бідні сплачують, пенсіонери сплачують, їх дотують дешевою ціною. Але є багато приватних домогосподарств які мають басейни, сауни, споживають величезний обсяг електроенергії, але нічого не сплачують. Фактично держава такою схемою дотує більше багатих ніж бідних, Це нікуди не годиться, така система не може працювати. Треба переходити на адресну систему субсидій”, - говорить Омельченко.

Водночас експерт вважає, що Уряд навряд чи піде на лібералізацію тарифів для населення у 2024 році. Швидше за все після опалювального сезону будуть вжиті чергові напівзаходи.