Третина АЗС може закритися чи піти у тінь: як нові податки змінять ринок пального

Які чекати ціни на улюблених АЗС

Більшість опитаних Delo.ua експертів та учасників ринку зійшлися на думці, що новий закон не вплине на великих гравців ринку. Він не передбачає введення нових податків, а лише змінює адміністрування податку на прибуток. Загальнонаціональні мережі платять податок на прибуток, тоді як невеликі регіональні гравці з низьким обсягом реалізації ухиляються від нього. Таким АЗС потрібно буде збільшити ціну в межах 2 грн/л залежно від обсягу реалізації. 

Таким чином, діапазон цін на бензин та дизель між мережами преміум-сегмента та невеликими мережами, який сьогодні сягає 10 грн/л звузиться до 8 грн/л.

Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, зазначає що, фіксовані ставки авансових платежів для усіх АЗС є несправедливими. Куюн зауважує, що для мереж з АЗС з високим обсягом реалізації потрібно надалі підвищувати авансові платежі. Куюн каже, що введення диференційованих ставок авансових платежів обговорювалась законодавцями, але ідею відхилили з побоювань, що АЗС будуть скручувати показники РРО.

Маленьким тут не місце

Голова Української асоціації скрапленого газу та СЕО мережі АЗС "Надежда" Станіслав Батраченко вважає, що у найближчі кілька років в Україні можуть закритися 2 тисячі АЗС. На його думку, зміни в оподаткуванні вигідні для великих гравців та АЗС. Через війну в країні значно скоротилось споживання та посилилась конкуренція. Тож зміни в податковому законодавстві для окремих учасників паливного ринку лише посилять проблеми, що існували раніше.

Сергій Куюн згоден з такою оцінкою. Він зазначає, що загроза закриття постає в першу чергу перед заправками, які мають обсяг реалізації до 2 тис. л на місяць. Вони зможуть працювати повністю "в білу" навіть за сьогоднішньої націнки на нафтопродукти, яка складає 10 грн/л. 

Проте зникнення з ринку частини гравців не викличе дефіциту і водії майже нічого не помітять. Аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко вважає, що в Україні взагалі є надлишок АЗС. Зараз видано ліцензій на 7500 АЗС, з яких 6900 працює. А спираючись на досвід Євросоюзу, Україні достатньо 3500 точок продажу пального. 

Порятунок шукатимуть у тіні

Закриття — не єдиний вихід для володарів заправок, що не зможуть працювати за новою схемою оподаткування. Засновник групи компаній "Прайм" Дмитро Льоушкін зазначає, що частина зможе спробувати віддати в оренду великим компаніям, а ті, хто не стане під прапори мейджорів,  намагатимуться компенсувати податки скрутками, зниженням якості пального або ж недоливами. Також галузеві експерти визнають — завжди залишається варіант працювати нелегально. Не так давно, у 2020-2021 роках, кількість так званих "бочок" сягала 1,5 тисячі. Державні органи приклали дуже багато зусиль, щоб скоротити частку тіньового ринку пального. Після урядової кампанії проти нелегального ринку частину "бочок" вдалось закрити під час рейдів, а понад 400 таких заправок отримали ліцензії та почали працювати у відносно правовому полі.

Крім ліквідації бізнесу та переходу на нелегальний стан є, звичайно, і деякі легальні чи умовно легальні схеми, що дозволять бізнесу хоча б зекономити у нових фіскальних реаліях. Станіслав Батраченко припускає, що частина власників АЗС спробують оптимізувати авансові платежі використав дроблення  бізнесу. До прикладу, можна здати в оренду свої магазини. Таким чином, хоч на АЗС і буде фізично знаходитись магазин, але заправка фіскалами має рахуватись, як така, що у своєму складі магазину не має. Це дасть можливість оподатковуватись за іншою категорією та зекономити 25 тисяч гривень.

Та загалом опитані Delo.ua експерти одностайні в думці, що нова податкова ініціатива не дасть ефект на який розраховує законодавець, якщо не буде посилена боротьба з підпільною торгівлею пальним, недоливами, скрутками ПДВ та "бодягою".