Без "бодяги": чи буде успішною нова кампанія боротьби з тіньовим ринком палива?

Останнім часом влада знову зацікавилася темою нелегального ринку нафтопродуктів. Незважаючи на оголошений на початку року хрестовий похід проти тіньового ринку, проблема фальсифікату та скруток на АЗС нікуди не зникла. Кожен п'ятий літр бензину в країні — фальсифікат, а близько 40% ринку бере участь у податкових скручуваннях .

Залишилася проблема нелегальних АЗС: частину з них закрили під час рейдів, але багато хто продовжує продавати неякісне паливо без сплати податків. Так, понад 400 раніше нелегальних АЗС отримали ліцензії на роботу та перейшли до розряду "сірих". Проте вони працюють не будучи нормально спроектованими та введеними в експлуатацію з дотриманням усіх нормативних вимог, тобто, по суті, є тими ж "бочками".

Лазівки в українських законах та високий рівень корупції дають змогу працювати і невеликим нафтопереробним заводам. Міні-НПЗ під виглядом розчинників ввозять в Україну десятки тисяч тонн октанопідвищуючих речовин, що змішуються з паливом. Такі суміші можуть цілком продаватися на легальних АЗС великих мереж.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

За минулий рік такі міні-НПЗ виробили близько 300 тис. тонн нафтопродуктів, а втрати бюджету від їхньої діяльності становили 4 млрд гривень.

Однак найбільш масштабною на ринку нафтопродуктів є проблема податкових скруток, коли недобросовісні АЗС продають паливо за готівку або підміняють дані покупця . Такі схеми дозволяють їх організаторам уникнути сплати ПДВ та податків на прибуток і отримати конкурентну перевагу порівняно з чесними учасниками ринку.

У виведенні ринку нафтопродуктів із тіні зацікавлені і влада, і сумлінні учасники ринку: держбюджет втрачає через махінації на паливному ринку близько 20 млрд гривень щороку, а чесний бізнес змушений конкурувати з нечистими на руку гравцями, будучи в нерівних умовах. Ми вже писали про те, як відбуваються махінації на паливному ринку, проте, незважаючи на попередню кампанію боротьби з нелегальними гравцями на паливному ринку, проблема актуальна й досі.

Міні-НПЗ та "бочки" продовжують працювати, незважаючи на всі зусилля влади

Однією із головних проблем ринку нафтопродуктів в Україні залишаються міні-НПЗ. Вони продовжують виробляти паливний фальсифікат із газового конденсату або змішуючи низькооктановий бензин з октанопідвищуючими речовинами. У Нафтогазовій асоціації України зазначають, що міні-НПЗ у нас може називатися будь-яка нафтобаза, де є можливість змішувати "щось" із "чимось". При цьому її розташування, виробничі установки, технологічна інфраструктура, як правило, не відповідають промисловим вимогам до виробництва палива.

"Частина їхньої нафтогазової сировини може бути куплена або вкрадена. Але технологія все одно не дозволяє виготовити з неї якісне паливо, що відповідає стандарту Євро-5, прийнятому в Україні. Тому в сировину запускають октанові добавки, присадки, суміші. Отриманий продукт, який у документах міні-НПЗ називають бензином, дизелем або розчинником, надходить до кінцевих споживачів", - кажуть в асоціації.

За словами директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, всі ці виробництва не відповідають нормам пожежної, екологічної та промислової безпеки, бо це потребує значних інвестицій. "Міні-НПЗ розуміють, що їх можуть закрити будь-якої миті, тому не вкладають гроші. Це тимчасові правителі, які налаштували установок з перегонки первинних фракцій і виробляють, як вони самі кажуть, не паливо, а розчинники, адже це не заборонено. Проблема в тому, що ці розчинники їдуть на АЗС. Вони дизель і бензин називають розчинником, і формально не можна до них причепитися. У цьому їхня основна схема", - говорить Куюн.

У свою чергу, директор з комерційних питань "Укргазвидобування" Сергій Федоренко зазначає, що, незважаючи на очевидні порушення, міні-НПЗ продовжують працювати, оскільки дуже часто вони фінансують місцеві еліти.

Це генератор хабарів, чорного кешу. Власник міні-НПЗ заробляє на різниці в акцизі. Не заплативши акцизний податок, вони можуть заробляти до 6-8 гривень за літр. "Ця історія триває десятки років. Крім того, нерідко колишні або нинішні місцеві чиновники є власниками цих підприємств", - розповідає Федоренко.

За його словами, міні-НПЗ має два основні джерела сировини: його закуповують у приватних нафтовидобувних компаній і крадуть. "Ресурс крадуть із труб держкомпаній, таких як "Укрнафта", "Укргазвидобування", та приватних компаній. Менеджмент на місцях нелегально продає певний обсяг за готівку, вказуючи цю невраховану як втрати. Крім того, є нелегальний видобуток, що відбувається без сплати ренти та спецдозвіл ", - каже топ-менеджер.

Куюн зазначає, що близько 20% бензину, що продається в Україні, виробляють на міні-НПЗ. За його словами, такі підприємства переробляють майже весь газовий конденсат та нафту, які видобувають приватні компанії: "Міні-НПЗ викуповують усі обсяги на аукціонах, бо там ціна на 20% вища, ніж можуть дати легальні нафтопереробні підприємства. Законний бізнес не може не платити акциз, тому вони менш конкурентоспроможні. У травні ціна нафти була 70 доларів за барель, а вони платили 100 доларів за конденсат.

Також експерт зазначає, що дуже часто на міні-НПЗ не переробляють конденсат, а отримують бензин А-95, просто змішуючи низькооктанове паливо з октанопідвищуючими речовинами, які завозять до країни під виглядом розчинників.

Незважаючи на кампанію боротьби з нелегальними АЗС, частина з них продовжує працювати. За даними НАУ, посилаючись на законодавчі ініціативи, було проведено масові перевірки, внаслідок яких повністю "чорних" АЗС майже не залишилося: вони або закрилися самі, або демонтували їх правоохоронці.

"Але якась частина з них мімікувала під легальні станції. Вони були введені в експлуатацію без дотримання нормативних вимог, але знайшли лазівки у законодавстві, як себе легалізувати. Вони отримали ліцензії, але, як і раніше, залишаються тими ж "бочками", ми їх називаємо "сірими" заправками", - кажуть у НАУ.

Експерти асоціації зазначають, що в Україні 448 АЗС нехтують дотриманням законодавства. НАУ 24 вересня 2021 року поінформувала про грубі порушення на роздрібному ринку палива та надала перелік АЗС-порушників в офіційному зверненні до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

"За результатами останнього моніторингу НАУ, 182 АЗС працюють без відповідних ліцензій, а 266 (в основному блокові, контейнерні та модульні) не дотримуються законодавства, чим створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, а також навколишньої інфраструктури. Проте частина з цих об'єктів отримала ліцензії ", - кажуть в асоціації.

Такі АЗС не інвестують у виконання законодавчих вимог щодо будівництва, безпеки праці, екології, санітарних та інших норм. Вони спотворюють сумлінну конкуренцію на паливному ринку, призводять до недоотримання податків до державного та місцевих бюджетів.

"Ми впевнені, що роботу щодо припинення незаконної діяльності на ринку палива потрібно системно і регулярно продовжувати. Тому звертаємось до прем'єр-міністра з проханням дати доручення всім уповноваженим органам провести перевірки цих об'єктів роздрібної торгівлі паливом на предмет дотримання чинного законодавства, до порушників застосувати санкції для припинення незаконної діяльності", - зазначила президент НАУ Неля Привалова.

У свою чергу Куюн зазначає, що такі "сірі" АЗС могли купити ліцензію, давши хабар контролюючим органам. Посадові особи, які видають такі ліцензії, аргументують свої дії тим, що вони видають ліцензії на підставі наданих документів, та не мають повноважень перевіряти справжність паперів та відповідність АЗС вимогам законодавства.

Влада активізувала боротьбу з нелегальним ринком, і це може дати результат

Нелегальний ринок підриває роботу "білого" бізнесу. У НАУ кажуть, що загальний обсяг ринку споживання нафтопродуктів поділяється на компанії, які сплачують податки та ведуть свою діяльність законно, та на компанії, які працюють напівлегально.

"Якщо значні обсяги продажів нафтопродуктів у роздробі перетікають до тих, хто працює у "сіру" або "чорну", то у цивілізованих учасників ринку обсяги доходів падають. А постійні витрати залишаються такими ж: податок на землю, зарплата персоналу та податки на неї, комунальні платежі тощо — треба платити щомісяця, незалежно від того, скільки ти продав палива», — пояснюють в асоціації.

Таким чином, загальна сума витрат лягає на обсяг продажу, що зменшується, збільшуючи тим самим собівартість одного літра палива для чесного гравця. Якщо закрити існуючі лазівки, обсяги продажу нафтопродуктів повернуться до тих, хто сплачує податки. Тоді їх витрати розподіляться на більше проданих літрів, знизиться собівартість і, відповідно, роздрібна ціна для споживача.

"Виграв би бюджет, оскільки "білий" учасник сплачує всі податки, дорожній фонд поповнювався б, покупці мали б найкращу ціну за хорошого сервісу", - кажуть у НАУ.

В асоціації вважають, що для обілення ринку владі потрібно зробити п'ять кроків: запровадити акциз на розчинники, які міні-НПЗ ввозять у країну та змішують із паливом задля економії; зробити публічною інформацію про сплачені податки кожним учасником ринку, що дасть змогу суспільству побачити та зрозуміти, хто з гравців ринку грає за правилами, а хто ні; повноцінно використовувати вже наявні системи електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРТ), що дозволило б правоохоронцям побачити абсолютно всі транзакції з паливом, виявляти "аномалії" та за їх наявності ставити питання; зняти мораторій на позапланові фактичні перевірки, який було запроваджено у 2020 році у зв'язку з епідемією коронавірусу; анулювати ліцензії, незаконно одержані "сірими" АЗС.

На думку Куюна, минула кампанія боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів була скоріше показухою. Сьогодні це питання має уряд у пріоритеті. За його словами, наради щодо боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів проводяться в міністерствах і відомствах щотижня.

"Навесні це був швидше торг: уряд хотів стримати ціни на бензин в умовах зростання цін на нафту і погодився піти на деякі поступки трейдерам. Проте цього року готівкова реалізація мереж АЗС збільшилася на 20%. Це говорить про те, що частина ринку вийшла з Але зараз я бачу, що йдеться про якусь системну роботу: не просто раз пройтися і перевірити, а є бажання викорінити проблему», — каже Куюн.

Федоренко зазначає, що, по суті, влада вже має всі повноваження, щоб боротися з нелегальними гравцями на ринку нафтопродуктів. "Ми не раз говорили про запровадження нових норм, прийняття нових законів, запровадження акцизів на імпорт розчинників, які використовуються у приготуванні палива. А насправді всіх повноважень вистачає, правоохоронні органи за бажанням можуть законним способом проводити розслідування. Просто їм для цього потрібен поштовх і позиція самого органу та контроль за їхньою ефективністю", — каже топ-менеджер.

З тим, що махінації на ринку нафтопродуктів неможливі без мовчазного схвалення контролюючих структур, погоджується і голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетманцев.

"Ми звернули увагу податкової, контролюючих та правоохоронних органів на те, що такі зловживання можливі лише в умовах співпраці з контролюючими органами. І ми на наступному засіданні комітету ухвалимо рішення, в якому поставимо у залежність певні кадрові рішення від вирішення цього питання", - сказав Гетманцев у ефірі телеканалу "Інтер".

Експерт також вважає, що правоохоронці мають усі повноваження для боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів та на засіданні комітету 20 жовтня закликав контролюючі відомства активізувати свою роботу за двома напрямками: боротьбою з міні-НПЗ та моніторингом податкового навантаження при роздрібній реалізації нафтопродуктів. За його словами, різниця податкового навантаження на різні мережі АЗС відрізняється у десятки разів, що дає силовикам підстави зайнятися компаніями, які оптимізують сплату податків.

Степан Крока, спеціально для Delo.ua