У 2023 році російський тіньовий флот складав 196 танкерів - оцінки KSE

"Окрема проблема – прозора логістика нафти. Справа в тому, що коли вводився механізм цінової стелі на нафту, Росія десь на 70% залежала від компаній-постачальників послуг з G7 та ЄС щодо фрахтування, транспортування і страхування. Коли запрацювали санкції, Росія почала накопичувати власний тіньовий флот й відмовлятися від західних сервісів. Тож тепер Росія майже не користується послугами країн G7 та ЄС при транспортуванні нафти, їх частка зараз становить близько 30%", - говорить експерт.

Тепер світ має змусити Росію повернутися до обслуговування в країнах G7 та ЄС, тому що в цьому випадку послуги мають надаватися виключно в межах цінової стелі. В цьому напрямку найближчі місяці Україна буде вести активну роботу. Зокрема, пропонується, щоб країни ЄС почали використовувати географічні вузькі місця. А саме, вимагати від Росії наявності адекватної страховки у суден, які проходять територіальними водами цих країн.

Що таке російський тіньовий флот 

Як пояснює Юлія Павицька, фактично це танкери, які ніяк не контролюються країнами санкційної коаліції. За оцінкою KSE, в грудні 2023 року 196 танкерів були ідентифіковані як російський тіньовий флот. Цього достатньо, щоб покрити потреби країни-ворога у транспортуванні нафти за кордон за межами цінової стелі. 

"Більше 73% російського тіньового флоту складають старі танкери у віці більше 15 років. Через свій вік вони мають високий ризик розлиття нафти. Тож у випадку екологічної катастрофи російська сторона не буде нічого відшкодовувати, тому що ці танкери не мають адекватної страховки", - говорить експерт.

За її словами, екологічні ризики транспортування російської нафти - це вагомий аргумент для наших союзників. Зокрема через порти Балтійського моря Росія експортує до 50% нафти. Ще 20-25% йде з чорноморських портів. Це створює ризики для усіх прибережних країн цих морів. 

Як можна використовувати вузькі місця для контролю транспортуванням російської нафти? Експерт наводить приклад:

Якщо говорити про транспортування нафти через Балтійське море, там є дуже вузьке місце - Данська протока. Данія могла б ухвалити відповідне рішення та не пропускати ті російські судна, які не мають адекватної страховки. 

"Тож такий механізм насправді може стати дієвим щодо контролю продажу та транспортування російської нафти. Але важливо, щоб цей механізм був не тільки технічно розроблений, але й міг виконуватися відповідними органами Данії на практиці без зайвих ускладнень. Над чим зараз і ведеться робота", - каже Павицька.

Більше про те, як працюють санкції проти російської економіки, читайте у статті Delo.ua "Як завдяки енергетичним санкціям російська економіка не отримала майже $170 млрд. Розповідає Юлія Павицька, КШЕ".