Державний борг у вересні збільшився: скільки винні кредиторам

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, у вересні державний борг у гривні зріс на 0,5% (+32,3 млрд. грн.), у валютному еквіваленті - на 0,6% (+0,9 млрд. дол.)

"При цьому вересень став одним із небагатьох місяців, коли приріст державного боргу зумовлювався запозиченнями на внутрішньому ринку (+40,5 млрд. грн.), тоді як зовнішній борг хоч і мінімально, але скоротився (-8,9 млрд. грн.)", - підкреслив нардеп.

Чому збільшився державний борг?

Як пояснив Гетманцев, така динаміка обумовлюється активізацією залучення Мінфіном ОВДП на аукціонах з метою фінансування збільшеного дефіциту бюджету через зростаючі потреби сектору безпеки і оборони.

Нардеп нагадав, що у вересні обсяги розміщень ОВДП були найбільшими з початку року. За даними Міністерства фінансів, у вересні на аукціонах із розміщення ОВДП було залучено 72,4 млрд грн в еквіваленті в усіх валютах, що у 2,5 рази більше, ніж у серпні. При цьому платежі з погашення ОВДП у вересні склали 26,5 млрд. грн.

Як зауважив Гетманцев, структура державного боргу на кінець вересня виглядає наступним чином:

• 74,8% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,2% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).
• 72% - зовнішній борг, 28% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
• 58,4% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 28,4%), 26,9% - ОВДП, 10,3% - єврооблігації (включно гарантовані державою), 4,4% - інша заборгованість.

Нардеп прогнозує, що у жовтні варто очікувати на продовження тенденції до помітного нарощування внутрішнього держборг, адже НБУ з 11 жовтня запровадив низку рішень, що стимулюватимуть пожвавлення участі банків у аукціонах із розміщення ОВДП і відповідно їх участі у фінансуванні дефіциту бюджету.

"Мова про збільшення нормативу обов’язкових резервів банків (на 5 в.п.) при одночасному збільшенні пропорції вкладання цих резервів у бенч-марк ОВДП (з 50 до 60%). Аби додатково направити вільну ліквідність банків у купівлю ОВДП, знижено ставку за тримісячними ДС-сертифікатами. Раніше Мінфін та НБУ прийняли низку інших операційних рішень (зокрема щодо запровадження т.з. switch операцій, розширення функціоналу депозитарію НБУ), що стимулюватимуть первинний і вторинний ринок ОВДП", - уточнив Гетманцев.

Він додав, що у жовтні слід також очікувати на відновлення зростання зовнішнього держборгу через надання 6-го траншу від МВФ за програмою EFF на суму 1,1 млрд. дол.

Нагадаємо, на 31 серпня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 371,7 млрд грн або 154,7 млрд дол. Завдяки реструктуризації єврооблігацій державний борг у серпні зменшився. 

Україна офіційно почала реструктуризацію боргу та запустила процес обміну єврооблігацій

Як повідомлялося, Україна 22 липня повідомила про досягнення принципових домовленостей щодо реструктуризації боргу за євробондами на суму близько $23 млрд зі спеціальним комітетом власників цих євробондів.

Домовленості передбачають списання 37% боргу з можливістю відновлення 12% у разі досягнення певного рівня ВВП у 2028 році.

Решту боргу буде оформлено новими єврооблігаціями із погашенням у 2029-2036 роках, відсотки за якими поступово зростатимуть від 1,75% у найближчі роки до 7,75% наприкінці терміну обігу. За участь у такому обміні буде виплачено винагороду в розмірі 1,25% від суми обмінюваних єврооблігацій.

9 серпня Україна оприлюднила на Лондонській фондовій біржі заяву про пропозицію обміну та запит на згоду щодо зміни умов державних єврооблігацій та облігацій, гарантованих державою, зокрема для Укравтодору