Грошові перекази йдуть у "мінус". Чому скорочується надходження валюти від українців з-за кордону

У 1 кварталі 2023 року відбулось падіння обсягів приватних грошових переказів в Україну. За даними Національного банку, сума переказів у січні-квітні склала трохи більше 2,9 млрд дол., що майже на 12% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Така тенденція може говорити про те, що українці, які виїхали за межі України після 24 лютого 2022 року, зрізали свої витрати за кордоном і поступово асимілюються у тих країнах, які відчинили двері біженцям в перші місяці війни. У результаті українська економіка втрачає не тільки джерело валюти, а й ризикує не дорахуватись кілька мільйонів працездатних громадян, які волітимуть залишитися за межами нашої країни навіть після закінчення бойових дій.

Відчутна підтримка для економіки

За даними НБУ, протягом 2022 року обсяг грошових переказів в Україну склав 12,8 млрд дол., що еквівалентно 8% ВВП. Це на 9% або на 1,2 млрд дол. менше ніж за 2021 рік і на 6,7% або на 0,8 млрд дол. більше, ніж 2020 року.

Падіння валютних надходжень від приватних осіб виявилося не таким серйозним. Гроші відправляли не лише трудові мігранти, яких на початок 2022 року налічувалося за межами України понад 1 млн осіб (дані Міжнародної організації з міграції). Перекази здійснювали й вимушені переселенці, які продовжували допомагати родичам, що залишилися в Україні, витрачали кошти на волонтерство та благодійність.

Зокрема, грошові перекази від працюючих за кордоном українців склали у 2022 році 1,7 млрд дол., інші приватні трансферти – 2,3 млрд дол. Найбільше грошей надійшло з Польщі, Чехії, Великобританії, США та Чехії.

Якщо аналізувати способи переказів, то через офіційні канали (зарплатня, одержана з-за кордону, коррахунки банків, міжнародні платіжні системи) надійшло 56% усіх коштів, через неофіційні канали (як вказує НБУ, це "передача грошей з рук у руки") – 44% переказів.

Натомість ринок внутрішніх переказів протягом 2022 року навпаки "злетів". Це також безпосередньо пов'язане з міграцією, тільки внутрішньою. Протягом травня-грудня 2022 року грошові перекази в Україні досягли 293 млрд грн, що на 21% більше, ніж за такий же період 2021 року.

Щодо даних за 1 квартал 2023 року, то скорочення рік до року відбулося за всіма каналами переказів. На 14,5% зменшились приватні трансферти. На 10,4% скоротилися перекази у вигляді чистої оплати праці. Це доходи сезонних та інших працівників, які працюють за кордоном менше 1 року, та заробітна плата українців, зайнятих у компаніях-нерезидентах, за вирахуванням витрат мігрантів у країні перебування та сплачених ними податків.

Надходження через офіційні канали впали на 18%, через неформальні – на 3,5%. Тобто українці більше вважають за краще передавати валюту в "конвертах", ніж користуватися системами грошових переказів. Наприклад, скорочення операцій через міжнародні платіжні системи у січні-березні 2023 року досягло майже 24%.

Динаміка обсягів приватних грошових переказів в Україну за даними НБУ (млн дол.)

Витрачають більше на себе і не поспішають додому

Ще восени 2022 року керівництво Нацбанку досить оптимістично повідомляло, що у 2023 році перекази від українців, які перебувають за кордоном, не скорочуватимуться.

Але війна затягується, а масовані обстріли енергетичної інфраструктури восени та взимку змусили багатьох наших співвітчизників відкласти повернення в Україну. За даними "Case Україна", в інших країнах, як і раніше, знаходиться близько 7,8 млн українців, які були змушені виїхати через війну.

Ті біженці, які перебувають за кордоном досить довгий час (рік і більше), вже витратили чимало заощаджень. Тому багато переселенців скорочують витрати, що, зокрема, проявляється у падінні обсягів грошових переказів. Побічно про це свідчить той факт, що мігранти з приходом 2023 року фактично "обнулили" карткові перекази та скоротили операції зі зняття готівки. У той час як операції з оплати товарів та послуг (фінансування базових потреб) залишаються на стабільному рівні.

Використання коштів з карток українських банків (гривневих та валютних) за кордоном, млрд дол.

Не варто забувати про те, що виїхали за межі України переважно жінки з дітьми, а також непрацездатні особи (інваліди, люди похилого віку). Таких мігрантів, згідно зі звітом Державного департаменту США про стан справ у сфері протидії торгівлі людьми, близько 90%. Вони оформлюють соціальну та інші види матеріальної допомоги, щоб хоч якось підтримати звичний рівень життя.

У той же час економічно активне населення, – чоловіки, – залишається в Україні. Більше того, за даними Держприкордонслужби, у перший місяць війни до країни повернулося понад 400 тис. чоловіків. Це "кістяк" трудових мігрантів, які забезпечують (забезпечували) стабільний приплив валюти до України. Але оскільки кількість трудових мігрантів-чоловіків з початку війни скоротилася, перекази від них також скорочуються. За 1 квартал 2023 року надходження валюти від українців, які працюють за кордоном понад рік, впали на 12,2%.

Відновлення колишніх обсягів – не раніше 2025 року

"Падіння обсягу грошових переказів (в 1 кварталі 2023 року – ред.) може відображати сезонність, ефекти від переїзду родичів та подальшу інтеграцію мігрантів у ринок праці країн, в яких вони перебувають", – так аргументує скорочення припливу валюти від приватних осіб з-за кордону НБУ у своєму інфляційному звіті.

У цьому контексті дуже важливо звернути увагу саме на другу частину цитати. Інтеграція українців до економіки країн, в яких вони перебувають, не лише вимиває трудові ресурси з України, а й потенційно позбавляє нашу економіку додаткового джерела валюти.

Логіка дуже проста. Мігрант знаходить собі роботу, витрачає більше грошей в умовній Польщі, Чехії чи Німеччині. Крім цього, змінюється податкове резидентство переселенця, якщо він перебуває за межами країни понад півроку, втрачає соціальні та економічні зв'язки з Україною.

"Першим критерієм є місце проживання громадянина, потім місце постійного проживання, центр життєвих інтересів, проживання в країні протягом 183 днів та лише в останню чергу (якщо попередні критерії визначити неможливо) – громадянство", – пояснює принципи визначення податкового резидентства голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

За даними того ж НБУ, протягом 2022 року обсяг сплачених українцями-мігрантами податків у країнах перебування зріс більш як на 16%.

Тобто, чим довше переселенець поза Україною – тим менша необхідність та мотивація пересилати гроші до себе на Батьківщину. За винятком хіба якихось незначних епізодичних витрат: на оплату комунальних послуг за житло, що залишилося в Україні, чи на допомогу армії.

Виходячи з такої ситуації, свій прогноз щодо грошових переказів переглянув і НБУ. У квітневому інфляційному звіті він погіршив очікування щодо обсягів транскордонних надходжень валюти від приватних осіб у 2023 році на 19% – з 15,9 млрд дол. до 12,9 млрд дол. А ось на довоєнний рівень переказів Україна вийде не раніше, ніж через три роки. За оцінками Нацбанку, у 2025 році обсяг має становити 14,7 млрд дол., що на 5% більше, ніж було у 2021 році.

Прогноз НБУ щодо сум приватних грошових переказів в Україну (млрд дол.)