Майже як допомога від Канади: скільки грошей отримав бюджет від детінізації економіки

Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він зауважив, що крім допомоги від західних партнерів, необхідно не забувати про внутрішні резерви від детінізації та антикорупційної діяльності..

Він навів для порівняння суми фінансової допомоги від найбільших донорів станом на 14 листопада 2024 року:

• ЄС - 13,05 млрд;
• США - 5,25 млрд;
• МВФ - 4,19 млрд;
• Японія - 2,13 млрд;
• Канада - 1,76 млрд;
• Великобританія - 0,52 млрд;
• Інші партнери - 0,33 млрд.

Як констатував Гетманцев, надходження до держбюджету від детінізації в доларовому еквіваленті у розмірі 1,67 млрд дол лише трохи поступаються  допомозі від Канади, яка займає п’яте місце за обсягом переданого фінансового ресурсу Києву.

За словами нардепа, надходження від детінізації по податкам, що адмініструються Державною податковою службою, сягають 6,1% від наданої міжнародної допомоги цього року.

"Впевнений, якщо б ми мали кращі результати із перевиконанням плану доходів на митниці (план за 10 місяців недовиконано на 0,8%, в т.ч. у жовтні на 13%), внесок детінізації у фінансування бюджету був би помітно більший. Тому тут точно є над чим працювати", - констатував Гетманцев.

В яких галузях вже є результат боротьби з "сірими" та "чорними" схемами

Раніше Гетманцев розповідав, що тіньова економіка формувалася в Україні 30 років, відповідно, недостатньо року чи двох, аби її вивести з тіні. Наразі в тіні десь половина економіки України і до 500 млрд грн податками. Але є галузі, наприклад, торгівля, де цей показник становить 60-70%. 

За словами Гетманцева, останнім часом на слуху є з десяток "сірих" і "чорних" схем зі сплати податків і ведення бізнесу, які поступово вичавлюються з життя українців.

Ось лише декілька прикладів, де можна побачити результат:

Лікеро-горілчана галузь. Податкова ефективність з ПДВ по її підприємствах за три роки зросла більш ніж у півтора рази. Є підприємства, де податкове навантаження збільшилось удвічі, у декого – з нуля до найвищого по галузі рівня.

Ювелірна промисловість – рік до року можна побачити збільшення цього показника у 2,2 рази.

Ринок пального, тютюнових виробів, гральний бізнес – вимушений починати працювати по чесному, по закону.

Ринок електроніки - там роками звикли продавати дорогі бренди через ФОП, мінімізуючи податки, однак ситуація йде на покращення.

У підсумку Гетманцев заявив, що навмисно не називає повні назви згаданих компаній та інших, які працюють за подібними схемами, адже розраховує, що вони, маючи багатомільйонні обороти, змінять свою поведінку.

"Якщо ні – держава має достатньо інструментів, щоб приводити тих, хто не хоче жити за європейськими стандартами ведення бізнесу, до тями, послідовно закриваючи ті шпарини, які ще залишаються для того, щоб великі компанії маскувалися під малий бізнес, діючи на шкоду інтересам держави", - наголосив голова податкового комітету ВР.