Нацбанк дозволив низці українських компаній гасити валютні борги. Чи є загроза для курсу гривні?

Обмеження на виплати у валюті по зовнішніх боргах регулятор ввів ще з початком повномасштабної війни, щоб запобігти відтоку інвалюти за кордон.

Сьогодні ж у НБУ переконані, що завдяки пом’якшенню валютного режиму обсяг нових кредитів в Україну суттєво збільшиться через повернення та обслуговування існуючих позик. Іншими словами, у Нацбанку вважають, що держава так чи інакше вийде в "плюс".

"Надання можливості переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та позик поліпшить умови залучення коштів в Україну", – пояснюють в НБУ і додають, що йдеться і про відновлення економіки коштом іноземців.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Українські компанії також матимуть змогу здійснювати такі операції згідно з термінами повернення коштів та сплати процентів, передбаченими умовами кредитного договору.

При цьому в Нацбанку натякнули на те, що очікуються і подальші пом’якшення валютних обмежень. Правда, тільки після активного обговорення з урядом та іноземними партнерами, що вже ведеться. І – з МВФ, зокрема.

Звісно, іноземним кредиторам такі заборони регулятора не подобались. Один із експертів на анонімній основі навіть розповів про такий випадок: один фонд видав українській компанії кредит, яка згодом вимушена була платити по ньому, конвертуючи гривню в готівковий долар з подальшим вивезенням його за кордон і переведенням на рахунок кредитора.

У звичайній же читуації така компанія просто б вийшла з купівлею інвалюти на міжбанк.

Кому дозволили платити по боргах у валюті

Нацбанк дозволив такі операції не всім компаніям, оскільки висунув дві умови. По-перше, мається на увазі виконання зобов'язань за зовнішніми кредитами та позиками, які забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації.

По-друге, йдеться про позики та кредити, надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юрособу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний держбанк.

Скажімо, якщо компанія просто залучила іноземний кредит чи випустила боргові зобов’язання, то вона не зможе їх виконати. Треба гарантія при укладанні угод, наприклад, ЄБРР, IFC чи інших міжнародних фінансових корпорацій, але, звісно, не МВФ, який корпоративними боргами не займається.

Як нагадує у коментарі Delo.ua директор компанії ProFin Consulting Вадим Березовик, мається на увазі саме крупний бізнес.

"Це може бути представник будь-якої галузі. Дуже багато аграріїв, промисловців, компаній, пов’язаних з експортом залучало до війни іноземне кредитування. І переробні підприємства, і компанії енергетичного комплексу", – пояснює Березовик.

Втім йдеться про незначні обсяги валюти, яку компанії можуть вивести за кордон. Звісно, шо за період обмеження (майже півтора року) борги у компаній накопичились, проте на думку експертів для ринку їх погашення погоди не зробить.

Не відбудеться струсу і на міжбанку, хоча на ньому може додатись кілька тимчасових покупців, що не мають в розпорядженні достатньо інвалюти для розрахунків з іноземними кредиторами.

"Обсяги купівлі валюти для міжбанку будуть зовсім некритичними. Тиск на ринок буде мінімальним. Та й гіпотетичні обсяги інвалюти, що може бути виведеною з країни, будуть несуттєвими", – каже фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

З ним погоджується Вадим Березовик: "Тут Нацбанк все прорахував. І у нього достатньо інструментів, щоб утримувати курс".

Втім, сьогодні про ефект на міжбанку говорити неможливо. Наприклад, за підсумками минулого тижня НБУ продав на міжбанку $446,76 млрд, а позаминулого – $292,69 млрд. Збільшення – 52%, але це ніяк не пов’язано з попитом на валюту з боку компаній, щоб розплатитися з кредиторами.

Щонайменше, компанії просто не встигли б підготувати весь пакет документів і подати його в банк (рішення було опубліковано 15 червня). Але в будь-якому випадку, якщо і в наступні тижні на міжбанку буде помітний підвищений попит, це аж ніяк не свідчитиме, що йдеться якраз про такі випадки.

"Це не був ефект від зняття валютних обмежень. Компанії б не встигли. Та й у найближчі тижні буде настільки мінімальний ефект, що зафіксувати його за результатами інтервенцій буде неможливо", – підтверджує нашу думку економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.

Чи достатньо міжнародних золотовалютних резервів 

У Нацбанку прямо кажуть, що пішли на пом'якшення валютного регулювання з огляду на стійку ситуацію на валютному ринку, достатньо високий обсяг міжнародних резервів (золотовалютних резервів, ЗВР) та поліпшення ситуації зі строковістю коштів у банківській системі.

У регуляторі переконані, що відтік валюти в такому випадку не вплине на стабільність гривні.

У коментарі Delo.ua економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран зауважує, що на сьогоднішній день залишати обмеження не було сенсу: зростання ЗВР просто шаленими темпами свідчить про профіцит валюти.

Скоріш за все, переконаний експерт, цей профіцит і надалі буде збільшуватись коштом міжнародної допомоги (грантів та кредитів) і конфіскованих активів РФ за кордоном.

"Профіцит по фінансовому рахунку – це не нова тенденція, яку ясно ілюструє збільшення ЗВР НБУ. Ця ситуація прогнозувалась ще рік тому, бо гранти і кредити від наших західних партнерів значно перевищують дефіцит зовнішньої торгівлі", – каже він.

Наприклад, за підсумками травня обсяг ЗВР склав $37,32 млрд (чистими – $25,4 млрд), хоча рік тому – $25,1 млрд (чистими – $14,92 млрд). Іншими словами, за рік показник збільшився на 48%.

Віталій Шапран підкреслює, що зростання ЗВР на вищий за довоєнний рівень вказує на те, що НБУ припустився помилок як у монетарній політиці, занадто сильно підвищивши облікову ставку, так і в сенсі валютного регулювання, "наплодивши обмежень більше, ніж це було потрібно".

"Рано чи пізно їм доведеться робити роботу над помилками. І я радий що ця робота вже розпочалась", – резюмував він.