Гетманцев про реструктуризацію зовнішнього держборгу: будь-які "інсайди" є чистою спекуляцією

Про це він написав в своєму телеграм-каналі.

Коментуючи статтю Wall Street Journal про те, що іноземні кредитори наполягають на відновленні Україною виплат за боргами, Гетманцев заявив, що подібні часткові "зливи" у ЗМІ слід сприймати нормально, як елемент ринкового тиску.

Голова комітету ВР нагадав, що згідно зі статтею WSJ, власники українських євробондів хочуть, аби Україна поновила обслуговування відповідних зобов’язань із наступного року. Крім того, там зауважили, що якщо сторони не домовляться про умови реструктуризації, то Україна може оголосити дефолт після закінчення у серпні діючих боргових канікул.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

В свою чергу Гетманцев пояснив, що можлива угода за євробондами включає дві опції: продовження відстрочки на нинішніх умовах або проведення повноцінної реструктуризації із випуском більш довгих цінних паперів, що може передбачати списання певної частини боргу в обмін на розтягнуті у часі компенсації та/ або гарантії для кредиторів.

За словами Гетманцев, хто хоч трохи обізнаний як відбуваються операції з реструктуризації, знають наскільки це складний процес, до якого з обох боків залучаються фінансові і юридичні радники, які працюють на умовах не розголошення інформації (NDA).

"Очевидно нерезиденти – власники єврооблігацій, що здебільшого представлені інвестфондами та страховими компаніями, очікують, що це буде повноцінна реструктуризація. Утім публічно у деталях, поки йдуть перемовини, вони про це заявити не можуть, бо NDA. А через частковий "злив" у ЗМІ – будь-ласка", - пояснив він.

Тому, за словами Гетманцева, це слід сприймати нормально як елемент ринкового тиску.

"Як воно буде – побачимо, консультації тривають. Згоду на реструктуризацію мають надати загалом не менше 2/3 власників єврооблігацій (не менше 50% за кожним випуском), а у замітці WSJ йшлося про інвесторів, які контролюють 20% боргу", - підкреслив голова комітету ВР.

Що думає Гетманцев про ймовірність дефолту

"Єдине про що можна говорити з впевненістю – це те, що вірогідність повноцінного дефолту, коли сторони взагалі не домовляться про реструктуризацію, на даному етапі є мінімальною", - йдеться в його повідомленні.

За його словами, про це свідчать три наступних факти:

1. Очевидно, що Україна продовжує знаходитись у виняткових обставинах через повномасштабну війну і не зможе обслуговувати єврооблігації на ринкових умовах після завершення відстрочки у серпні. На яких умовах зможе – питання перемовин, де окремим аспектом залишається використання російських активів (прибутків від них) у якості гарантії/ часткового джерела погашення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу у майбутньому.

2. Боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, який має надати свою експертизу та "парасольку" для проведення таких перемовин. За програмою EFF, у 2024 – І кварталі 2027 рр. Україна має зекономити на виплатах за зовнішнім держборгом 11,8 млрд. дол., в т.ч. 4,6 млрд. дол. у 2024 році.  

3. Ніякого "корисного дефолту" не існує, і ніхто в ньому не зацікавлений. Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз.

У підсумку Гетманцев розповів, що Україна та зовнішні кредитори приступили до консультацій щодо майбутньої боргової угоди за єврооблігаціями (та окремо ВВП-варантами), що мають завершитись до серпня.

Він повідомив, що це є частиною програми з МВФ.

"Всі опції – продовження відстрочки або повноцінна реструктуризація із частковим обслуговуванням і списанням – на столі.

Перемовини не будуть легкою прогулянкою – це факт, але не маю сумнівів, що вони закінчаться угодою у найближчі місяці. Тому видихаємо, ні про який повноцінний дефолт мова зараз точно не йде", - йдеться в його повідомленні.

Державний борг України збільшився вдвічі

Нагадаємо, сукупний державний борг України у березні 2024 року виріс одразу на 434 млрд грн (+8%) до 5,924 трлн грн.

З початку війни державний борг збільшився у два рази (+2 758 млрд грн), у валютному еквіваленті – на 55% (+51,6 млрд дол).

Основний приріст держборгу зумовлюється залученням зовнішніх офіційних пільгових кредитів (від ЄС, урядів інших країн, МФО).

Зауважимо, що частину із зовнішнього боргу реструктуризовано: перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу – до кінця березня 2027 року, перед комерційними кредиторами – наразі до серпня 2024 року, але за програмою МВФ також заплановано продовження до 2027 року.  Це суттєво зменшує навантаження на бюджет: завдяки реструктуризації очікується економія на погашенні і обслуговуванні держборгу у 2024 році у сумі 4,6 млрд дол, сумарно до 2027 року – 14,8 млрд дол. 

Слід зазначити, що Україні дуже важливо забезпечити реструктуризацію боргу до того, як у серпні закінчиться дворічне заморожування виплат, узгоджене власниками непогашених міжнародних облігацій на суму 20 мільярдів доларів. 

Україна готова надіслати міжнародним власникам єврооблігацій план реструктуризації свого боргу на 20 мільярдів доларів на початку травня.