"Під час повномасштабної війни ринок військових облігацій став по-справжньому масовим", — Євгенія Грищенко, ICU

Кібератаки - це проблема для багатьох бізнесів під час війни. Як в ICU забезпечили захист інфраструктури компанії та даних клієнтів від кіберзлочинців? Чи вплинуло це на продаж цінних паперів онлайн?

— Команда ICU почала працювати над автоматизацією процесів під роздрібну торгівлю ще у 2017 році. Багато коштів ми інвестували у інфраструктуру, яка б забезпечила обслуговування клієнтів онлайн у форматі 24х7. 

У 2019 році компанія розпочала роздрібну торгівлю цінними паперами в режимі онлайн. Тому захист персональних даних клієнта став пріоритетним ще на етапі розробки програмного забезпечення та запуску платформи.

Під час повномасштабної війни це питання стоїть під особливим контролем. Компанія має різні системи безпеки. Для цього ми використовуємо послуги тільки українських розробників. Як показала практика, наші IT-компанії найкращі в цьому сегменті.

Інвестиційний клімат - особливо чутлива тема під час війни. Як після 24 лютого змінювався ринок цінних паперів?

— Після 24 лютого ринок цінних паперів був повністю закритий. Це було правильне і своєчасне рішення. Воно зняло паніку серед інвесторів та допомогло уникнути швидкого виводу капіталу, особливо російського, який знаходився на українському ринку. Єдиним інструментом для інвестування стали військові облігації.

В серпні ж 2022 року держава ухвалила рішення про повернення ринку цінних паперів до повноцінної роботи. Цьому передували зустрічі з учасниками ринку, вивчення настроїв та потреб інвесторів. І виявилося, що це рішення вже дійсно було потрібно ринку. На той час панічні настрої серед інвесторів пройшли, а інвестиційні компанії навчилися працювати у реаліях війни.

На ваш погляд, як весь цей час іноземні інвестори реагували на події в Україні? Чи готові вони вкладатися в проєкти в країні, де йде війна? Чи це реально лише після нашої перемоги?

— Зараз Україна викликає великий інтерес з боку міжнародних інвесторів. Вони дивляться, аналізують, вивчають ті сфери, що можуть бути цікаві для інвестування. Тобто, потенційні інвестори дійсно задають багато питань, але вкладати великі кошти планують тільки після перемоги.

Тому зараз, поки йдуть активні бойові дії, ми не очікуємо, що іноземні інвестори почнуть вливати кошти в проєкти, особливо в реальний сектор, наприклад, у будівництво. Але після перемоги інвесторів та інвестицій в Україні буде дуже багато.

Поговоримо про військові облігації. Рік тому влада оголосила про перший випуск облігацій. Розкажіть, якою була реакція українців?

— Коли держава почала випускати військові облігації, було дуже цікаво спостерігати, як змінилися настрої інвесторів. Тобто, у мирний час люди вважали, що інвестувати у цінні папери – це складно, дорого, незрозуміло. Але після 24 лютого люди почали активно купувати військові облігації. Вони бажали допомогти країні, проявили патріотизм.

ICU тоді продавала військові облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) тільки через свій додаток онлайн. За перший місяць війни наша компанія змогла залучити 150 млн гривень. Це було унікальне досягнення.

Які проблеми виникли під час перших випусків військових облігацій?

— Ажіотаж серед населення був справді величезний. У нас були довгі черги. Але в умовах, коли навколо все вибухало, лунали тривоги, люди були в укриттях або в дорозі, їм було складно виконувати всі вимоги, які були у мирний час для доступу до інфраструктури ринку цінних паперів. На це не вистачало ані часу, ані банально зв'язку. Тому ICU та інші учасники ринку звернулися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з проханням спростити умови для купівлі військових ОВДП. Проблема була швидко вирішена.

Після цього масовий інвестор міг реєструватися в онлайн-додатку без додаткових перешкод, тож процеси оформлення військових облігацій пришвидшилися. Це допомогло залучити багато коштів, причому фізичні особи тоді не дивилися на дохідність цінних паперів. Також ніхто не питав, на що держава витратить гроші від військових облігацій – армія або соціальні потреби. Всі готові були інвестувати та допомагати країні.

Чи були пікові періоди вкладень від українців під час повномасштабної війни? З чим це було пов’язано?

— В принципі, після 24 лютого 2022 року попит на військові облігації від фізосіб був стабільно високим. Але наша команда спостерігала й певні пікові періоди, коли нові або постійні клієнти зверталися з проханням купити, докупити або реінвестувати у військові облігації. Все це було помітно після ракетних обстрілів восени 2022 року. Тобто, коли українці залишилися без світла, а держава-агресор хотіла налякати населення, все вийшло навпаки. В такі моменти інвестиції у військові ОВДП стрімко зростали.

Чи можете ви розказати про портрет середнього вкладника у військові облігації до 24 лютого та зараз?

— Так, ми завжди аналізуємо споживацькі настрої. Так, до повномасштабної війни середній вік інвестора складав 30-55 років. Люди мали достаток вище середнього. Наші клієнти були з фінансового або майже фінансового сектору. Тобто, вони розуміли, що таке ринок цінних паперів. 

Хто ж саме готовий купувати військові облігації?

— Розширилася географія вкладників, змінився й соціальний статус. Зокрема, залишились постійні клієнти, хто зберігає у цінних паперах солідні кошти. Багато прийшло й новачків з невеликими, але частими вкладеннями. А ще серед інвесторів можуть бути військові, їхні дружини або батьки.

Було так, що хлопці-військові дзвонили з блокпостів та просили допомогти придбати військові облігації, адже іншого разу може зникнути інтернет-зв’язок.  

А які суми інвестори вкладають у військові ОВДП?

— Раніше клієнти купували цінні папери на неостанні гроші, оскільки в них були кошти на депозитах та в інших інструментах. Таким чином, люди диверсифікували свої накопичення.

А зараз інвестор у військові ОВДП з різним достатком. Він може через "Дію" або напряму у брокера купити навіть одну облігацію, вартістю 1000 грн.

Чи готові українці реінвестувати свій прибуток у купівлю нових облігацій?

— До повномасштабної війни при погашенні цінних паперів був такий тренд: клієнти забирали близько 30% грошей, а 70% - реінвестували у нові облігації. Зараз тенденція змінилася: наприклад, коли в березні-2023 Міністерство фінансів гасило річні військові ОВДП, клієнти реінвестували у нові папери 85% коштів і тільки біля 15% виводили. Тобто, тренд реінвестування збільшується.

Також ті інвестори, хто зберігає в цінних паперах великі суми, продовжують використовувати цей інструмент. Як правило, після погашення ОВДП вони реінвестують у нові папери майже в повному обсязі.

Скільки в цілому за 2022 рік держава залучила грошей завдяки військовим облігаціям? 

— Згідно з даними Міністерства фінансів, у минулому році держава отримала понад 200 млрд грн від продажу військових облігацій.У січні-березні 2023 року держава вже залучила 148 млрд грн, в тому числі 42 млрд грн від продажу військових облігацій. 

Міністерство фінансів вже погасило перші військові облігації. Люди реінвестують гроші у нові цінні папери. На вашу думку, купівля військових ОВДП – це, все-таки, більше благодійність чи на таких інвестиціях дійсно можна заробити?

— Мені здається, що тут win-win. З одного боку, люди хочуть підтримати армію, з іншого боку, вони розуміють, що зараз військові облігації – це єдиний надійний інвестиційний інструмент.

Всі ми зараз допомагаємо країні, кожен на своєму рівні. Хтось став волонтером, хтось донатить на певні цілі, а хтось скидається на бронежилети та автівки друзям, що воюють на фронті. Купівля військових облігацій – це також підтримка країни у складний воєнний час.  

Водночас з цим, людина може диверсифікувати свої інвестиції у ОВДП та придбати облігації із різним рівнем дохідності. Це певним чином допомагає захистити гроші від інфляції.