Основний прогноз компанії позитивний: Україна все ж отримає потрібні $53 млрд зовнішнього фінансування. Проте більшу частину цієї суми ще треба знайти. Зараз грошей не вистачає, і держава вже відчуває це на собі: 12 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко офіційно заявив про кризу бюджетної ліквідності.

Чому зараз курс долара визначає не ринок, а рішення, які ухвалюють на Банковій? Давайте пояснимо.

Хто насправді тримає курс гривні

Сьогодні курс долара в Україні залежить не лише від попиту і пропозиції, але і від дій Нацбанку, пояснює Олена Білан. Якщо починається різкий стрибок, НБУ продає долари зі своїх резервів, щоб зупинити паніку. Це допомагає, поки в Нацбанку вистачає валюти. Міжнародна допомога тут працює як рятівне коло. Коли уряд отримує від партнерів долари чи євро, то міжнародні резерви зростають. Якщо допомога не надходить вчасно, резерви скорочуються.

На 1 жовтня міжнародні резерви були на рівні $47,1 млрд. За вересень вони впали на 3,2% або близько $1,6 млрд. Нацбанк каже, що цього рівня поки що достатньо, щоб контролювати ринок. Саме скорочення резервів не означає, що курс одразу різко впаде.

Грошей немає: бюджетна реальність

Втім, затримка із коштами від партнерів вже призвела до того, що державі просто не вистачає готівки, щоб вчасно оплатити всі рахунки. Уряд ставить на перше місце армію, пенсії та зарплати. Все інше відкладає на потім.

• Близько 39 млрд грн інших витрат перенесли на кінець року.
• У Казначействі залишилися непроведені платежі на 46 млрд грн.
• Відшкодування ПДВ на 18 млрд грн просто зупинили.

Як це виглядає на практиці. Ось один із прикладів із життя — частина львівських двірників та водіїв трамваїв може не отримати планову зарплату в жовтні, заявляв на початку місяця міський голова Львова Андрій Садовий. 

Для бізнесу це завдає серйозної шкоди. Коли держава затримує повернення ПДВ, компанії не отримують обігові кошти, на які вони розраховували. Проблему посилює те, що бюджет недовиконують: за дев’ять місяців 2026 року скарбниця не отримала майже 50 млрд грн, а до кінця року ця сума може зрости до 70 млрд грн.

Коли Нацбанк змушений буде відпустити гривню?

Олена Білан описує два варіанти. Якщо допомога надходитиме нерівномірно, валютний ринок впорається. Але якщо не вистачатиме грошей для покриття дефіциту бюджету, то НБУ доведеться змінити умови.

“Це може означати швидшу девальвацію, щоб обмежити втрати резервів”, попереджає економістка Dragon Capital. Простими словами, Нацбанк дозволить гривні швидше знецінюватися, щоб менше витрачати доларів на її підтримку. Білан каже, що це лише план "Б". Основний сценарій аналітиків передбачає отримання фінансування і стабільний курс.

Де знайти $52,6 мільярда на 2027 рік?

Мінфін вважає, що Україна у 2027 році потребуватиме $52,6 млрд зовнішнього фінансування. $20 млрд з цієї суми вже мають підтверджені джерела. Решту $32,6 млрд (це понад 60% усієї суми) ще потрібно буде знайти.

Навіть те, що вже узгодили, ще не гарантовано. Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа на дискусії Центру економічної стратегії 24 вересня сказала, що для отримання траншів до кінця 2026 року парламенту треба ухвалити близько 40 законопроєктів. Депутати своїми рішеннями впливають на $12 млрд допомоги, і Підласа не впевнена, що Рада встигне ухвалити все вчасно.

Додайте сюди макроекономічні ризики. Dragon Capital прогнозує, що економіка України зменшиться на 0,5% у 2026 році і ще на 1% у 2027 році. Слабша економіка дає менше податків, а воєнні витрати залишаються дуже великими.

Чому не можна просто надрукувати гроші або взяти позику?

Коли не вистачає валюти, з’являються дві прості, але помилкові відповіді.

Рішення 1: Позичити всередині країни. Мінфін може продавати більше облігацій (ОВДП) банкам та населенню. Але Олена Білан попереджає, що внутрішні борги коштують дорого і є короткими, до трьох років. Якщо такого боргу стане більше, бюджет у найближчі роки буде під ще більшим тиском. Західна допомога ж здебільшого надходить у вигляді грантів, які повертати не треба.

Рішення 2: Увімкнути друкарський верстат. У 2022 році емісія вже допомогла бюджету. Але заступник голови НБУ Володимир Лепушинський на дискусії ЦЕС чітко сказав: друк гривні це крайній крок. “Емісія не дає країні нових реальних ресурсів, — каже він. — Вона лише підвищує тиск на валютний ринок і ціни”. Люди втратять заощадження через інфляцію. Хоча теоретично обмежена емісія можлива навіть зараз за програмою МВФ, НБУ не вважає її доцільною, поки є шанс отримати гроші від партнерів.

Що це для нас означає?

Якщо почне діяти песимістичний сценарій і гривня швидко знеціниться, це спершу вдарить по імпортерах. Товари, обладнання та сировина з-за кордону подорожчають у гривні, і це відобразиться на цінниках у магазинах. Люди з гривневими заощадженнями побачать, як їхній капітал зменшиться у доларовому вимірі.

Зараз Dragon Capital дотримується оптимістичного прогнозу. У 2027 році нам усім доведеться бути уважними. Щоб бачити напрямок економіки, достатньо дивитися на чотири показники:

1. Курс долара.
2. Ритм надходження допомоги від партнерів.
3. Обсяг міжнародних резервів НБУ.
4. Масштаби валютних інтервенцій Нацбанку.

Якщо Захід дасть гроші, Нацбанк і далі спокійно триматиме курс. Якщо грошей не буде, швидша девальвація стане тим важким рішенням, яке дозволить зберегти хоча б частину резервів для виживання.