Сплата податків і "комуналки". Як працюватиме ринок е-грошей за новими правилами

Сплата податків і "комуналки". Як працюватиме ринок е-грошей за новими правилами

Народні обранці остаточно легалізували електронні гроші і прирівняли рахунки електронних гаманців до банківських, ухваливши 13 січня у другому читанні відповідний законопроєкт №4366. Тим самим Верховна Рада здійснила важливий крок у розширенні в Україні платіжної інфраструктури на майбутнє.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Як йдеться у пояснювальній записці, парламент передбачив можливість сплати електронними грошима податків і зборів, комунальних послуг; здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку І-ІІІ групи.

При цьому вимоги щодо можливості відкриття та ведення рахунків у електронних грошах поширюються виключно на клієнтів, які стали на облік у контролюючих органах. Інакше кажучи, законодавці таким чином планують зробити усі платежі в Україні більш прозорими та звузити можливості для уникнення оподаткування. 

Крім того, затверджений депутатами законопроєкт прирівнює до доходів, що підлягають оподаткуванню, доходи надавачів платіжних послуг, а також продовжує термін для переліцензування операторів платіжних послуг з 1 лютого до 1 травня 2023 року. Як пояснив delo.ua голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, строки ліцензування потрібно було переносити, інакше багато платіжних систем з 1 лютого втратили б можливість вести свою діяльність.

Закон не на часі? Які є перешкоди для його запровадження

Взагалі, новий закон просто доповнює вже чинний закон № 1591-ІХ "Про платіжні послуги", який діє ще з 1 серпня минулого року і регулює використання е-грошей, а також роботу небанківських надавачів платіжних послуг. Але ані президент, ані голова парламенту прийнятий документ ще не підписали. Тому строки набуття ним чинності спрогнозувати доволі важко. 

У той же час, якби ухвалений Радою законопроєкт №4366 почав діяти вже сьогодні, важко сказати, наскільки він був би ефективним, оскільки цей документ депутати розробляли ще у 2020 році і він не враховував реалії воєнного стану. 

"Сам законопроєкт був зареєстрований давно. По суті йдеться просто про виконання дорожньої карти НБУ. Йдеться про довоєнні законодавчі доробки, які належало доопрацювати. Втім, як би він сьогодні діяв, я не уявляю", – зізнається у розмові з delo.ua фінансовий аналітик Андрій Львов.

Про те ж саме говорить і перший заступник голови Комітету Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк: новації будуть запроваджені вже після завершення бойових дій. "На час війни обіг електронних грошей в Україні обмежений, так що це вже після нашої перемоги. І не плутайте крипту та електронні гроші! Це зовсім різні речі", – наголосив він.

Повноцінне втілення закону про е-гроші наразі неможливе з декількох причин. 

  • По-перше, НБУ необхідно розробити під функціонування ринку е-грошей необхідну нормативну базу;
  • По-друге, в умовах війни і частих відключень електрики така альтернативна схема розрахунків функціонувати нормально не здатна.

У поточній ситуації українці все частіше використовують готівкові кошти, якими вони можуть розплатитись за екстремальних умов, розраховуючись насамперед у касах магазинів. Це ще одна причина, що відсуває розмови про запуск ринку електронних грошей на задній план.

Наприклад, згідно з останніми даними НБУ, на 1 січня 2023 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 716,1 млрд грн, що на 14,1% більше, ніж рік тому.

Є ще одна причина, що унеможливлює нормальну роботу ринку електронних грошей. НБУ, який є регулятором ринку платіжних послуг, з початку повномасштабної війни призупинив операції з випуску та розповсюдження е-грошей і поповнення ними е-гаманців. Тому всі ці норми почнуть діяти лише після завершення війни.

Хто буде емітентом електронних грошей у майбутньому

До прийняття закону № 1591-ІХ "Про платіжні послуги" емітентами е-грошей могли бути тільки банки. Після набрання чинності документом таку можливість надали (за умови отримання певної авторизації) платіжним установам, операторам поштового зв'язку, установам е-грошей, філіям іноземних платіжних установ та органам державної влади (за певних умов).

"Спочатку їх емітували лише банки. І навіть якщо якісь компанії хотіли випускати е-гроші, то робили це під егідою якогось банку. Тепер список потенційних емітентів розширено. І я вважаю, що це тільки пожвавить ринок. І ми зможемо використовувати електронні гроші активніше", – розповів delo.ua директор компанії ProFin Consulting Вадим Березовик.

Експерт нагадує, що Національний банк має ще розробити нормативні документи, якими керуватимуться емітенти.

"НБУ обов’язково створить стосовно емітентів необхідну нормативну базу для повноцінного запуску ринку, оскільки Україна рухається у напрямку Євросоюзу. Тому ми і маємо впроваджувати не тільки норми, що діють сьогодні, а й розраховувати на майбутнє", – додає Березовик.

До речі, коли закон № 1591-ІХ набрав чинності, НБУ у вересні 2022 року встановив для емітентів е-грошей новий порядок. Серед іншого, регулятор зобов’язав їх здійснювати формування номера е-гаманця за міжнародним стандартом IBAN та прописав вимоги до режиму використання електронних гаманців загалом. Також Нацбанк запровадив вимоги до договору, який укладається між емітентом та споживачем або користувачем, щоб посилити захист прав споживачів фінансових послуг.

Як е-гроші брали участь у "тіньовому" обороті і чому тепер цього не буде

Основна заковика полягає у тому, що раніше електронні гаманці (в основному для розрахунків у криптовалюті) – як альтернативну систему розрахунків – суб’єкти господарювання нерідко використовували, щоб уникнути оподаткування і контролю при незаконній торгівлі.

Іноді доходило навіть до спонсорування тероризму. Наприклад, ще 2015 року СБУ викрила і заблокувала механізм фінансування терористів на окупованих територіях так званих ДНР та ЛНР через міжнародну платіжну систему. Поплічники бойовиків зареєстрували в системі 17 е-гаманців, через які намагалися зібрати гроші на фінансування незаконних збройних формувань.

Не міг НБУ контролювати й процес конвертації валют на таких гаманцях, оскільки валютні операції в такому разі регулятор просто не бачив. Саме тому і виникла необхідність встановлення над гаманцями контролю. До того ж, Нацбанку треба буде ще й "примусити" усіх охочих користуватися саме легальними гаманцями, а не йти в обхід.

Наводити лад у системі спонукають Україну і міжнародні партнери разом з фінансовою розвідкою США, аби скоротити кількість випадків "відмивання" та легалізації незаконних доходів через механізми е-грошей.

Однак, які б цілі не переслідували законодавці, такі сервіси справді набули величезної популярності в усьому світі. Як каже голова Ощадбанку Сергій Наумов, вони розширюють фінансову інклюзію, роблять грошові перекази суттєво дешевшими та знижують корупційні ризики.