У 2023 році вже дві третини позичальників мікрокредитів в Україні брали їх, аби лиш "дотягнути" до зарплати

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це свідчать результати соціологічного дослідження впливу війни на мікрокредитування в Україні на замовлення Асоціації українських банків (АУБ), яке презентували у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

Згідно з результатами дослідження, другим за популярністю цільовим призначенням кредиту є оплата лікування або купівлі медикаментів - 31% (+16 процентних пунктів (п.п.) до показників до 2022 року). Третє місце посіли витрати на ремонт житла та автомобіля - 19% (+7 п.п.).

Слідом за ними найпопулярнішими причинами оформлення мікропозик виявилися платежі за комунальними послугами - 17% (+8 п.п.), купівля одягу та взуття - 15% (+7 п.п.).

За даними дослідження, потреби за більшістю інших статей збільшилися або залишилися на колишньому рівні, тоді як частота оформлення мікрокредиту з метою відпустки впала відразу вдвічі - з 10% до 2022 року до 5%.

Зазначено, що після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року 13% респондентів уперше взяли мікрокредит, 46% стали брати їх частіше, тоді як 12%, навпаки, - рідше.

Мізерна кількість опитаних (3%) відповіла, що зовсім відмовилася від оформлення мікрокредитів, а 26% повідомили, що їх поведінка щодо частоти залучення мікропозик після повномасштабного вторгнення РФ не змінилася.

Згідно з дослідженням, 34% респондентів беруть мікропозики по кілька разів за місяць, така сама частка опитаних воліє оформляти один-два мікрокредити щомісяця. Раз за три-п'ять місяців беруть мікропозики 13% опитаних, раз за півроку - 7%, а один мікрокредит за рік або рідше оформляють по 5% респондентів відповідно.

Згідно з даними дослідження, місячний дохід клієнтів МФО становить від 15 тис. грн до 30 тис. грн для 39% опитаних, від 7 тис. грн до 15 тис. грн - у 32% і менше ніж 7 тис. грн - для 8% респондентів. При цьому 12% опитаних клієнтів МФО мають дохід від 30 тис. грн до 45 тис. грн за місяць, а 6% - понад 45 тис. грн.

Зазначається, що дослідження проводили з 5 до 21 грудня 2023 року. Опитування проводили у форматі онлайн-інтерв'ю, у яких узяли участь 1 079 клієнтів МФО та 1 005 респондентів репрезентативно міському населенню України віком від 18 до 55 років.

Додамо, що президент України Володимир Зеленський 22 грудня 2023 року підписав ухвалений парламентом місяцем раніше закон (№9422) про вдосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг. Закон передбачає, що в перші 120 днів після його опублікування гранична ставка становитиме 2,5% за добу, у наступні 120 днів - 1,5% за добу, а потім - 1% за добу.

Уточнюється, що під час розрахунку ставки враховують усі витрати боржника. Національному банку надається право уточнювати формули розрахунку, щоб уникнути зловживання кредиторів.

Також нагадаємо, що  Національний банк України зобов'язав небанківські фінансові установи, що надають послуги споживчого кредитування, публікувати на своїх сайтах умови позики та її можливі наслідки разом з іншою інформацією про неї, а також розміщувати гіперпосилання на таку інформацію в рекламі на інших онлайн ресурсах.

Раніше повідомлялося, що станом на вересень 2023 року борги українців перед МФО сягнули 9,44 млрд грн.

Фото: ua.depositphotos.com