Від золота до облігацій. Як українці можуть пом’якшити удар інфляції по заощадженнях

І хоча за даними опитування, яке провело Delo.ua серед читачів, більше третини (36%) відповіли, що не мають заощаджень взагалі, близько 23% опитаних тримають гроші у готівці, а ще 18% – на гривневих рахунках в банках. Тому українцям, які назбирали певні кошти, варто подбати про їхній захист від інфляції та девальвації.

Більша сума – сильніший апетит 

Через спричинені війною обставини про довготермінові інвестиції, на жаль, говорити не доводиться. Швидше мова про хеджування грошей. Варіанти захисту заощаджень багато в чому залежать від суми. Для українців, яким вдалося назбирати у скарбничці 50 тис грн, поради щодо вкладень в активи з високою вартістю (наприклад, дорогоцінні метали або ОВДП) навряд чи будуть слушними. Швидше за все, їм слід придивитись до банківських депозитів. Вони мають доволі низький поріг входу, який підійде для невеликих вкладень. 

Втім для громадян, які накопичили суттєву суму та не знають, куди її прилаштувати, найліпше зараз вкладатись якраз у держоблігації чи акції. Ці активи є доволі ліквідними, і їх без проблем можна конвертувати у “живі” гроші. Ще один привабливий варіант – нерухомість, але за межами України. 

"За два попередніх роки пандемії стало зрозуміло, що інвестиції у житло стали дуже прибутковими у багатьох країнах світу. Але тут є очевидна перешкода для інвестування – високий поріг входу. Фактично, вартість житла за кордоном стартує від €100-150 тис.", – пояснює у коментарі Delo.ua фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. 

Чи варто вкладатися в долар?

На сьогоднішній день для долара на світовому валютному ринку склалися сприятливі обставини. Проти більшості світових валют він суттєво дорожчає. Його купівля може у майбутньому принести непогану вигоду. Як нагадує Демків, з початку року курс долара до євро виріс дуже різко – на 11%. І це ще не межа: можливість його подальшого зміцнення доволі висока. 

"Віддача від вкладень у валюту буде у будь-якому випадку. В Україні її просто не вистачає, міжнародні партнери з допомогою поспішають не так, як нам би хотілось, а український експорт катастрофічно впав. І сьогодні немає особливої різниці в інвестиціях в долар і євро", – переконаний фінансовий експерт Андрій Львов. 

Стосовно курсу долара щодо гривні, то на початку минулого тижня у банках він, відрізняючись великою динамікою, складав орієнтовно 36 грн/$. Але, згідно з останнім опитуванням підприємців Нацбанком, понад половина респондентів (52%) вважають, що обмінний курс перевищить згадані 36 грн/$. Загалом же керівники українських підприємств очікують середнє значення обмінного курсу за 12 місяців на рівні 36,06 грн/$.

Втім, шанс заробити на курсових коливаннях на місцевому валютному ринку все ще залишається. Хоча б тому, що імпортери у своїх контрактах закладають курс на рівні 38-40 грн/$. Це свідчить про те, що девальваційні настрої як і раніше превалюють.

Депозити і ОВДП

У наступні кілька місяців, судячи з усього, ставки в українських банках будуть рости з огляду на підвищення Нацбанком облікової ставки. Але стосуватиметься таке підвищення радше середніх і дрібних банків, яким необхідні кошти, позаяк вони залежать від рефінансування НБУ.

Але проблема у тому, що більшість крупних банків (насамперед – державних) пропонують ставки за депозитами всього лише на 7-8%, які є суттєво нижчими за інфляцію. Для прикладу, індекс ставок за депозитами фізосіб (UIRD) для вкладів на 12 місяців станом на 15 липня складав 8,56%. Це всього лише на 0,74 в.п. більше, ніж на початку червня, перед тим як відбулось підвищення облікової ставки НБУ.

Невеликі ж банки заманюють клієнтів депозитами з дохідністю до 18%, що, звичайно, вже значно привабливіше. Хоча не варто забувати, що між ставкою за депозитами та надійністю банків є доволі чітка кореляція. Чим більше обіцяє банк, тим вище ризик його банкрутства. 

Але поки в Україні діє воєнний стан та протягом трьох місяців після його завершення, держава гарантує всі 100% суми коштів фізосіб, незалежно від того, яка це валюта, і чи це гроші на картковому рахунку або строковий депозит. Далі рівень гарантування теж залишиться суттєвим: до 600 тис. грн. При таких умовах ймовірність розорення банку не виглядає вже якоюсь надзвичайно катастрофічною. Хоча це не означає, що потрібно наосліп обирати фінустанову, щоб довірити їй свої гроші. 

Що стосується ОВДП, то в НБУ, піднімаючи облікову ставку (нагадаємо, з початку червня вона складає 25%) розраховували, що і Мінфін покращить дохідність облігацій. Регулятор хотів зробити гривневі інструменти інвестування більш привабливими. Але у міністерстві з підвищенням дохідності ОВДП не поспішають.

Якщо брати до уваги результати останнього аукціону Мінфіну 12 липня з розміщення державних паперів, ставки по гривневих облігаціях складають – залежно від строку – до 11%, а за річними доларовими ОВДП – 4,5% максимум.

А як щодо купівлі дорогоцінних металів?

Інвестиції у дорогоцінні метали в Україні мають свої "плюси" і "мінуси". З одного боку, придбати злиток золота чи срібла набагато легше, ніж продати. Оскільки вторинний ринок дорогоцінних металів в нас нерозвинений, для такої угоди знайти покупця надзвичайно складно. А банки встановлюють ціну викупу золота набагато нижчу, ніж продажу. Тому така угода может взагалі не мати ніякого сенсу. 

Довідково. На сьогоднішній день вартість купівлі золота в українських банках варіюється в діапазоні 1,6-1,9 тис. грн/грам, а продажу – 2,1-2,9 тис. грн/грам. Ціна срібла стартує при купівлі з 20 грн/грам, а у продажі досягає 40 грн/грам. Платини – в середньому 900 грн і 2 тис. грн/грам відповідно.

З іншого боку, дорогоцінні метали це хороший інструмент для довгострокового захисту вкладень, бо вони завжди змінюють ціни плавно. У періоди економічної нестабільності попит на те ж золото зростає, що підштовхує його ціну вгору. Для прикладу, за 5 років (з липня 2017 року до липня 2022 року) вартість золота на світовому ринку зросла на 24% до 1706 дол/тр. ун.

Так, сьогодні здорожчання дорогоцінних металів дещо гальмується пандемією, про яку в Україні вже забули. Падає виробництво, а з ним попит і використання благородних металів. Але коли світ відновиться після коронакризи, цей актив почне дорожчати.

"Криза завершиться, буде зростати виробництво й попит на всі товари, а з ними ростиме і інфляція, що призведе до подорожчання металів до 10%. Я б очікував віддачі від вкладень у дорогоцінні метали, коли розвернеться цикл інфляції в світі. І ми вже сьогодні яскраво бачимо його початок", – вважає Андрій Львов.