Атравматична хірургія - стоматологія без важких наслідків

Атравматична хірургія – стандарт спеціаліста

За останні двадцять років підхід до видалення складних зубів значно змінився. Міжнародні дослідження показують, що традиційні методи супроводжуються досить високим рівнем ускладнень: запалення та біль після класичних видалень зустрічаються у 30-35% випадків, а тимчасові порушення чутливості – приблизно у 8% пацієнтів. Системна робота з пацієнтами групи високого ризику призвела до переосмислення стандартних хірургічних підходів.

«Після переходу на атравматичні техніки я побачив покращення та чітку клінічну тенденцію: зменшення ускладнень і прискорення відновлення. Атравматична хірургія – це про точний прогноз, акуратність і уважність», – зазначає Олег Рубан, експерт Центру інноваційних технологій охорони здоров'я у сфері клінічної хірургії в стоматології.

За даними хірурга, з таким підходом зменшуються запальні реакції, набряки та неврологічні порушення. За його словами, багато лікарів продовжують використовувати травматичні техніки не через принципову незгоду, а через недостатню підготовку та відсутність навичок роботи з конусно-променевою комп’ютерною томографією (КПКТ). Він підкреслює, що сучасна хірургія потребує 3D-підходу та аналізу анатомії до втручання.

Складні клінічні випадки у практиці

Приклад складної хірургії в досвіді Рубана – частково ретинований нижній зуб мудрості, який був нахилений майже під 45°, мав складну гачкоподібну форму коренів і знаходився дуже близько до нерва. Це одна з ситуацій, коли більшість клінік надасть перевагу направленню пацієнта до стаціонару.

Хірург же почав з аналізу КПКТ: вивчив положення коренів, товщину кісткових стінок та можливі шляхи видалення. Операція була проведена дуже акуратно – сформували клапоть із збереженням тканин, зуб розділили на кілька частин і поступово видалили, без зайвого тиску. Результати операції були максимально позитивними: не було пошкоджених нервів і альвеоліту, набряк був мінімальним, і пацієнт повернувся до нормальної активності вже через добу. Повне загоєння настало за три тижні, а час операції становив лише 22 хвилини.

Інший показовий випадок з практики – пластика м’яких тканин при рецесії на іклі. Тут потрібно було не просто усунути проблему, а й зберегти природний зовнішній вигляд, враховуючи тонкий біотип пацієнтки. Лікар використав сучасний метод із пересадкою невеликого фрагмента тканини. Результат – 100% закриття рецесії, приріст ясен на 3 мм і стабільність результату через пів року.

Авторська методика: системний підхід до зниження ускладнень

Впровадження стандартів хірургічного лікування дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень у середньому на 20-35%. Важливий саме системний підхід, а не окремі технічні прийоми. Так, на базі відділення Рубан розробив власну систему ведення пацієнтів.

«Моя система оцінює ризики і прораховує алгоритми протизапальної підготовки. Робота будується навколо правил щадного видалення, методів взаємодії з тривожними пацієнтами та схем післяопераційного контролю. Ця методика стала робочим стандартом відділення і поширилася серед колег», – говорить фахівець.

Рубан навчав інтернів на базі відділення. На внутрішніх семінарах у ЦІТОЗ хірург розбирав із ними реальні КПКТ та типові помилки лікарів без 3D-мислення. Він демонстрував «небезпечні зони», які непомітні на панорамі, показував, як читати складні топограми, і розповідав про методи прогнозування ускладнень. Інтерни, які навчалися під його керівництвом, пізніше відзначали, що саме навичка аналізу КПКТ дозволила їм впевнено працювати з пацієнтами високого ризику. Разом зі своїми підопічними хірург запропонував першу в Україні функціональну модель профілактики захворювань порожнини рота.

У сукупності цей досвід доводить, що атравматична хірургія – це ціла система роботи, заснована на точній діагностиці та уважному ставленні до деталей. Практика Олега Рубана показує, як послідовний підхід може змінювати загальні уявлення про якість хірургічної допомоги. Такі методи дозволяють безпечно виконувати складні втручання та зменшувати кількість ускладнень і повторних звернень. Очевидно, що атравматична хірургія стала важливим напрямком у розвитку стоматології.