НБУ курс:

USD

41,63

--0,17

EUR

43,59

+0,15

Готівковий курс:

USD

41,65

41,65

EUR

43,83

43,65

Хто насправді формує ціни на ліки та виграє від нових правил на фармринку

Логотип аптеки
Фото: Pixabay

В Україні обговорюється законопроєкт №11493 щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів для централізованих закупівель. Документ, як застерігають експерти, може призвести до значного подорожчання ліків та їх дефіциту, особливо у прифронтових регіонах.

З огляду на численні застереження від учасників ринку, Комітет Верховної Ради з питань здоров'я нації спільно із МОЗ ухвалили рішення відкласти розгляд проєкту, за попередньою інформацією, на початок року для додаткового опрацювання.

Попередні консультації в Міністерстві охорони здоров’я показали тривожну тенденцію: запропоновані зміни підтримує лише один учасник ринку – великий вітчизняний виробник, який протягом воєнного часу підвищив ціни на свою продукцію майже на 90%.

То які ризики несе законопроєкт та як це може вплинути на доступність ліків для пацієнтів?

До другого читання законопроєкту пропонуються чотири ключові зміни: обмеження поставок ліків одному дистриб'ютору до 20% від загального обсягу продукції виробника, запровадження обов'язкових закупівель через електронний каталог (що не має аналогів у країнах ЄС), заборона механізмів зворотного коригування ціни після продажу препаратів та встановлення 7-відсоткового обмеження на маркетингові договори.

"Ці зміни можуть призвести до дефіциту ліків та порушення налагоджених механізмів постачання, особливо у віддалених регіонах", – попереджають експерти галузі.

Фото: Pixabay

Структура ціноутворення та роль виробника

Законодавці обґрунтовують запровадження змін зростанням бідності населення та необхідністю запобігти подальшому росту цін на ліки. Однак експерти вказують на зворотнє: пропоновані нововведення можуть призвести не до здешевлення ліків, а навпаки – до їх дефіциту та подорожчання.

Український економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ підкреслює, що ключовий ціновий вплив справляють імпортери ліків і виробники. Аналіз структури формування цін показує, що 71,8% кінцевої вартості формує виробник, аптечна складова становить 22,3%, а дистриб'юторська – 5,9%. При цьому українські аптеки працюють з найнижчою в регіоні націнкою – 14% проти 16-20% у сусідніх країнах.

На думку Олега Клімова, голови правління ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата", держава повинна узгоджувати ціну на ліки саме з виробником. Це дасть змогу всім учасникам ринку чітко розуміти, за якою ціною препарат виходить на ринок.

Окрім того, запропоновані зміни можуть мати серйозні наслідки і для міжнародної співпраці, наголосив Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

"Якщо буде прийнято рішення про адміністративне регулювання націнок на всі препарати, то це вдарить по представництвах іноземних виробників медпрепаратів, які здійснюють просування сучасних високоякісних ліків в Україні. Щороку вони платять понад 300 млн грн податків у наш бюджет. Боротьба за відкриття цих представництв в Україні тягнулася три роки. А зараз що, закривати?”, – зазначив він.

Аналізуючи можливі шляхи вирішення, експерт вказує, що найбільш ефективним буде оптимізація доходів великих фармвиробників.

“Тим більше, що, наприклад, фармгігант "Дарниця" за його звітами, які доступні в інтернеті, кожен рік війни збільшує відпускні ціни на деяку свою продукцію мало не вдвічі”, – підкреслив Віталій Кулик.

Політичний аналітик Валентин Гладких теж застерігає: через необачні кроки може бути зруйновано безперебійну роботу аптек, а наслідком стане обмеження доступу та зростання ціни.

”Може виникнути дефіцит, чи може повернутися спекуляція, коли почнуть торгувати "з-під поли". Тому поділяючи стурбованість таким важливим та чутливим питанням, як ціни на ліки та медичні препарати, я водночас побоююсь, щоб це не перетворилося на з’ясування політичних стосунків”, – підкреслив Валентин Гладких.

Фото: Pixabay

Особливості українського фармринку

Прийняття законопроєкту публічно підтримує лише один з найбільших вітчизняних виробників – фармкомпанія "Дарниця", зокрема, наголошуючи на надмірній кількості аптек. Проте, хоча в Україні дійсно працює більше аптек на душу населення, ніж у деяких країнах ЄС, це забезпечує кращу доступність ліків для пацієнтів.

Важливо розуміти, що розвинена аптечна мережа сформувалася відповідно до потреб споживачів, які самостійно піклуються про своє здоров'я через відсутність розвиненої системи реімбурсації та медичного страхування. Понад 85% лікарських засобів реалізується саме через роздрібну торгівлю, тобто пацієнти купують ліки самостійно.

Конкуренція між аптеками працює на користь пацієнтів. Що більше точок продажу, то зручніше для пацієнтів обирати найближчу з найкращими цінами та сервісом. Аптеки конкурують переважно за рахунок сервісу та доступності, оскільки їхня можливість впливати на ціну обмежена встановленими націнками.

Фактично, роздрібна мережа забезпечує те, що держава наразі не може запропонувати через програми реімбурсації – широкий доступ населення до необхідних ліків.

Альтернативні шляхи покращення доступності ліків

Олена Ситенок, менеджерка Комітету з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association — EBA), зауважує, що в Україні реімбурсується у 30 разів менше препаратів, ніж в країнах ЄС. Окрім того, 26 із 27 держав — членів ЄС, а також Британія та Швейцарія, не регулюють ціни на вільному ринку. Регулювання відбувається виключно в програмах, у фінансуванні яких бере участь держава. Тому професійні асоціації пропонують зосередитись на:

• Розширенні програми реімбурсації "Доступні ліки"

• Впровадженні сучасних стандартів лікування

• Розвитку системи оцінки медичних технологій

• Включенні необхідних ліків у стандарти надання допомоги НСЗУ

Що далі?

Пошук оптимального рішення щодо регулювання фармринку потребує виваженого підходу та врахування інтересів усіх сторін – від виробників до кінцевих споживачів. У цьому контексті галузеві експерти наголошують на необхідності конструктивного діалогу між владою та бізнесом, відповідального підходу до регулювання та протидії монополізації ринку та недобросовісному лобізму.

З цим погоджуються як міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, так і голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Власне, завдяки їхньому рішенню відклали розгляд законопроєкту на січень, щоб детально розглянути зауваження від усіх гравців ринку та професійних асоціацій.

Зрештою, найкращим регулятором цін завжди була і залишається конкуренція – як між виробниками, так і між аптечними мережами. А завдання держави – створити прозорі правила гри та забезпечити рівні можливості для всіх учасників ринку, демонструючи зрілий та відповідальний підхід до регулювання галузі.