Без моря та “Азовсталі”. Як виробникам сталевих виробів для будівництва вдалося адаптуватись до війни

Сталь почали активно використовувати у будівництві понад сто років тому. Технологія використання сталевих балок в будівництві дозволила здавати об’єкти набагато швидше ніж при використанні традиційної кладки. І загалом сталь має більшу міцність ніж найміцніший бетон, камін чи цегла, тож зведення хмарочосів, що стали символом прогресу та урбанізації, стало можливим лише після того як в США була розроблема та впроваджена технологія несучого сталевого каркасу споруд.

Разом з цим в Україні сталеві рішення майже не використовують в житловому будівництві. Зазвичай сталь використовують при будівництві житлових будинків для виготовлення залізобетонних каркасів і рідше в облаштуванні перекриттів. 

Загалом це пояснюється моделлю фінансування будівельних проектів. В Україні забудовники зазвичай зводять житлові будинки на кошти покупців в міру продажу квартир. Тож ключова перевага сталевого будівництва - швидкість таким чином нівелюється. Також будівельні компанії в Україні звикли будувати з бетону. І, як правило, великі забудовники мають власні активи з виробництва бетону та збірних залізобетонних конструкцій.

Разом з цим маталургійний холдинг “Метінвест”, котрий виготовляв досить багато металопродукції саме для потреб будівництва та як сировину для металоконструкцій досить активно популяризував сталеве будівництво в Україні. Однак після того як основний завод-виробник сталевих виробів для будівельників “Азовсталь” був зруйнований в ході боїв за Маріуполь, а інший виробник прокату ММК ім. Ілліча потрапив під окупацію влітку 2022 року ринок будівельних матеріалів зіштовхнувся з дефіцитом металопродукції. Пізніше цю проблему вдалося вирішити за рахунок імпорту.

Попри відносно невисокому попиті на сталеві конструкції в Україні будівельники досить активно використовували арматуру, котру виготовляли на “Азовсталі” та на “Арселор Міталл Кривий Ріг”. Останнє підприємство в перший рік повномасштабної війни теж зіткнулося зі значними труднощами та було змушене зупиняти свої доменні печі. 

Після руйнування “Азовсталі” ринок зіткнувся зі зростанням ціни на металоконструкції

“Для нашого ринку сталеві конструкції це швидше рідкість, нема тої культури, архітектурної традиції. У нас більше звертали увагу на бетонні конструкції. Хоча потенціал у цього сегменту досить високий”, - говорить аналітик ресурсу ГМК-центр Андрій Тарасенко. 

Він зазначає, що до повномасштабної війни сталеві конструкції активно використовувались в будівництві комерційних об’єктів, таких як склади, виробничі цехи чи торгові центри. 

До початку повномасштабної війни металургійний комбінат “Азовсталь” був головним виробником сталевих конструкцій для будівництва. Тоді компанія “Метінвест”, котрій належала “Азовсталь” була головним лобістом сталевого будівництва в Україні. Однак після того як “Азовсталь” була зруйнована росіянами, великий асортимент сталевої продукції просто випав з ринку, що стало проблемою і для “Метінвеста” і для його клієнтів забудовників.

В прес-службі “Метінвеста” кажуть, що проблема дефіциту металоконструкцій в Україні була у 2022 році, оскільки основним матеріалом для їх виготовлення був стальний лист, котрий виробляли на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча та на “Азовсталі”. 

“На сьогодні такий лист імпортується, і основним його постачальником на заводи металоконструкцій в Україні залишається група “Метінвест” “Метінвест в короткий термін налагодив такі поставки з Європи, в т.ч. з власних перекатних заводів в Італії. Відновлення потужностей з виробництва листа в Україні буде одною із пріоритетних задач, але про конкретні плани і терміни можна буде говорити після закінчення війни. Паралельно, разом з УЦСБ, ведеться робота по заміні, де це можливо, зварних балок з листа на інший сортамент металу, який виробляється в України, такі як профільні труби, швелери тощо. В цьому напрямку є вже певні позитивні зрушення”, - зауважили в пресс-службі.

Загалом, “Метінвест” не погодився з втратою сегмента ринку через руйнування “Азовсталі” та налагодив поставку металопродукції зі своїх же заводів в ЄС та Британії.

В Українському центрі стального будівництва зазначають, що руйнування та окупація потужностей найбільших металургійних комбінатів "Азовсталь" та ММК ім. Ілліча, скорочення попиту на внутрішньому ринку, зростання курсу валют та вартості логістики – всі ці фактори призвели до зростання вартості металопрокату влітку 2022 року до максимуму з подальшим поступовим зниженням ціни. За підсумками року ціна на прокат збільшилася на 41% стосовно 2021 року, що суттєво вплинуло на вартість готових металоконструкцій, 2/3 якої складає металевий прокат.

"У 2021 році український ринок металоконструкцій зріс приблизно на 5% – до 155 тис. тонн. За нашими оцінками падіння попиту на металоконструкції будівельного призначення за підсумками 2022 року становило на рівні 55-65%. Через воєнні дії у 2022 році половина учасників УЦСБ змушені були тимчасово або частково припиняти свою діяльність", - розповіли в прес-службі УЦСБ.

Разом з цим у 2023 році в центрі сталевого будівництва очікують на стабілізацію або ж поступове зростання ринку металоконструкцій.

"Після перемоги буде тривалий період відновлення і знадобиться значна кількість металоконструкцій, огороджувальних конструкцій та супутніх матеріалів, а також кваліфіковані послуги з обстеження, проєктування та монтажу для відбудови та галузь металобудівництва готова до цього", - зауважили в УЦСБ.

Дефіциту металоконструкцій нема через відсутність експорту та падіння обсягів будівництва

Загалом найбільшому виробнику арматури в Україні металургійному комбінату “Арселор Міттал Кривий Ріг” за час повномасштабної війни довелося кілька разів вимикати та перезапускати своє критичне обладнання у березні 2022 року та після раптових відключень електроенергії восени того року. 

“З початку війни підприємство кілька місяців простоювало, пізніше через проблеми з електроенергією також не мав змоги працювати на звичних потужностях. При всіх труднощах, з якими зіткнулися протягом 2022 року, за обсягом виробництва ми змогли досягти лише 1/4 довоєнного рівня”, - розповіли в прес-службі компанії “Арселор Міттал Кривий Ріг”

В прес-службі зауважили, що через війну компанія також зіштовхнулася з дефіцитом сировини через закриття кордонів та була вимушена переорієнтовувати експорт своєї продукції через блокаду морських портів.

“До повномастшабної війни «АрселорМіттал Кривий Ріг» експортував 85% готової продукції, що робило його одним із найбільших експортерів України. У довоєнний час основна частка продажів припадала на країни Близького Сходу, Північної та Західної Африки. Оскільки українські чорноморські порти заблоковані, компанія перейшла на транспортування своєї продукції залізницею та налагодила нові ланцюжки поставок вугілля та інших критичних матеріалів”, - розповідають в прес-службі.

В компанії також зазначили, що через відсутність доступу до портів Чорного моря, високі витрати на логістику, затори на кордоні та в портах ЄС основним ринком для продукції після 24 лютого 2022 став експорт до ЄС. І це буде основним пріоритетом на 2023 рік, як і внутрішній ринок.

В свою чергу керівник офісу управління проектами SAGA Development Мирослав Ползіков розповів, що продукцію Азовсталі в будівництві зараз заміщує металопрокат та арматура, виготовлені на заводах КАМЕТ-СТАЛЬ в Кам‘янському та ArcelorMittal у Кривому Розі. 

“Ми не відчуваємо дефіциту металопрокату та металоконструкцій. Порівняно з лютим 2022 року, їхня вартість зросла в середньому на 18-20% в залежності від сорту й діаметру, однак ми спостерігаємо високу волатильність цін. Відсутності дефіциту на металоконструкції та відносно невеликому зростанню цін сприяє суттєве скорочення експорту прокату з України, а також скорочення обсягів будівельного ринку, який зараз потребує менше металопрокату, ніж до війни”, - каже Ползіков.