ЄС представив першу в історії стратегію оборонної промисловості, в яку включили Україну

Про це йдеться на сайті Єврокомісії.

Зазначається, що стратегія розроблена через невиправдану агресивну війну Росії проти України, що ознаменувало повернення бойових дій у Європу.

Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) визначає чітке, довгострокове бачення досягнення готовності оборонної промисловості в Європейському Союзі.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Виклики для Європейської оборонної технологічної та промислової бази (EDTIB) й водночас можливості використати її потенціал визначають напрям стратегії на наступне десятиліття.

Стратегія пропонує набір заходів, що спрямовані, зокрема, на розвиток тісніших зв’язків з Україною внаслідок її участі в європейських ініціативах для підтримки оборонної промисловості, а також включає співпрацю між оборонними промисловостями ЄС та України.

Окрім оборонно-промислової стратегії Єврокомісія запропонувала програму європейської оборонної промисловості (EDIP), мета якої  досягнути більш структурованого та довгострокового підходу.

Ця програма залучить €1,5 млрд з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років, аби підвищити конкурентоспроможність стратегії оборонної промисловості. Ці кошти посилять оборонно-промислову співпрацю ЄС з Україною та її розвиток, а також підтримають технологічну базу.

Оборонно-промислова стратегія також встановлює показники, що вимірюватимуть прогрес її країн-членів у промисловій готовності. Державам-членам Європейського Союзу пропонується:

• спільно закупити принаймні 40% оборонного обладнання до 2030 року;
• забезпечити показник, аби до 2030 року вартість оборонної торгівлі всередині ЄС становила щонайменше 35% від ціни оборонного ринку блоку;
• досягти стабільного прогресу в закупівлях: аби щонайменше 50% свого бюджету було спрямовано на оборонні закупівлі в ЄС до 2030 року, а до 2035 року - 60%.

"Сильна, стійка та конкурентоспроможна європейська оборонна промисловість є стратегічним імперативом і передумовою для підвищення нашої оборонної готовності. Ми також маємо посилити військову підтримку України, в тому числі шляхом підтримки її оборонно-промислової бази. Ця стратегія знаменує зміну парадигми до Союзу, який є сильним гравцем у сфері безпеки та оборони та кращим партнером відповідно до цілей стратегічного компаса", - зазначив високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель.

Допомога від ЄС з боєприпасами

Нагадаємо, навесні 2023 року Євросоюз пообіцяв Україні 1 млн снарядів протягом 12 місяців. Проте після досягнення згоди виникла суперечка стосовно того, де ці боєприпаси брати. Премʼєр-міністр Польщі розповідав, що в Європі немає необхідної кількості снарядів, тому їх треба закуповувати за межами блоку. Однак проти такої ідеї виступила Франція.

Близько 12 країн, у тому числі країни Балтії, Німеччина, Нідерланди та Польща, збираються або вже поставили близько 300-400 тисяч боєприпасів переважно через ініціативу ЄС. Швеція, Фінляндія, Данія та Норвегія, яка не є членом ЄС, розмістили замовлення на €52 млн, а виробництво повинно розпочатися у 2024 році.

Пізніше видання Bloomberg писало, що з моменту запуску ініціативи ціна на боєприпаси зросла, а це означає, що поточний бюджет може бути недостатньо великим для досягнення поставлених цілей.

Але у Єврокомісії впевнені, що, не дивлячись на уповільнення процесу, країни Євросоюзу встигнуть виготовити мільйон обіцяних Україні боєприпасів до весни 2024 року.

У лютому 2024 року голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель під час спільної прес-конференції з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем повідомив, що Україна є найвищим пріоритетом для Євросоюзу і до кінця року отримає 1 мільйон необхідних боєприпасів.

Джерело фото: ua.depositphotos.com