Квоти ЄС обвалили український експорт металу майже на 60%

За оцінкою головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка скорочення експорту на 60% означає падіння випуску плоского прокату на 35–40%, а довгого — на 25%. Знайти альтернативні ринки збуту складно: на всіх відкритих напрямках триває експансія китайських виробників, а на ключових для України ринках, як-от Туреччина, уже присутня російська та китайська продукція.

Тарасенко зауважує, що Україна отримала гірші умови, ніж інші країни. Якщо для решти держав квоти скоротили приблизно вдвічі відносно попередніх обсягів, то українським виробникам виділили квоту менш ніж 40% від фактичного експорту минулого року. Причиною стала методологія розрахунку: Єврокомісія брала за базу 2022–2024 роки, коли українські поставки через повномасштабну війну були мінімальними.

Наслідки вже відчутні на найбільших підприємствах. Комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг", для якого частка ЄС перевищувала 80% експорту, за перше півріччя 2026 року припинив постачання до ЄС, а інші компанії на початку серпня вичерпали квартальну квоту за перші ж тижні.

За розрахунками Тарасенка по чотирьох основних товарних групах, преференційний доступ склав лише близько 68 тис. тонн, тоді як через квотування галузь втратила близько 1,5 млн тонн експорту.

ЄС закриває ринок для української сталі

Квоти стали не єдиним регуляторним обмеженням з боку ЄС. Паралельно з 2026 року для української металургії почали діяти фінансові зобов'язання за механізмом вуглецевого коригування CBAM. В умовах війни, постійних обстрілів та дефіциту інвестицій підприємства об'єктивно не можуть проводити екологічну модернізацію для зниження вуглецевого сліду, тож CBAM фактично створює для них додатковий бар'єр доступу до європейського ринку.

Водночас вікно для перегляду умов ще відкрите. Як зазначається у статті, чинна регуляція ЄС ухвалена лише на шість місяців. після чого діятиме постійна. Українські компанії та економічна місія при ЄС продовжують консультації з Єврокомісією, доводячи, що Україна не становить загрози для європейського ринку й потребує підтримки. Ключова вимога галузі — відновити доступ української продукції до ринку ЄС або щонайменше збільшити квоти до рівня фактичного експорту 2024–2025 років, а на час війни звільнити Україну від квот і CBAM.

Україна може втрачати до $1,1 млрд на рік через нові квоти ЄС на сталь

Нагадаємо, що за оцінкою експертів нова система тарифних квот Європейського Союзу на імпорт сталі може скоротити експорт української металопродукції до ЄС на 1,3–1,5 млн тонн на рік, що загрожує втратами експортної виручки у розмірі 850 млн – 1,1 млрд доларів.

Система тарифних квот (TRQ) передбачає скорочення загальних імпортних квот ЄС на 46% порівняно з обсягами імпорту 2025 року. Для України обмеження є ще жорсткішими: індивідуальні квоти виявилися на 60% нижчими за фактичні поставки українських виробників торік.

Україна отримала індивідуальні квоти у дев'яти категоріях сталевої продукції. Лише в категорії нелегованих та інших легованих холоднокатаних прутків квота перевищує минулорічний обсяг експорту — на 19,5%. В усіх інших сегментах передбачено скорочення.

Найбільших обмежень зазнали:

• гарячекатані листи та стрічки — квота 483,5 тис. тонн проти близько 1,31 млн тонн експорту у 2025 році (-63,1%);
• катанка — 189,1 тис. тонн проти майже 380 тис. тонн (-50,2%);
• холоднокатані листи — (-48,2%);
• арматура — (-73,3%);
• порожнисті профілі — (-85,4%);
• безшовні труби з нержавіючої сталі — (-42,4%);
• інші безшовні труби — (-50,3%);
• нелегований дріт — (-29,7%).

Водночас нові правила по-різному впливають на інших експортерів. У сегменті гарячекатаного прокату найбільші скорочення, окрім України, отримала Туреччина (-64%), тоді як Індія, Японія та Єгипет зможуть збільшити постачання порівняно з 2025 роком на 34%, 131% та 139% відповідно.