За 9 місяців виробництво сталі "Метінвеста" впало майже у два рази

Так, у січні-вересні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року "Метінвест" скоротив виробництво сталі на 43% або на 1,137 млн тонн до 1,531 млн тонн. Виробництво чавуну на підприємствах групи за 9 місяців 2023 року знизилось на 46% або на 1,129 млн тонн до 1,34 млн тонн.

У третьому кварталі 2023 року порівняно з другим кварталом "Метінвест скоротив" виробництво чавуну на 10% і сталі на 8% до 425 та 499 тис. тонн відповідно. В компанії пояснюють квартальне скорочення випуску чавуну зупинкою на плановий капітальний ремонт доменної печі №1 на заводі "Каметсталь".

За 9 місяців група також знизила виробництво напівфабрикатів на 26% до 657 тис. тонн головним чином через втрату заводів в Маріуполі з кінця лютого 2022 року. В компанії зауважують, що зупинку виробництва товарної заготовки на маріупольських підприємствах вдалося частково компенсувати збільшенням виробництва на Каметсталі.

Також "Метінвест" знизив виробництво готової продукції на 26% до 1,728 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату знизилось на 44% до 867 тис. тонн через зниження портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Ірландії, а виробництво довгого прокату збільшилось на 9% до 881 тис. тонн через збільшення портфеля замовлень на арматуру.

Випуск залізорудного концентрату "Метінвест" за 9 місяців знизив на 23% до 7,513 млн тонн, а за третій квартал 2023 року порівняно з попереднім кварталом випуск концентрату збільшився на 13% до 2,766 млн тонн.

В компанії зауважують, що на сьогодні українські підприємства групи, окрім тих, які розташовані у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.

Руйнування заводів та втрата моря

Внаслідок російської збройної агресії у лютому 2022 року група "Метінвест" втратила маріупольскі заводи ММК ім. Ілліча та “Азовсталь“, котрі до повномасштабної війни забезпечували виплавку близько 40% всієї сталі в країні. Наразі у власності компанії залишаються завод "Запорожсталь", котрий також контролюється "Метінвестом" знаходиться відносно близько до лінії фронту, а також "Каметсталь" на Дніпропетровщині. Крім цього "Метінвест" гірничорудні підприємства біля Кривого Рогу, вугільні підприємства в Покровську, а також низку металургійних і вугільних підприємств в Італії, Болгарії, Великобританії та США.

Протягом 2022 та більшої частини 2023 року ключовою проблемою металургійного холдингу були обстріли підприємств, а також втрата можливості відвантажувати свою продукцію морем. Через останнє, гірничі та металургійні підприємства були змушені працювати зі зниженою потужністю та середнім завантаженням в 15-20%, а країна недоотримувала валютну виручку на загальну суму в 1 млрд доларів на рік. 

Наприкінці липня 2023 року Росія вийшла з гуманітарної ініціативи, котра дозволяла організувати відносно безпечне транспортування зерна та продовольства з українських портів чорного моря, проте виключала можливість відвантаження залізної руди та металопродукції. Крім цього країна агресор почала атакувати портову інфраструктуру України на Одещині.

У відповідь на це в серпні Україна організувала тимчасові маршрути для цивільних суден, котрі рухаються з, або до Чорноморських портів України. На початок листопада цими маршрутами скористалося 91 судно та було експортовано морем 3,3 млн тонн, агро- та металопродукції.

Нагадаємо, раніше  група "Метінвест" провела детальний аналіз завданої компанії шкоди внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну, оцінивши сумарні збитки та пошкодження активів у 3,542 мільярда доларів, які будуть витребовані від Росії як агресора.