"Краще нудний поліс, ніж яскрава пожежа", – Андрій Семченко, CEO СК "ІНГО"

Андрію, торік провідні страховики показали значне зростання фінансових показників. Звідки такий позитив під час воєнного стану? Що насправді рухало страховим ринком у 2025 році?

- Не секрет, що головний драйвер — збільшення лімітів в ОСЦПВ. Це зумовило зростання обсягів премій, але водночас поставило кожного страховика перед непростим завданням: як правильно вибудувати тарифну політику в умовах вільного ціноутворення і нових лімітів ще й з урахуванням збитків минулих періодів і нових методик. Плюс зросла роль прямого врегулювання, інші зміни у законодавстві. Тобто 2025-й для всіх, у кого значна частка ОСЦПВ, був роком адаптації. Роком намацування того, як це все має працювати. До речі, частка "ІНГО" в "автоцивілці" суттєво зросла завдяки тому, що наша команда класно спрацювала у цьому моменті.

Якщо говорити про майнові ризики, то там своя специфіка. Кількість об’єктів, які можна застрахувати, з очевидних причин зменшується. Але ті, що залишились, страхуються набагато активніше. Причому попит на воєнні ризики зріс суттєво і серед бізнесу, і серед фізичних осіб. Лондонський ринок теж змінився: почав охочіше давати котирування на більші ліміти. Розміщення на 5, 10, 20 млн доларів по одному об’єкту стали реальними. Плюс запрацювала програма ЄБРР: спочатку вона більше цікавила автодилерів і лізинг, але зараз користується набагато ширшим попитом.

Тобто війна дала певний поштовх страховому ринку, хоча б у частині воєнних ризиків?

- Я б сказав по-іншому: ринок не мав іншого виходу, як адаптуватися. Люди зіткнулися з реальністю, де щось може статися з набагато вищою ймовірністю, ніж за звичайних обставин. І страховики з 2022 року системно почали шукати рішення — спочатку обмежені, на власному капіталі, щоб напрацювати статистику і показати її міжнародним перестраховим ринкам. Це тривала й копітка робота. Але вона дала результат.

Проте важливо розуміти: загалом війна негативно вплинула на всі галузі. І страхування не виняток. Просто ринок знайшов, як частково адаптуватися. Це не те саме, що "отримати поштовх".

І де ця адаптація досягає своєї межі?

- Є класичний андерайтинговий принцип: ти маєш брати на страхування ризик, а не збиток, що вже стався. Звучить очевидно, але на практиці саме тут і постає найбільше запитань. У нас є показовий кейс. В одному з регіонів ми пропонували клієнтам котирування на воєнні ризики, але вони відмовлялися — мовляв, дорого. Через пів року безпекова ситуація різко погіршала. Ті самі клієнти повернулися і були готові платити будь-які гроші. Але ми вже не могли їм допомогти — імовірність настання страхового випадку на той момент прямувала до одиниці. Це як прийти і сказати: хочу застрахувати ялинку від пожежі. А вона вже догорає.

Ті кілька об’єктів, які ми таки мали застра- хованими у тому регіоні, були вщент зруйновані. Ми виплатили все. Ось реальна картина. Тому я завжди кажу: краще нудний поліс, ніж яскрава пожежа.

Тоді питання системне: чи може страховий ринок взагалі самостійно закривати воєнні ризики у масштабах країни?

- Ні. Про це треба говорити прямо. Комерційний страховий ринок сам по собі ніколи не абсорбує ті збитки, які генеруються внаслідок повноцінних бойових дій. І не лише тому, що на українському ринку замало капіталу. Жодна країна, жоден ринок у світі з цим не справляється самотужки. І добре, що в Україні ця модель починає формуватися не лише через міжнародні ініціативи, а й через державні механізми підтримки страхування воєнних ризиків для бізнесу. Незабаром оприлюднять подробиці цієї роботи. Головне, що ми рухаємося у правильному напрямку. Це важливий сигнал для ринку: держава визнає страхування частиною економічної стійкості, а не просто приватним фінансовим сервісом.

Саме тому програма ЄБРР спільно з міжнародним брокером Aon стала важливим прецедентом для України. Після 2022 року міжнародні перестраховики фактично пішли з українського ринку, а локальні страховики залишилися з обмеженими можливостями. Гарантійний механізм ЄБРР дозволив повернути перестрахувальну ємність у конкретних сегментах саме під воєнні ризики. Завдяки цьому сьогодні "ІНГО" як одна з перших учасниць програми надає покриття воєнних ризиків із лімітами до 2 млн євро на один страховий випадок у сегментах автотранспорту, залізничних перевезень, внутрішніх вантажоперевезень із проміжним зберіганням у портах.

Для багатьох компаній це стало вирішальним фактором. Ми бачимо, що бізнес почав свідомо переглядати логістичні маршрути, знаючи, що ризик пошкодження або знищення вантажу має страховий захист. Частина експортерів відновила або наростила обсяги перевезень саме після появи такого покриття. Тобто йдеться не лише про страхування як продукт, а про інструмент підтримки українського експорту. Це приклад того, як страховий механізм стає частиною економічної стійкості країни.

На тлі всього цього консолідація ринку триває. Наскільки швидко це відбувається і кому буде найважче?

- Швидше, ніж ми очікували. Ми прогнозували, що десь до 2028 року залишиться 30-40 компаній. Але вже зараз, на початку 2026-го, їх лише 43. Тобто ми фактично вже там, де мали бути через два роки.

Найважче буде mono-liner: компаніям, що зробили ставку на одну лінію бізнесу. Тільки роздріб або тільки корпоратив, тільки авто або тільки тревел. Це дуже вразлива позиція.

Надійний і стабільний страховик має збалансований портфель: медицина, моторні ризики, майно, спеціальні ризики. Плюс збалансована кількість фізичних і юридичних осіб, без надмірної залежності від кількох великих клієнтів. Тож якщо в якомусь сегменті раптом зростає збитковість, ти компенсуєш її іншим.

Далі буде Solvency II. Це вже не питання "якщо", це питання "коли". Національний банк проводить серйозну роботу, вимоги до капіталізації та ризик-менеджменту зміняться суттєво. Структура ринку після цього буде іншою. Я в цьому впевнений. Ринок, яким він є зараз, і ринок після Solvency II — це будуть дві різні картини.

Хочете сказати, що ваше зниження темпу зборів під кінець року було балансуванням між зростанням і стійкістю?

- Так, це свідоме рішення. Ми доволі серйозно зайшли на воєнні ризики: вважаю, що це наша соціальна функція, ми від неї не відмовляємось. Але інтенсивність обстрілів у 2025 році виявилась вищою, ніж у попередні роки, і це позначилося на фінансовому результаті. Тому під кінець року ми скоригували тарифну політику.

Правильний баланс — це коли зростаєш не нижче ринку, а краще вище, і при цьому можеш власним капіталом і перестраховими ємностями забезпечувати прийняті зобов’язання. Виконувати дивідендну політику акціонера. Мати ресурс для розвитку. Для нас важливішим є не рекорд зборів, а інший показник — друге місце в Україні за обсягом виплат у 2025 році. Це реальний рахунок на табло.

Чи відбувся прорив щодо цифровізації та ШІ? Наскільки це вже реальний інструмент для страховика? Чи він досі залишається хайпом?

- Тут не варто плутати речі. Більшість того, що зараз подається як впровадження ШІ у страхуванні, насправді звичайний скоринг, який існує давно і до штучного інтелекту в широкому розумінні не дотягує. Мовні агенти у колцентрах — це теж найпростіший рівень застосування, перші кроки. Корисні, але не революційні.

Справжнє впровадження ШІ — це інша історія. Ми зараз реалізуємо проєкт з автоматизації врегулювання моторних збитків. Там уже буде повноцінне застосування, але роботи ще багато, тож я не буду говорити про результати, поки їх немає. Предметні цифри — наступного року.

Я активно використовую ШІ для своїх щоденних завдань, це реально заощаджує час. Але у промисловому масштабі ми на початку шляху. Я дивлюся на це як на хвилю, схожу на появу будь-яких нових рішень: спочатку величезний хайп і купа бульбашок, потім вони осідають і залишається те, що справді ефективне. Хто встигне добігти першим у застосуванні ШІ — матиме перевагу. Але, думаю, весь ринок підтягнеться доволі швидко. Головне при цьому не забувати про регуляторику й етику: персональні дані, захист клієнтів. З цим треба дуже обережно.

Який сценарій для страхового ринку найреалістичніший для 2026-2028 років?

- Сценарій А — продовження поточної ситуації: ринок зростає, але поступово, наскільки це можливо за воєнної економіки. Сценарій Б — завершення бойових дій. Це дасть потужний імпульс: відбудова зачепить усі лінії бізнесу. А якщо ще й запрацює обов’язкове медичне страхування і пенсійна реформа, обсяги ринку зростуть кратно.

Для розуміння масштабу: за даними НБУ, активи страхового ринку України становлять приблизно 90 млрд грн. Для порівняння: активи банківського сектору перевищують 3,6 трлн грн. Тобто банки за масштабом приблизно у 40 разів більші за страховий сектор. Це ще раз показує, наскільки компактним залишається страховий ринок і чому рівень проникнення страхування в Україні поки що залишається одним із найнижчих у Європі. За підсумками 2025 року рівень проникнення страхування становив лише 0,84% ВВП. У країнах Європейського Союзу цей показник у кілька разів вищий, а у розвинених економіках сягає 6-8% і більше. Середня страхова витрата на одного громадянина України менш ніж 37 євро на рік. Це дуже скромний показник. У Хорватії — 460 євро, у Польщі — 470 євро, у Чехії — 830 євро. Страхування в Україні поки що не є системним фінансовим інструментом, воно залишається точковим механізмом захисту ризиків.

А там, де мало страхування, там недостатньо довгострокового планування, мало захищених активів, мало довгих грошей в економіці. Страховики і пенсійні фонди мають давати економіці саме довгі гроші. Ось вам свіжий приклад: у січні 2026 року австралійський приватний пенсійний фонд Hostplus разом із державним фондом очолили раунд фінансування на $217 млн для місцевої ракетної компанії. Пенсійні гроші — у космос. Уявляєте? Ось що таке зрілий страховий і пенсійний сектор: він стає джерелом капіталу для розвитку всієї країни. Звісно, нам до космосу ще далеко, але в Україні інфраструктурних проєктів, які потребують фінансування, величезна кількість.

Чого ви чекаєте від компанії у цей період?

- Залишаємось універсальним гравцем, хочемо суттєво збільшити присутність серед фізичних осіб і стати упізнаваним брендом у регіонах. Розвиваємо мобільний застосунок, щоб клієнт міг купити поліс, подати документи на відшкодування, переглянути умови у будь-який зручний для нього спосіб. Продовжуємо розвивати перестрахові партнерства.

Уважно стежимо за трендом екосистем — коли банк, маркетплейс і страховик стають єдиною системою. За цим — майбутнє. Але ключовий меседж простий: ми не женемося за ринковою часткою заради самої частки. Нам важ- ливі прибуткове зростання і клієнт, який отримує виплату вчасно й у повному обсязі.