Аптечні мережі сплачують лише 0,2-0,25% своїх доходів як податок на прибуток - Олександр Черненко

СПЕЦПРОЄКТ: ВЛАСНА СПРАВА

Ми збираємо історії тих, хто зробив надскладне, але й найважливіше рішення в житті - стартувати власну справу. Хто розпочав з нуля і  вже три роки будує бізнес. Хто повернувся з фронту і занурився в підприємництво. Хто обрав франшизу як старт і зумів розвинути успішну модель.

Спецпроєкт створено за підтримки Visa в Україні

Дізнайтесь більше

Про це заявив екснародний депутат 8-го скликання Олександр Черненко.

"Аптечні мережі разюче швидко ростуть, відкривають нові точки, а про доходи годі говорити. Проте за цим успішним успіхом ховається старе, як світ, ухилення від сплати податків", – зазначив він.

Черненко нагадав про оприлюднені дані Державної податкової служби, згідно з якими аптечні мережі сплачують лише 0,2-0,25% своїх доходів як податок на прибуток. Це вдесятеро менше, ніж у виробників ліків, і в п’ять разів менше, ніж у дистриб’юторів. При цьому річний обсяг аптечних продажів перевищує 200 млрд грн.

"Можете уявити, скільки грошей, які могли б піти на медичні програми, закупівлю ліків для ЗСУ та інші потреби, перекачуються у кишені монополістів", – підкреслив експерт.

Він також звернув увагу на схему використання фізичних осіб-підприємців як спосіб мінімізації податкових зобов’язань.

"Більшість аптечних точок працюють як ФОПи. Це – менші податкові зобов’язання, доступні та прості механізми оптимізації податків, зарплати в конвертах та один з найбільших секторів тіньової економіки в країні", – наголосив Черненко.

Коментуючи результати перевірок аптечних точок, нардеп зауважив, що понад 30% з них працюють із порушеннями – і це, на його думку, дуже мала цифра, яка свідчить не про доброчесність аптек, а про брак уваги з боку органів контролю.

На думку Черненка, попри те, що держава вже вживає певних заходів, щоб ринок став справедливим, потрібна комбінована стратегія зміни правил гри для бізнесу і послідовний, безумовний, якісний контроль за виконанням податкових зобов’язань.

"У часи, коли і держава, і громадяни віддають останнє для підтримки армії, подібна "оптимізація" – це ще й питання моралі та соціальної відповідальності", – підсумував експерт.

Нагадаємо, у 2025 році в Україні відбувається масштабна реформа фармацевтичного ринку. Після рішення РНБО, введеного в дію указом Президента 12 лютого, держава запровадила жорсткіші правила регулювання цін на лікарські засоби: встановлені граничні націнки для аптек і дистриб’юторів, запущено реферування цін (прив’язка до середньоєвропейських показників), а також розпочато створення Національного каталогу лікарських засобів – електронного реєстру з максимально дозволеними відпускними цінами.

Також було тимчасово обмежено маркетингові платежі – практику, за якої виробники сплачували аптекам за пріоритетне розміщення своїх препаратів. Ці платежі, за оцінками експертів, могли становити до 30-50% роздрібної вартості ліків і суттєво впливали на ціноутворення.

За офіційними даними МОЗ, за перші три місяці дії нової політики українці зекономили на ліках понад 832 млн грн.