- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Бізнес виступив проти змін порядку закриття справ і продовження розслідувань: чим загрожують ініціативи влади
Провідні бізнес-об’єднання виступили проти внесеного Кабінетом міністрів законопроекту №12367, який передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу та закону про прокуратуру, а також альтернативних йому депутатських №12367-1, №12367-2, №12367-3.
Серед підписантів заяви - спілка Diia.City United, Федерація роботодавців України, Українська спілка промисловців та підприємців, Спілка українських підприємців, Торгово-промислова палата України, асоцація IT Ukraine, Асоціація підприємців-ветеранів АТО, Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України, "Маніфест 42".
Підприємці вказують, що запропоновані ініціативи створюють ризики порушення принципу презумпції невинуватості, принципу змагальності сторін та покладення тягаря доведення на сторону захисту, що суттєво впливає на бізнес-середовище України.
Згадані законопроєкти наразі не включені Радою до порядку денного: за це 16 січня проголосувало лише 185 депутатів. Однак це не означає, що документи не будуть розглядатися в майбутньому. Більш того, в практиці парламенту буває, що законопроєкти включалися в порядок денний вже в наступний день після першої спроби це зробити.
Продовження строків розслідувань закликають залишити суддям
Автори звернення зазначають, що де-факто йдеться про автоматичне продовження стороною обвинувачення строків досудового розслідування. Так, всі згадані законопроєкти, окрім №12367-2, передбачають віднесення прийняття рішення до компетенції керівників відповідних територіальних підрозділів прокуратури та САП та їхніх заступників (а не слідчих суддів, як це передбачено зараз).
"Це призведе до нівелювання принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, а також до невиправданого затягування процесу досудового розслідування", - вважають бізнес-спілки.
Наявність в механізмі продовження строків розслідування слідчого судді підприємці вважають гарантією захисту прав сторони захисту, у тому числі бізнесу, від можливих фактів необґрунтованого та безпідставного продовження розслідування й ефективним інструментом недопущення бездіяльності слідчого, прокурора під час розслідування.
Асоцації побоюються того, що позбавлення слідчого судді таких повноважень і передання їх стороні обвинувачення призведе до того, що строки розслідування практично в кожному провадженні будуть максимальні, а інститут продовження цих строків втратить свою сутність.
Загроза скасування автоматичного закриття справ
Також законопроекти пропонують скасування діючого положення про автоматичне закриття провадження (крім тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я), якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування.
Передбачається лише обов’язок прокурора вчинити певні дії щодо закриття провадження. Натомість якщо він цього не зробить не відкриє матеріали розслідування, передбачено лише право сторони захисту звернутись до слідчого судді про зобов’язання прокурора вирішити питання закінчення розслідування.
Таким чином, тягар доведення непрофесійності та бездіяльності сторони обвинувачення і, як наслідок, необхідності закриття провадження перекладається авторами законопроєктів на сторону захисту.
Це змусить бізнес долати процес судового розгляду, який через відсутність достатньої кількості суддів та їх надмірної завантаженості може стати досить тривалим, та оскарження можливих зловживань строками та бездіяльності з боку прокуратури.
"Окрім того, навіть, якщо слідчий суддя постановляє ухвалу про зобов’язання прокурора вирішити питання закінчення досудового розслідування, тривалість її виконання повністю залежатиме від прокурора, оскільки строки виконання такого рішення в законопроектах відсутні", - зазначається у заяві.
Підписанти не виключають, що через згадану невизначеність і можливість зловживань правоохоронці направлятимуть обвинувальні акти в суди з пропущеними строками досудового розслідування, а на етапі підготовчого провадження вже нічого не можна буде зробити, і захисту потрібно буде проходити всю процедуру судового розгляду, яка може тривати роками.
"Таким чином, запропоновані зміни вносять ще більшу невизначеність в рамках кримінальних проваджень, паралізації та блокування господарської і комерційної діяльності через слідчі дії і затягування строків", - вказують автори звернення.
Вони застерігають, що це може створити додаткові важелі тиску на підприємців та підстави для свавілля правоохоронних органів, а "триваюче блокування нормальної діяльності бізнесу" може призвести до ще більших наслідків – таких як зменшення спроможності сплачувати податки та скорочення робочих місць, що негативно позначиться на інвесткліматі та економічному розвитку країни.
Раду закликають не підтримувати вказані законопроекти та ініціювати широке обговорення з представниками бізнесу, експертами та громадськістю для розробки збалансованих змін, які сприятимуть покращенню доступу до правосуддя без створення додаткових ризиків для бізнесу.
Автори заяви висловлюють готовність долучитися до конструктивного діалогу та надати експертну підтримку для розробки якісного і справедливого законодавства, що відповідатиме інтересам як держави, так і бізнес-спільноти.
Зазначимо, що Кабмін вніс до парламенту законопроєкт №12367 30 грудня. У ньому йдеться про скасування норм, які у ЗМІ прозвали "правками Андрія Лозового", ухвалені в 2017 році за пропозицією тодішнього депутата від Радикальної партії.
Пояснюючи необхідність його прийняття, уряд посилається на зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом змінити КПК "в частині забезпечення балансу у проведенні всебічного досудового розслідування кримінальних правопорушень".
У січні до Ради було подано ще три альтерантивних проєкти законів - один від заступника голови комітету з питань правоохоронної діяльності Максима Павлюка ("Слуга народу"), а ще два - від груп депутатів, очолюваних головою фракції СН Давидом Арахамією.
Арахамія ще у 2023 році вносив законопроєкт, яким пропонував скасувати строки давності корупційних злочинів під час війни та скасувати так звані "правки Лозового, завдяки яким корупціонери продовжують уникати покарання і зараз". Однак цей документ так досі і не був розглянутий парламентом.