Корисні копалини віддадуть іноземцям? Рада ухвалила програму розвитку мінерально-сировинної бази

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, документ підтримали 245 нардепів.

Нова програма розвитку мінерально-сировинної бази: що змінилося

Так, законопроєкт передбачає регулювання питань, пов'язаних з корисними копалинами та компонентами стратегічного та критичного значення.

Крім того, документом вносяться зміни до Кодексу України про надра, зокрема щодо корисних копалин, важливих для економіки та обороноздатності держави, в межах реалізації реформ, визначених Планом України для Ukraine Facility, за фінансової підтримки ЄС у 2024 - 2027 роках.

Згідно з програмою найбільш перспективними для геологічного вивчення та подальших геологічних робіт зазначені такі корисні копалини, як магній, індій, ванадій, телур, стронцій, миш’як, сурма, вісмут, галій цезій.

Також документ оновлює програму, затверджену в 2011 році, а саме:

• нова редакція розділів I-II ("Загальна частина", "Мета Програми") та додатків 2-3; 
• доповнення новими розділами,  "Шляхи розв’язання проблеми", "Регіональні дослідження" та "Державний моніторинг надр"; 
• оновлення завдань і заходів програми, включаючи глави "Нетрадиційні вуглеводні" та "Підземні води". 

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року розроблялася як пролонгація попередньої програми (до 2010 року), а ідеологія, закладена в ній, була сформована у 90-х роках.

Програма фінансувалася з бюджету лише в обсязі 20 % від передбачених коштів. Так, щорічне фінансування зменшилося з 1,2 млрд грн на початку її реалізації до 40 млн грн у 2020 році, а переважна більшість завдань виконана в обсягах, що не перевищують 20 % від запланованих показників. 

Крім того, більше третини об’єктів, проведення робіт на яких передбачалось програмою, надані приватним надрокористувачам або розміщуються на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Зазначається, що тимчасова окупація унеможливлює використання природних ресурсів цих територій для потреб економіки України та вимагає пошуків їх альтернативних джерел. 

Чинна редакція програми передбачала обсяг фінансування на період 2011-2030 років за рахунок коштів державного бюджету в обсязі 26,1 млрд гривень. Запропонована редакція передбачає обсяг фінансування на 2025-2030 роки у розмірі 1,55 млрд грн.

Корисні копалини готові передати іноземцям?

Як зауважив голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець, згідно з прийнятим законом, Україна коштом платників податків буде розвідувати копалини, а потім визначені родовища віддаватимуться іноземним юридичним і фізичним особам за безцінь, без повноцінних конкурсних процедур.

Він прогнозує, що з молотка підуть 100 видів унікальних рідкоземельних копалин, 22 з яких визнані Євросоюзом критичними.

Волинець наголошує, що чимало зауважень до цього проєкту закону подала сама юридична служба парламенту. Наприклад, в юридичному управлінні Верховної Ради викликало питання передбачене законопроєктом "одностороннє рішення щодо втручання в діяльність органів державної влади суверенних держав". Так, змінами до підрозділу "Міжнародне співробітництво" розділу VIIІ Загальнодержавної програми передбачено, що "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, також братиме участь у діяльності Асоціації геологічних служб держав Європи та Геологічної служби США, Канади, Великої Британії та інших держав". Юристи звертають увагу, що у відповідності до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Що говорять у Міндовкілля

Водночас, як пізніше зазначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, схвалення законопроєкту відкриває Україні нові можливості для інвестицій та підвищення конкурентоспроможності економіки.

"Україна має всі перспективи стати ключовим партнером на міжнародному ринку видобутку та переробки стратегічних корисних копалин, зокрема в частині впровадження сучасних низьковуглецевих технологій", – додала вона.

За її словами, це суттєвий крок у наближенні національного законодавства у сфері надрокористування до європейських стандартів та сигнал готовності України стати повноцінним членом Сировинної стратегії ЄС. Крім того, прийняття оновленої програми є одним із індикаторів виконання Україною Ukraine Facility.

Нагадаємо, 78% українських компаній-надрокористувачів наразі вважають галузь інвестиційно привабливою й лише 4% дотримуються протилежної думки, решта 18% відповісти не змогли, свідчать результати опитування Європейської Бізнес Асоціації,