Кожен п’ятий житловий будинок у Києві має ознаки енергоефективності: як перевірити свій

Щоб оцінити різницю між типами забудови, ЛУН проаналізував понад 10 тисяч житлових будинків Києва та наніс їх на мапу енергоефективності, повідомляє Delo.ua. 

Найбільшу частку складає масова забудова другої половини ХХ століття:

• Хрущовки — майже 20% будинків
• Панельні багатоповерхівки 1970–90-х — близько 18%

Тонкі стіни, неізольовані стики та застарілі інженерні мережі підвищують втрати тепла. Проте утеплення фасаду, нові вікна та модернізація опалення значно підвищують комфорт і знижують витрати на тепло.

Сталінки та дореволюційні будинки (разом майже 19%) мають масивні стіни, що створюють теплову інерцію. Втім, без оновлення інженерії та утеплення витрати на опалення залишаються високими. Попри це, саме ці будинки демонструють одні з найвищих цін на вторинному ринку через локацію та архітектуру, а не енергоефективність.

Малогабаритні гостинки (≈5%) спочатку проєктували як тимчасове житло, тому їх потенціал зниження витрат обмежений навіть після часткових оновлень.

Близько 20% будинків — спецпроєкти та новобудови кінця 1980-х і пізніше. Тут частіше застосовують сучасні матеріали, утеплення та інженерні рішення, що забезпечує високий або середній рівень енергоефективності. Квартири у таких будинках дорожчі навіть у тих самих районах, оскільки ринок закладає енергоефективність у ціну житла.

У підсумку, приблизно кожен п’ятий київський будинок має ознаки енергоефективності або відповідає сучасним стандартам. В інших типах забудови ключову роль відіграє стан будинку та проведені оновлення.

Перевірити, до якого типу належить будинок і які ознаки енергоефективності він має, можна на мапі ЛУН.

Нагадаємо, погодні умови та безпекова ситуація сприяли зростанню попиту на приватні будинки, що зростає навіть у прифронтових регіонах.